V. Особистісний розвиток

1. Антон самостійно вирішує, чим йому займатись у вільний час. Має свою точку зору у виборі книжок, музики, ніколи не витрачатиме свій час на заняття, які йому не до вподоби, або щоб підтримати кампанію. Хлопець намагається формувати свій стиль в одязі, найчастіше для спілкування обирає осіб старшого віку. Коло друзів постійно одне й те саме.

2. У хлопця сформована нормальна самооцінка, його поважають за справедливість, виваженість, уміння дати хорошу пораду, допомогти.

До Владислава часто заходять однокласники з проханням допомогти по деяким предметам у навчанні.

4. Хлопець приділяє багато часу своєму брату, допомагає йому вирішувати домашнє завдання.

5. Школяр демонструє зацікавленість тими справами, які цікаві іншим учням класу, зокрема знаходить теми для спілкування про комп'ютер, фільми, спорт т.д. Не уникає розмов про сім'ю, достаток, про одяг та кишенькові гроші. Вважає за розумне самому заробляти гроші. Загалом дитина знаходиться у колі спілкування, не втрачає лідерські позиції.

6. Школяр наділений практичним розумом, іноді проявляє організаторські здібності. Він дуже активний в усіх питаннях, що стосується його класу, через це схиляє до себе однокласників. Не любить бути виконавцем, однак не завжди виявляє бажання керувати якоюсь справою..

7. На особистість Владислава діють декілька сильних факторів. Превалюючим, без сумніву, є інститут сім'ї, причому хлопець знаходиться під впливом матері. У школі дитина намагається реалізувати установки сім'ї. Здоров'я дитини не обмежує його участь у трудовій діяльності, він виявляє бажання фізично працювати.

8. Ступінь самоконтролю дитини високий. Про це свідчить зокрема аналіз ведення систематичних записів (щоденник, зошит) та спостереження за поведінкою учня на заняттях. За час спостереження дитина не змінювала свою поведінку залежно від настрою, від отриманої оцінки та ін.

9. З метою підвищення рівня пізнавальної активності педагогам необхідно виявити певну послідовність при здійсненні індивідуальної роботи, причому слід узгодити ,на які предмети слід звернути увагу, і дослідити, у якій сфері навчається.

Спортивний відбір у процесі багаторічної підготовки

Волейболістів.

Етапи відбору

Цілеспрямована багаторічна підготовка й виховання спортсменів високого класу - це складний процес, якість якого визначається великою кількістю факторів. Один з таких факторів - відбір обдарованих дітей і підлітків, їхня спортивна орієнтація.

Спортивний відбір - це комплекс заходів, що дозволяють визначити високий ступінь схильності (обдарованість) дитини до того або іншого роду спортивної діяльності (виду спорту).

Спортивний відбір - тривалий, багатоступінчастий процес, що може бути ефективним лише в тому випадку, якщо на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена забезпечена комплексна методика оцінки його особистості, що припускає використання різних методів дослідження (педагогічних, медико-біологічних, психологічних, соціологічних і ін.).

Педагогічні методи дозволяють оцінювати рівень розвитку фізичних якостей, координаційних здатностей і спортивно-технічної майстерності юних спортсменів. На основі медико-біологічних методів виявляються морфо-функціональні особливості, рівень фізичного розвитку, стан аналізаторних систем організму спортсмена й стан його здоров'я. За допомогою психологічних методів визначаються особливості психіки спортсмена, що роблять вплив на рішення індивідуальних і колективних завдань у ході спортивної боротьби, а також оцінюється психологічна сумісність спортсменів при рішенні завдань, поставлених перед спортивною командою.

Соціологічні методи дозволяють одержати дані про спортивні інтереси дітей, розкрити причиннб-наслідкові зв'язки формування мотивацій до тривалих занять спортом і високими спортивними досягненнями. Спортивна орієнтація - система організаційно-методичних заходів, що дозволяють намітити напрямок спеціалізації юного спортсмена в певному виді спорту.

Спортивна орієнтація виходить із оцінки можливостей конкретної людини, на основі якої робиться вибір найбільш підходящої для нього спортивної діяльності.

Вибрати для кожного вид, що займається, спортивної діяльності -завдання спортивної орієнтації; відібрати найбільш придатних, виходячи з вимог виду спорту, - завдання спортивного відбору. Велика розмаїтість видів спорту розширює можливість індивіда досягти майстерності в одному з видів спортивної діяльності. Слабкий прояв властивостей особистості і якісних особливостей стосовно до одному з видів спорту не може розглядатися як відсутність спортивних здатностей. Малопідходящі ознаки в одному виді спортивної діяльності можуть виявитися сприятливими факторами й забезпечувати високу результативність

в іншому виді. У зв'язку із цим прогнозування спортивних здатностей можна здійснювати тільки стосовно до окремого виду або групи видів, виходячи при цьому із загальних положень, характерних для системи відбору.

Здатності - це сукупність якостей особистості, що відповідає об'єктивним умовам і вимогам до певної діяльності й забезпечує успішне її виконання. У спорті мають значення як загальні здатності які забезпечують відносну легкість в оволодінні знаннями, уміннями, навичками й продуктивність у різних видах діяльності), так і спеціальні здатності (необхідні для досягнення високих результатів у конкретній діяльності, виді спорту).

Спортивні здатності багато в чому залежать від спадково обумовлених задатків, які відрізняються стабільністю, консервативністю. Тому при прогнозуванні спортивних здатностей варто звертати увагу насамперед на ті відносно мало мінливі ознаки, які обумовлюють успішність майбутньої спортивної діяльності. Оскільки роль спадково обумовлених ознак максимально розкривається при пред'явленні до організму занимающегося високих вимог, то при оцінці діяльності юного спортсмена необхідно орієнтуватися на рівень вищих досягнень.

Поряд з вивченням консервативних ознак прогноз спортивних здатностей припускає виявлення тих показників, які можуть істотно змінюватися під впливом тренування. При цьому для підвищення ступеня точності прогнозу необхідно брати до уваги як темпи зростання показників, так і їхній вихідний рівень. У зв'язку з гетерохронністю розвитку окремих функцій і якісних особливостей мають місце певні розходження в структурі прояву здатностей спортсменів у різні вікові періоди. Особливо чітко ці розходження спостерігаються в, що займаються в технічно складних видах спорту, у яких високих спортивних результатів досягають уже в дитячому й підлітковому віці й у які вся підготовка спортсмена, від новачка до майстра спорту міжнародного класу, протікає на тлі складних процесів формування юного спортсмена.

Спортивний відбір починається в дитячому віці й завершується в збірних командах країни для участі в Олімпійських іграх. Він здійснюється в чотири етапи.

На першому етапі відбору проводиться масовий перегляд контингенту дітей 6-10 років з метою їхньої орієнтації на заняття волейболом. У групи початкової підготовки ДЮСШ приймаються діти відповідно до віку, певним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізичної культури, дані медичного обстеження, антропометричні виміри і їхня оцінка з позицій перспективи.

Спортивна практика свідчить про те, що на першому етапі далеко не завжди можна виявити ідеальний тип дітей, що сполучать морфологічні, функціональні й психічні якості, необхідні для подальшої спеціалізації в певному виді спорту. Істотні індивідуальні розходження в біологічному розвитку початківців значно утрудняють це завдання. Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, варто використати як орієнтовні.

Прогностично значимі ознаки, які необхідно враховувати при масовому відборі юних волейболістів у ДЮСШ, СДЮШОР

Ознаки:

Масовий огляд дітей

Відбір в учбово-тренувальні групи

Фізичний розвиток:

довжина тіла ++

весоростовой індекс + +

життєва ємність легенів + +

окружність грудної клітки - +

сила м'язів-згиначів кисті + +

довжина стопи - +

Загальна фізична підготовленість:

біг на ЗО м зі старту + +

безперервний біг 5 хв + +

швидкісний біг на місці 10 с + + човниковий біг 3x10 м + +

стрибок у довжину з місця - + підтягування у висі - +

кидок м'яча 2 кг - +

стрибок у висоту з місця - +

Функціональні можливості:

РWС )70 - +

темпи приросту спортивних показників - + спеціальна фізична підготовленість - + параметри тренувальної діяльності - + координаційні здатності + +

У таблиці наведені прогностически значимі ознаки, які необхідно враховувати при масовому перегляді й тестуванні дітей, а також при відборі юних спортсменів в учбово-тренувальні групи ДЮСШ, СДЮШОР.

На другому етапі відбору виявляються обдаровані в спортивному відношенні діти шкільного віку для комплектування учбово-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалювання ДЮСШ, СДЮШОР, УОР. Відбір проводиться протягом останнього року з у групах початкової підготовки по наступній програмі: оцінка стану здоров'я; виконання контрольно-перекладних нормативів, розроблених для кожного виду спорту й викладених у програмах для спортивних шкіл; антропометричні виміри; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів.

У ході другого етапу відбору із систематичне вивчення кожного учня спортивної школи з метою остаточного визначення його індивідуальної спортивної спеціалізації. У цей час проводяться педагогічні спостереження, контрольні випробування, медико-біологічні й психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості що займаються. На основі аналізу результатів обстеження ост вирішується питання про індивідуальну спортивну орієнтацію що займається.

Волейбол як і кожний вид спорту висуває специфічні вимоги до фізичного розвитку й здатностей спортсмена. \ Основними методами відбору на даному етапі є антропометричні обстеження, медико-біологічні дослідження, педагогічні спостереження, контрольні випробування (тести), психологічні й соціологічні обстеження.

Антропометричні обстеження дозволяють визначити, на скільки кандидатів для зарахування в учбово-тренувальні групи й групи спортивного вдосконалювання спортивних шкіл відповідають тому морфотипу, що характерний для видатних представників даного виду спорту. У спортивній практиці виробилися певні подання про морфотипах спортсменів (ріст, маса тіла, тип статури й т.п.). Наприклад, у баскетболі, легкоатлетичних метаннях, академічному веслуванні необхідний високий ріст, у марафонському бігу ріст не має істотного значення й т.п.

Медико-біологічні дослідження дають оцінку стану здоров'я, фізичному розвитку, фізичній підготовленості що займаються. У процесі медико-біологічних досліджень особлива увага звертається на тривалість і якість відбудовних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень. Лікарське обстеження необхідно й для того, щоб у кожному випадку уточнити, у яких лікувально-профілактичних заходах бідують діти й підлітки.

Педагогічні контрольні випробування (тести) дозволяють судити про наявність необхідних фізичних якостях і здатностях індивіда для успішної спеціалізації в тім або іншому виді спорту. Серед фізичних якостей і здатностей, що визначають досягнення високих спортивних результатів, існують так звані консервативні, генетично обумовлені якості й здатності, які на превелику силу піддаються розвитку й удосконалюванню в процесі тренування. Ці фізичні якості й здатності мають важливе прогностичне значення при відборі дітей і підлітків в учбово-тренувальні групи спортивних шкіл. До їхнього числа варто віднести швидкість, відносну силу, деякі антропометричні показники (будова й пропорції тіла), здатність до максимального споживання кисню, економічність функціонування вегетативних систем організму, деякі психічні особливості особистості спортсмена.

У системі відбору контрольні випробування повинні проводитися з таким розрахунком, щоб визначити не стільки те, що вже вміє робити що займається, а те, що він зможе зробити надалі, тобто виявити його здатності до рішення рухових завдань, прояву рухової творчості, умінню управляти своїми рухами. Одноразові контрольні випробування в переважній більшості випадків говорять лише про сьогоднішню готовність кандидата виконати запропонований йому набір тестів і дуже мало про його перспективні можливості. А потенційний спортивний результат спортсмена залежить не стільки від вихідного рівня фізичних якостей, скільки від темпів приросту цих якостей у процесі спеціального тренування. Саме темпи приросту

свідчать про здатність або нездатність спортсмена до навчання в тім або іншому виді діяльності.

Психологічні обстеження дозволяють оцінити прояв таких якостей, як активність і завзятість у спортивній боротьбі, самостійність, цілеспрямованість, спортивна працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і т.п. Роль психологічних обстежень за спортсменами зростає на третьому й четвертому етапах відбору.

Сила, рухливість і врівноваженість нервових процесів є значною мірою природними властивостями центральної нервової системи людини. Вони на превелику силу піддаються вдосконалюванню в процесі багаторічного тренування. Особлива увага звертається на прояв у спортсменів самостійності, рішучості, цілеспрямованості, здатності мобілізувати себе на прояв максимальних зусиль у змаганні, реакцію на невдалий виступ у ньому, активність і завзятість у спортивній боротьбі, здатність максимально виявити свої вольові якості на фініші й ін. Ураховується також спортивна працьовитість.

З метою виявлення вольових якостей спортсмена доцільно давати контрольні завдання, краще в змагальній формі. З інтенсивності прояву вольових зусиль спортсмена служить успішне виконання вправ з короткочасною напругою, показником наполегливості - виконання щодо складних у координаційному відношенні вправ .для освоєння спеціальних вправ і т.п. Варто підкреслити необхідність всебічного вивчення особистості, а не окремих його здатностей. Тому їхня оцінка повинна даватися в процесі тренування, змагань, а також у лабораторних умовах.

Соціологічні обстеження виявляють інтереси дітей і підлітків до занять тим або іншому виду спорту, ефективні засоби й методи формування цих інтересів, форми відповідної роз'яснювальної й агітаційної роботи серед дітей шкільного віку.

Остаточне рішення про залучення дітей до занять тим або іншому виду спорту повинне ґрунтуватися на комплексній оцінці всіх перерахованих даних, а не на обліку якого-небудь одного або двох показників. Особлива важливість комплексного підходу на перших етапах відбору обумовлена тим, що спортивний результат тут практично не несе інформації про перспективність юного спортсмена. Процес відбору тісно пов'язаний з етапами спортивної підготовки й особливостями виду спорту (вік початку занять, вік поглибленої спеціалізації у вибраному виді спорту, класифікаційні нормативи й т.д.).

На третьому етапі відбору з метою пошуку перспективних спортсменів і зарахування їх у центри олімпійської підготовки, СДЮШОР і УОР проводиться обстеження змагальної діяльності спортсменів з експертною оцінкою й з наступним їхнім тестуванням у ході республіканських змагань для молодших юнацьких груп, тобто в тім віці, коли комплектуються групи спортивного вдосконалювання.

На четвертому етапі відбору в волейболі повинні проводитися переглядові учбово-тренувальні збори. Відбір кандидатів здійснюється з урахуванням наступних показників:

1. спортивно-технічні результати і їхня динаміка (початок, вершина, спад) по роках підготовки);

2. ступінь закріплення техніки виконання найбільш нестійких елементів при виконанні вправи в екстремальних умовах;

3. ступінь технічної готовності й стійкості спортсмена до факторів, що збивають, в умовах змагальної діяльності.

За підсумками змагань, а потім і комплексного обстеження тренерські ради визначають контингент спортсменів, індивідуальні показники яких відповідають рішенню завдань передолімпійської підготовки. Відбір кандидатів в основні склади збірних команд областей, України здійснюється на основі обліку рухового потенціалу, подальшого розвитку фізичних якостей, удосконалювання функціональних можливостей організму спортсмена, освоєння нових рухових навичок, здатності до перенесення високих тренувальних навантажень, психічної стійкості спортсмена в змаганнях. У процесі цього етапу відбору кандидатів ураховуються наступні компоненти: рівень спеціальної фізичної підготовленості; рівень спортивно-технічної підготовленості; рівень тактичної підготовленості; рівень психічної підготовленості; стан здоров'я.

Основною формою відбору кандидатів у збірні команди країни слугують спортивні змагання. При цьому враховуються не тільки сьогоднішні спортивні результати, але і їхнього динаміка протягом двох-трьох останнього років, динаміка результатів протягом поточного року, стаж регулярних занять спортом, відповідність основних компонентів фізичної підготовленості й фізичного розвитку вимогам даного виду спорту на рівні результатів майстри спорту міжнародного класу.

^{Бесіда на тему:}

Історія розвитку і становлення волейболу.

Вступ

Волейбол є спортивною грою з м'ячем, в якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою. Існують різноманітні версії гри,для того,щоб показати її багатогранність.

Мета гри— спрямувати м'яч над сіткою, та щоб він доторкнувся майданчика супротивника, і попередити таку ж спробу супротивника. Для цього команда має 3 дотики до м'яча (і ще одне можливе додаткове торкання м'яча на блоці). М'яч вводиться в гру подачею: гравець, що подає ударом спрямовує м'яч на сторону супротивника. Розіграш кожного м'яча продовжується до його приземлення на майданчик, виходу «за межі» або помилкою команди.

В волейболі команда, виграє розіграш, отримує очко (система «кожен розіграш — очко»). Коли приймаюча команда виграє розіграш, вона отримує очко і право подавати, і її гравці переходять на одну позицію за часовою стрілкою.