Г) заходи адміністративного стягнення

21. Адміністративна відповідальність та адміністративне правопорушення

Адмін. відпов. – різновид юридичної відповідальності, під якою розуміють закріплене у законодавстві і забезпечене державою

Накладення на правопорушника загальнообов’язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що тягнуть за собою для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру.

Підставою адм. відп. є адм. правопорушення

Адмін. відп. полягає у застосуванні повноважним органом або посадовою особою адміністр. стягнення до особи що вчинила правопорушення. Адм. стягн. накладається органами та пос. особами на непідлеглих їм в організаціно-правовому відношенні осіб. Адм. стягнення не тягне судимості і звільнення з роботи.

Адмін. відп. урегульована нормами адмін. права (основний н.п.а – Кодекс України про адмін. правопоруш. та інші занодавчі акти) , в яких наводиться повний перелік адмін. проступків, адмін. стягнень та органів, уповноважених їх застосовувати. . До адм. відп. притягуються порушники загальнообов’язкових правил, встановлених повноважними суб’єктами. Суб’єктами правопорушень можуть бути – громадяни, посадові особи, а за деякі правопорушення – держ. службовці.

Адмін. правопорушення – протиправна, винна (умисна або необережна0 дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність. Права і сободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Ознаки адм. правоп.:

а) суспільна шкідливість дії чи бездіяльність, означає, що вона заподіє або створить загрозу заподіянням шкоди інтересам громадян, суспільства, держави (обєктам адміністративно-правової охорони, які предбачені у КпАП)

б) протиправність означає що дію чи бездіяльність прямо заборонено адм.-прав. нормами.

в) вина полягає у ставленні особи до діяння та його шкідливих наслідків і може бути умисною або необережною.

г) адмін. караність – встановлені норми адм. права, заходи примусового хар-ру, які застосов доправопорушника у вигляді адм. стягнень.

Склад адм. правоп. – це сукупність встановлених законом обєктивних і субєктивних ознак, які характеризують діяння як адмін. правопорушення.

Об’єкт адм. правопор. – те на що воно посягає (суспільні відносини)

Суб’єкт адм. правопор. – фізична особа, яка досягла 16-го віку.

Адмін. правопор. розрізняються за специфічними ознаками, які характеризують їх об’єктивну і суб’єктивну сторони.

Об’єктивна сторона адм. правоп. відображається в діях або бездіяльності, їх шкідливих наслідках, причинний зв’язок між діяннями і наслідками., місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення проступку.

Суб’єктивна сторона правоп. – психічний стан правопорушника (ставлення суб’єкта до вчиненого ним діяння). Її хар-ть: вина, мотив, мета.