- •Форма держави: поняття, складові.
- •Ознаки правової держави.
- •Форма державного правління: поняття, ознаки.
- •Норма права: поняття, ознаки.
- •6. Нормативно-правові акти як нормативні регулятори.
- •7. Локальні нормативно-правові акти.
- •8. Акти Верховної Ради України.
- •9. Складові статусу людини і громадянина.
- •10. Поняття та співвідношення прав та обов’язків людини та громадянина.
- •11. Загальні ознаки прав людини.
- •IV.Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку.
- •12. Поняття повноважень та компетенції органу державної влади.
- •Право на державну службу.
- •Обмеження для кандидатів на заміщення вакантних посад у процедурі конкурсу.
- •Оскарження рішення про припинення державної служби.
- •Порядок присвоєння рангів державним службовцям.
- •Право на пенсійне забезпечення державних службовців.
- •Службовий статус державних службовців: поняття, складові.
- •Законодавче регулювання декларування доходів державними службовцями.
- •21. Обмеження пов’язані з проходженням державної служби.
- •22. Підстави для припинення державної служби.
- •23. Майнові права державних службовців.
- •24. Адміністративна процедура: поняття, учасники.
- •26. Стадії адміністративної процедури.
- •27. Законодавче регулювання адміністративних процедур в Україні.
- •29. Адміністративний акт: поняття, види.
- •30 Акти виконавчої влади
- •32. Доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •33. Інформація про особу в адміністративній процедурі
- •34. Активний і пасивний доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •35. Види юридичних осіб. Поняття юридичної особи публічного права.
- •36. Держава як співзасновник акціонерних товариств.
- •37. Статус підприємницьких та непідприємницьких товариств
- •41. Допоміжні види організаційних форм адміністративної діяльності.
- •42. Методичні вимоги до застосування організаційних форм адміністративної діяльності. Поняття та риси юрисдикційного контролю.
- •43. Співвідношення адміністративної юстиції та адміністративного судочинства.
- •44. Становлення адміністративного судочинства в Україні.
- •45. Система адміністративних судів в Україні
- •46. Поняття та учасники адміністративного процесу
- •47. Інстанційна, предметна та територіальна підсудність адміністративних судів в Україні.
- •48. Оскарження в адміністративних судах законності нормативно-правових актів.
- •49. Суб’єкти владних повноважень як позивачі в адміністративному процесі
- •50. Прокурорський нагляд: поняття, характерні риси
- •51. Форми реагування прокурора на порушення
41. Допоміжні види організаційних форм адміністративної діяльності.
Ще одна група форм управління - організаційно-технічні, або як називають їх у деяких джерелах, матеріальні дії. Під організаційно-технічними діями органів внутрішніх справ розуміються врегульовані технічними нормами дії щодо створення нормальних умов для роботи апарату управління. Це одержання та обробка інформації, облік діловодства, адресно-довідкова робота.
Такі дії мають допоміжний характер по відношенню до завдань щодо охорони громадського порядку, для здійснення яких і створені органи міліції. Вони виконуються переважно допоміжним складом службовців /секретарями, операторами ЕОМ та телетайпів, інспекторським складом адресних бюро/.
Ця група дій має матеріально-технічний характер. Порядок їх здійснення регламентується технічними нормами /наприклад, робота оператора ЕОМ/. Але обов'язки щодо їх виконання закріплені в нормах адміністративного права. Ця діяльність спрямована на обслуговування управлінських функцій, чим вона і відрізняється від матеріально-технічних дій робітників на виробництві. Організаційні дії необхідні при підготовці актів управлінського характеру. Від того, як спрацює допоміжний апарат органу внутрішніх справ, також залежить ефективність його роботи, спрямованої на забезпечення громадського порядку в місті чи районі.
42. Методичні вимоги до застосування організаційних форм адміністративної діяльності. Поняття та риси юрисдикційного контролю.
43. Співвідношення адміністративної юстиції та адміністративного судочинства.
Адміністративна юстиція – розгляд судами скарг громадян на акти посадових осіб та органів виконавчої влади, тобто правосуддя в адміністративних справах. Адміністративне судочинство відрізняється від адміністративної юстиції за своєю процедурою, що повинна бути адміністративною й мати свою специфічність у зв’язку з цим. Суди в порядку, встановленому нормами адміністративного права, є органами, що притягають до відповідальності, а не захищають.
Панова І. В. проводить розмежування таких понять як адміністративна юстиція й адміністративне судочинство за декількома підставами:
за суб'єктами – адміністративна юстиція здійснюється судами загальної юрисдикції і конституційним судом, захищає права і свободи громадян у той час як адміністративне судочинство відправляється суддями, які накладають адміністративне стягнення, притягають до адміністративної відповідальності;
за процесуальними розходженнями – в адміністративній юстиції суд виступає як орган захисту прав громадян, а в адміністративному судочинстві суд - це караючий орган, що залучає до відповідальності;
за категоріями розглянутих справ – за правилами адміністративної юстиції розглядаються суперечки про право по скаргах громадян на акти посадових осіб, а в адміністративному судочинстві розглядаються справи про адміністративні правопорушення.
Таким чином, адміністративне судочинство – це лише судове провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, що не може не викликати заперечень.
На наш погляд, співвідношення адміністративного судочинства та адміністративної юстиції можна визначити як співвідношення процесуального та матеріального поняття. Тобто, адміністративне судочинство являє собою процесуальний вираз адміністративної юстиції.