38) Перша медична допомога потерпілому від електричного струму

1 . Звільнити потерпілого від дії електричного струму , пам'ятаючи про особисту безпеку і можливості постраждати від крокової напруги . 2 . Діагностувати постраждалого: а ) якщо у потерпілого параліч дихання - робити штучне дихання способом: з рота в рот кожні 4 секунди або з рота в ніс кожні 4 секунди. Припиняти штучне дихання можна тільки після появи власного дихання у потерпілого або прибуття лікаря . б) якщо у потерпілого параліч дихання і фібриляція серця: провентилювати легені - 2 інсоляції; зробити 12 натискань на грудну клітку ,а потім 2 інсоляції і продовжувати до появи пульсу і власного дихання у потерпілого або до прибуття лікаря . Перед цим необхідно потерпілого покласти на тверду поверхню і висунувши нижню щелепу ( висунути язик) прочистити дихальні шляхи.

40)Шум - коливання частинок навколишнього середовища, що сприймається органами слуху людини як небажані сигнали. Залежно від фізичної природи шуми поділяють на такі групи: — шум механічного походження, що виникає при вібрації поверхонь обладнання, а також при одинарних або періодичних Ударах у з'єднаннях деталей або конструкціях;

— шум аеродинамічного походження, що виникає внаслідок різних процесів у газах: завихрення й коливання повітря при обертанні лопаткових коліс; пульсації тиску під час руху в повітрі деяких тіл з великими швидкостями; витікання стиснутого повітря, газів, пари та ін.;

— шум електромагнітного походження, що виникає внаслідок коливань електричних пристроїв (ротора, статора, осердя, трансформатора та ін.) під дією змінних магнітних полів;

— шум гідравлічного походження, що виникає у рідинних процесах (гідравлічні удари, кавітація, турбулентність потоку та ін.).

В умовах експлуатації обладнання, машин, механізмів, промислових установок нескладно виявити, яке власне джерело спричиняє зростання шуму. Якщо, наприклад, у житловий будинок проникає шум від одночасно працюючих компресорної та вентиляційної установок сусіднього підприємства, то послідовним вимиканням цих установок і вимірюванням шуму кожної з них можна виявити домінуюче джерело шуму.

Виробнича вібрація — це чинник навколишнього середовища, що теж може негативно впливати на організм робітника. Вібрація — це складний коливальний процес, коли механічні коливання, що генеруються ручним інструментом, верстатами, машинами і механізмами, призводять до періодичного відхилення частинок тіла, яке коливається, від положення стійкої рівноваги. Коливальний рух, що виникає внаслідок роботи машин, складається з коливань взаємодіючих між собою частин устаткування і виробу, який підлягає обробленню. Вібрація як фізичний чинник виробничого середовища зустрічається в металообробній, гірничодобувній, металургійній, машинобудівній, авіаційній та інших галузях народного господарства. Джерелом вібрації можуть бути різні механізми, особливе вібраційне устаткування, віброінструменти, акустичні системи, транспорт тощо. Вібрація сприймається тілом робітника внаслідок безпосереднього контакту. Її поділяють на загальну і локальну. Загальна вібрація передається на тіло людини через опірні поверхні — сидіння, підлогу або робочий майданчик. Локальна вібрація передається на руки робітника під час контакту з вібруючим інструментом або обладнанням. Загальну вібрацію поділяють за джерелом виникнення на транспортну, транспортно-технологічну і технологічну.

Ефективне вирішення проблем захисту від шуму, вібрацій, ультра- та інфразвука досягається проведенням комплексу заходів, що послабляють інтенсивність шкідливих виробничих факторів у їхніх джерелах, на шляху поширення. Зниження інтенсивності шуму в джерелах забезпечує кардинальне вирішення всіх цих проблем. Зниження інтенсивності шуму на шляху поширення нерідко буває дешевшим за вирішення проблеми в джерелі, але досить ефективним.

43) Вібрація – механічні коливання, коливання твердих тіл.

Про вібрацію також говорять в більш вузькому сенсі, маючи на увазі механічні коливання, що здійснюють відчутний вплив на людину. У цьому випадку мається на увазі частотний діапазон 1,6-1000 Гц.

Взагалі, якщо про дію електричного струму, шуму  чи забруднення навколишнього середовища трублять по всіх засобах масової інформації, то про вібрацію як таку рідко згадується. А вона також є шкідливим та негативним фактором і про її вплив на людину варто знати, особливо якщо Ваша професія пов’язана з цим явищем.

Загальна вібрація викликає деформацію органів і тканин тіла. Це супроводжується подразненням численних рецепторних зон і зміною функціонального стану організму.

Особливості механічного впливу вібрації обумовлені тим, що тіло людини є складною коливальною системою, яка володіє декількома власними частотами коливань. Тому багато змін в організмі людини строго обумовлені частотними характеристиками вібрації. Характер біодинамічної відповіді тіла людини на вібраційний вплив дозволяє розділити вібрації на два основних діапазони: низькочастотний (до 30 Гц) і високочастотний (вище 30 Гц).

Найбільш неприємними і навіть небезпечною для здоров'я є дія вібрації резонансних частот, при яких частота власних коливань тіла або окремих органів збігається з частотою примусових коливань. При цьому різко зростає амплітуда коливань тіла, посилюються фізіологічні реакції організму і можуть виникати механічні пошкодження тканин і органів. Резонансні частоти тіла і окремих його органів знаходяться головним чином в низькочастотному діапазоні. Перший резонанс тіла при дії вібрації по поздовжній осі відповідає частотам 4-5 Гц. Другий резонанс виникає при частотах 12 - 24 Гц. При частотах вібрації 20 і 30 Гц спостерігається резонанс голови, а при 60 Гц – очних яблук.

Дія локальної вібрації на організм людини супроводжується тимчасовим або постійним зниженням больової, тактильної, температурної та вібраційної чутливості. Зниження віброчутливості (ВЧ) вважається критерієм впливу вібрації на організм. Найбільш виражене зниження ВЧ відбувається при дії високочастотних вібрацій в діапазоні 50-500 Гц з максимумом на частоті 250 Гц.

Як загальний, так і місцевий вібраційний вплив призводить до виражених змін серцево-судинної системи. При дії вібрацій низьких частот розвивається, як правило, стійка гіпотонія, хоча в ряді випадків артеріальний тиск підвищується. При дії високочастотної вібрації частіше відзначається стійке підвищення артеріального тиску.

44) Гігієна - наука про здоров'я, про створення умов, сприятливих для збереження людиною здоров'я, про правильну організацію праці і відпочинку, про попередження хвороб. Її метою є вивчення впливу умов життя і праці на здоров'я людей, попередження захворювань, забезпечення оптимальних умов існування людини, збереження його здоров'я і довголіття. Гігієна є основою профілактики захворювань. Основні задачі гігієни - вивчення впливу зовнішнього середовища на стан здоров'я і працездатність людей; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних норм, правил і заходів щодо оздоровлення зовнішнього середовища й усуненню шкідливо діючих факторів; наукове обґрунтування і розробка гігієнічних нормативів, правил і заходів щодо підвищення опірності організму до можливих шкідливих впливів навколишнього середовища з метою поліпшення здоров'я і фізичного розвитку, підвищення працездатності. Беручи до уваги, що основним завданням гігієни як науки є наукове обгрунтування заходів щодо попередження (недопущення) негативного впливу факторів середовища життєдіяльності на здоров’я людини, на наш погляд, основними проблемами, які необхідно розв’язати є такі: • збереження і розвиток вітчизняних гігієнічних наукових шкіл та продовження фундаментальних досліджень у гігієні та суміжних галузях профілактичної медичної науки; • гармонізація основних методологічних підходів вітчизняної гігієнічної науки із міжнародними в частині стандартизації експериментальних досліджень, обгрунтування гігієнічних регламентів, встановлення ризиків для здоров’я; • подальший розвиток наукового обгрунтування, в тому числі медичного, соціального, економічного щодо запобіжного принципу у впровадженні нових речовин, матеріалів, технологій тощо; • необхідність законодавчого, нормативно-правового забезпечення реалізації заходів щодо попередження (недопущення) негативного впливу факторів середовища життєдіяльності на здоров’я людини; • економічне обгрунтування їх доцільності і економічної ефективності з погляду довгострокової перспективи та економії витрат на поновлення здоров’я чи компенсацію матеріальних і моральних збитків; • розробка механізмів формування попиту з боку виробничого сектора економіки (промислового, сільськогосподарського та інших) на здійснення наукових досліджень щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів шляхом мінімізації в них негативних для здоров’я факторів та наповнення сприятливими для здоров’я властивостями, перетворення гігієнічних досліджень у невід’ємну складову інноваційних процесів; • перетворення гігієнічної компоненти разом із екологічною в основу стратегії стійкого розвитку (sustainable development) нашої країни. Для розв’язання вказаних проблем дедалі більшого розвитку набуватиме юридичний аспект результатів гігієнічних досліджень. Адже саме на забезпечення конституційних гарантій — "Держава . забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя" (стаття 49), "Кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди" (стаття 50) – спрямована діяльність учених-гігієністів. У цьому контексті слід підкреслити важливу роль наукових досліджень щодо правового забезпечення реалізації державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя.