
- •Управління фінансовою санацією підприємства
- •Тема 1. Фінансова санація підприємства: сутність, економічний зміст, порядок проведення
- •1.1.Фінансова криза на підприємстві: фази, види та фактори виникнення
- •1.2. Економічна сутність санації та випадки, в яких приймається рішення про санацію. Поняття та порядок проведення досудової санації
- •1.2.1. Економічна сутність санації підприємств
- •1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації
- •1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації
- •1.3. Класична модель фінансової санації
- •1.4. Антикризовий фінансовий менеджмент
- •1. Функціональні аспекти антикризового фінансового управління
- •2.Інституційні аспекти антикризового фінансового управління
- •Тема 2. Контролінг : сутність, завдання, методи та роль у санації підприємств
- •2.1. Сутність та основні завдання фінансового контролінгу
- •2.2. Характеристика методів контролінгу
- •2.2.1.Опитування (анкетування)
- •2.2.2. Факторний аналіз відхилень
- •2.2.3. Софт-аналіз ( аналіз сильних і слабких сторін підприємства)
- •2.2.4. Портфельний аналіз
- •2.2.5. Вартісний аналіз
- •2.2.6. Аналіз точки беззбитковості
- •2.2.7. Нуль-базис- бюджетування (zbb, zero-base-budgeting)
- •2.2.8. Авс (xyz)-аналіз
- •2.2.9. Бенчмаркінг
- •2.3. Система раннього попередження та реагування. Методи прогнозування банкрутства
- •2.3.1.Характеристика системи, завдання, етапи створення
- •2.3.2. Методи прогнозування банкрутства
- •2.3.2.1. Підходи до моделей прогнозування банкрутства
- •2.3.2.2. Моделі прогнозування банкрутства
- •1.1. Система показників Бівера
- •1.2. Ситстема показників Вайбеля
- •2.1. Модель Альтмана
- •2.2. Модель Беермана
- •2.3. Модель оцінки ймовірності банкрутства українських підприємств
- •2.4. Зміст та розробка плану санації
- •Тема 3. Санаційний аудит
- •3.1. Сутність, мета та характерні риси санаційного аудиту. Санаційна спроможність.
- •3.2. Методи та програма санаційного аудиту
- •3.3. Порядок проведення санаційного аудиту
- •3.3.1. Дослідження наявної санаційної концепції
- •3.3.2. Аналіз виробничо-господарської діяльності
- •3.3.2.1. Дослідження загальної виробничої структури підприємства
- •3.3.2.2. Дослідження рівня технології виробництва
- •3.3.2.3. Дослідження витрат на виробництво
- •3.3.2.4. Дослідження основних фондів та амортизаційних відрахувань. Оцінка майнового стану
- •3.3.2.5. Дослідження показників праці
- •3.3.3. Аудит фінансової сфери підприємства.
- •3.3.3.1. Оцінювання динаміки та структури валюти балансу
- •3.3.3.2. Аудит власного капіталу
- •3.3.3.3. Оцінка ліквідності активів підприємства та його платоспроможності
- •3.3.3.4. Аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості
- •3.3.3.5. Аудит дебіторської заборгованості
- •3.3.3.6. Аудит реальних та фінансових інвестицій (вкладень)
- •3.3.3.7. Аналіз Cash-flow
- •3.3.3.8. Оцінка ділової активності підприємства
- •Показники ринкової активності.
- •3.4. Складання та зміст акту аудиторської перевірки
- •Тема 4. Cанація балансу
- •4.1. Власний капітал, його функції та складові
- •4.2. Збитки підприємства та джерела їх покриття
- •4.3. Економічний зміст санації балансу та призначення санаційного прибутку
- •4.4.Цілі та методи зменшення статутного фонду підприємств
- •4.4.1. Деномінація та конверсія акцій
- •4.4.2. Санація викупом акцій (придбання часток) у власників
- •Тема 5. Фінансові джерела санації підприємства
- •5.1. Внутрішні фінансові джерела санації підприємств
- •5.1.1 Поняття та класифікація внутрішніх джерел фінансової стабілізації
- •5.1.2. Збільшення вхідних грошових потоків
- •5.1.2.1. Збільшення виручки від реалізації
- •5.1.2.2. Реструктуризація активів
- •5.1.3. Зменшення вихідних грошових потоків
- •5.1.3.1. Зниження собівартості продукції
- •5.1.3.2. Згортання інвестицій та зменшення витрат, які не належать до собівартості продукції
- •5.2. Зовнішні фінансові джерела санації підприємств
- •5.2.1. Фінансування санації за рахунок акціонерного (пайового) капіталу
- •5.2.1.1. Основні цілі та порядок збільшення статутного фонду
- •5.2.1.2. Методи та джерела збільшення статутного фонду
- •5.2.1.2.1. Збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості
- •5.2.1.2.2. Збільшення номінальної вартості корпоративних прав
- •5.2.1.3. Альтернативна санація
- •5.2.2. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •5.2.2.1.Форми реструктуризації заборгованості
- •5.2.2.1.1.Трансформація боргу у власність
- •5.2.2.1.2. Пролонгація та списання заборгованості
- •5.2.2.2. Санаційні кредити
- •5.2.3. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •Тема 6. Реструктуризація підприємства
- •6.1.Cутність , форми, види та передумови реструктуризації підприємств
- •6.2. Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємств (злиття, приєднання, поглинання)
- •6.3. Реорганізація підприємств, спрямована на їх розукрупнення (поділ, виділення)
- •6.4. Перетворення
- •6.5.Передавальний та розподільний баланси
- •Тема 7. Економіко-правові аспекти санації, банкрутства та ліквідації підприємств
- •7.1. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •7.2. Порядок порушення справи про банкрутство
- •7.3. Підготовче засідання господарського суду
- •7.4. Процедура розпорядження майном боржника. Функції та повноваження розпорядника майна
- •7.5. Попереднє засідання господарського суду
- •7.6. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •7.7. Санація боржника на ухвалу господарського суду
- •7.7.1.Винесення ухвали про проведення санації боржника. Функції та повноваження керуючого санацією
- •7.7.2. Продаж в процедурі санації майна боржника як цілісного майнового комплексу
- •7.7.3. Звіт керуючого санацією
- •7.8. Ліквідаційна процедура
- •7.8.1. Функції та повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії
- •7.8.2. Ліквідаційна маса
- •7.8.3. Черговість задоволення вимог кредиторів
- •7.8.4. Звіт ліквідатора. Ліквідаційний баланс
- •7.9. Мирова угода
- •7.10. Припинення провадження у справі про банкрутство
- •7.11. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
- •7.12. Методика виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства
- •Тема 8. Особливості банкрутства окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності
- •8.1.Особливості банкрутства містоутворюючих підприємств
- •8.2.Особливості банкрутства особливо небезпечних підприємств
- •8.3.Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
- •8.4. Особливості банкрутства страховиків
- •8.5.Особливості банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
- •8.6.Особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина
- •8.7.Особливості банкрутства селянського (фермерського) господарства
- •8.8. Особливості банкрутства боржника, що ліквідується власником
- •8.9.Особливості банкрутства відсутнього боржника
- •8.10. Особливості провадження санації боржника його керівником
- •8.11. Особливості санації, банкрутства та ліквідації комерційних банків
- •8.11.1. Причини, симптоми та наслідки фінансової кризи банківської установи
- •8.11.2. Санація комерційного банку . Функціонування банку в режимі фінансового оздоровлення
- •8.11.3. Призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком
- •8.11.4. Ліквідація та реорганізація комерційного банку
- •Тема 9. Форми, правила та умови фінансування санації підприємств
- •9.1. Форми фінансової санації
- •9.2. Визначення потреби в капіталі
- •9.2.1. Зміст та види потреби в капіталі
- •9.2.2. Потреба в капіталі для проведення санації підприємства
- •9.2.2.1. Визначення потреби в інвестиційному капіталі
- •9.2.2.2. Визначення потреби в оборотному капіталі
- •9.3. Забезпечення фінансової рівноваги на підприємстві
- •9.4. Правила фінансування
- •9.4.1. Золоте правило фінансування
- •9.4.2. Золоте правило балансу
- •9.4.3. Правило вертикальної структури капіталу
- •9.4.4. Ефект фінансового лівериджу
- •Тема 10. Оцінювання вартості майна підприємства
- •10.1. Необхідність, завдання та принципи експертного оцінювання вартості майна підприємства
- •10.2. Порядок оцінювання вартості майна
- •10.3. Методи оцінювання вартості майна
- •10.3.1. Метод балансової вартості
- •10.3.2. Метод ринкової вартості
- •10.3.2.1. Метод витрат
- •10.3.2.2. Метод аналогів
- •10.3.3. Метод капіталізованої вартості
- •10.4. Інвентаризація майна як складова частина оцінки його вартості
- •10.5. Аудиторська перевірка фінансової звітності
- •10.6. Оцінювання вартості підприємства як цілісного майнового комплексу
- •10.7. Оцінювання вартості корпоративних прав
- •10.8. Оцінювання об'єктів нерухомості
- •10. 9. Оцінювання вартості нематеріальних активів і рухомого майна підприємств
- •10.10. Звіт про експертне оцінювання вартості майна
- •Тема 11. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.1. Зміст та необхідність державної санаційної підтримки підприємств
- •11.2. Форми та методи державної фінансової підтримки підприємств
- •11.2.1. Пряме державне фінансування санації підприємств
- •11.2.2. Непрямі форми державного фінансового сприяння санації підприємств
- •Ключові слова до теми 1:
- •Ключові слова до теми 2:
- •Ключові слова до теми 3:
- •Ключові слова до теми 4:
- •Ключові слова до теми 5:
- •Ключові слова до теми 6:
- •Ключові слова до теми 7:
- •Ключові слова до теми 8:
- •Ключові слова до теми 9:
- •Ключові слова до теми 10:
- •Ключові слова до теми 11:
1.2.2. Випадки, в яких приймається рішення про проведення санації
Рішення про проведення санації може прийматися у випадках:
1. З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі — якщо існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом в недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів в арбітражний суд із заявою про оголошення банкрутом даного підприємства (досудова садація)
2. Після того , як боржник з власної ініціативи звернувся до господарського суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство стало фінансове неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник має подати до господарського суду план санації та (або) проект мирової угоди. Зрозуміло, що рішення про санацію приймається лише у разі, якщо підприємство доведе кредиторам, що воно є санаційно спроможним.
3. По закінченні місячного терміну з моменту опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства — якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, які бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та господарським судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. У разі згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення їхніх претензій господарський суд приймає рішення про припинення провадження у справі про банкрутство та про здійснення фінансової санації юридичної особи.
4. З ініціативи фінансово-кредитної установи згідно із Законом України “Про банки та банківську діяльність” .
5. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. У разі невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи щодо оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження у праві розпоряджатися випущеною продукцією та іншим майном відповідного суб'єкта господарювання. Якщо санаційні заходи не привели до поновлення платоспроможності підприємства, то заставодержатель має право звернутися до господарського суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.
6. З ініціативи Державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про державні підприємства.
7. З ініціативи Національного банку України — якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України “Про банки та банківську діяльність”.
1.2.3.Поняття та порядок проведення досудової санації
На виконання Закону України ”Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутрм” 17 березня 2000 року Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2000 р. за N 515 затверджено Порядок проведення досудової санації державних підприємств , в якому визначено , що досудова санація - це система заходів щодо відновлення платоспроможності державного підприємства-боржника, які здійснюються органом, уповноважаним управляти державним майном боржника з метою запобігання його банкрутству до початку порушення провадження у справі про банкрутство. Ініціатива щодо проведення досудовоі санації може виходити від уповноважених органів, кредиторів або інших осіб. Пропозиції щодо проведення досудовоі санації подаються уповноваженому органові.
Уповноважений орган у разі виявлення ознак неплатоспроможності підприємства приймає рішення про проведення досудової санації. Про рішення щодо проведення досудової санації кредиторів повідомляє керівник підприємства у п’ятиденний термін з дня його отримання. Для розроблення плану досудової санації на підприємстві утворюється робоча група на чолі з керівником підприємства, до складу якої входить також представник уповноваженого органу та можуть залучатися кредитори. У разі надходження пропозицій від потенційних інвесторів план досудової санації розробляється за їх участю.
План досудовоі санації розробляється у місячний термін з дня прийняття рішення щодо її проведення і подається на затвердження уповноваженому органові.
План досудової санації повинен містити: реквізити підприємства (повна назва, юридична адреса, організаційно-правова форма, орган управління); відомості про фінансово-господарське, становище; заходи щодо відновлення платоспроможності (реструктуризація підприємства, перепрфілювання виробництва, закриття нерентабельних виробництв, відчуження основних засобів, передача майна в оренду ,відстрочення та (або) розстрочення платежів, переоформлення короткотермінових кредитів у довготермінові, скорочення чисельності працюючих тощо) і терміни їх здійснення; розрахунок необхідних коштів для реалізації заходів; визначення джерел фінансування заходів (зобов’язання інвесторів, кредиторів щодо погашення боргу або надання фінансової допомоги, кошти державного бюджету, кошти, отримані від оренди майна, відчуження основних засобів, погашення дебіторської заборгованостї, кредити банків тощо) ; умови участі інвесторів і кредиторів у проведенні досудової санації ; очікувані наслідки виконання плану досудової санації.
Термін проведення досудової санації не повинен перевищувати 12 місяців. В окремих випадках уповноважений орган може продовжити термін, але не бїльше, ніж на 6 місяців.
Уповноважений орган у місячний термін розглядає та затверджує або відхиляє поданий підприємством план досудової санації. Рішення про відхилення плану досудової санації приймається уповноваженим органом, якщо запропоновані заходи не забезпечують відновлення платоспроможності підприємства.
Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприемств та інших джерел фінансування Обсяг коштів для провелення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України. Уразі, коли витрати на реалізацію заходів, передбачених планом досудової санації, пропонується фінансувати за рахунок коштів державного бюджету, пропозиції про включення відповідних видатків до проекту державного бюджету на планований рік подаються Мінфіну та Мінекономіки.