- •Форма держави: поняття, складові.
- •Ознаки правової держави.
- •Форма державного правління: поняття, ознаки.
- •Норма права: поняття, ознаки.
- •6. Нормативно-правові акти як нормативні регулятори.
- •7. Локальні нормативно-правові акти.
- •8. Акти Верховної Ради України.
- •9. Складові статусу людини і громадянина.
- •10. Поняття та співвідношення прав та обов’язків людини та громадянина.
- •11. Загальні ознаки прав людини.
- •IV.Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку.
- •12. Поняття повноважень та компетенції органу державної влади.
- •Право на державну службу.
- •Обмеження для кандидатів на заміщення вакантних посад у процедурі конкурсу.
- •Оскарження рішення про припинення державної служби.
- •Порядок присвоєння рангів державним службовцям.
- •Право на пенсійне забезпечення державних службовців.
- •Службовий статус державних службовців: поняття, складові.
- •Законодавче регулювання декларування доходів державними службовцями.
- •21. Обмеження пов’язані з проходженням державної служби.
- •22. Підстави для припинення державної служби.
- •23. Майнові права державних службовців.
- •24. Адміністративна процедура: поняття, учасники.
- •26. Стадії адміністративної процедури.
- •27. Законодавче регулювання адміністративних процедур в Україні.
- •29. Адміністративний акт: поняття, види.
- •30 Акти виконавчої влади
- •32. Доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •33. Інформація про особу в адміністративній процедурі
- •34. Активний і пасивний доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •35. Види юридичних осіб. Поняття юридичної особи публічного права.
- •36. Держава як співзасновник акціонерних товариств.
- •37. Статус підприємницьких та непідприємницьких товариств
- •41. Допоміжні види організаційних форм адміністративної діяльності.
- •42. Методичні вимоги до застосування організаційних форм адміністративної діяльності. Поняття та риси юрисдикційного контролю.
- •43. Співвідношення адміністративної юстиції та адміністративного судочинства.
- •44. Становлення адміністративного судочинства в Україні.
- •45. Система адміністративних судів в Україні
- •46. Поняття та учасники адміністративного процесу
- •47. Інстанційна, предметна та територіальна підсудність адміністративних судів в Україні.
- •48. Оскарження в адміністративних судах законності нормативно-правових актів.
- •49. Суб’єкти владних повноважень як позивачі в адміністративному процесі
- •50. Прокурорський нагляд: поняття, характерні риси
- •51. Форми реагування прокурора на порушення
32. Доступ до інформації в адміністративній процедурі.
Одним із ключових в адміністративній процедурі є принцип доступу до інформації, який означає, що особі за її запитом має надаватися інформація у справі. Зрозуміло, що дієвість цього принципу буде належною лише за умови, коли така інформація надаватиметься до прийняття адміністративним органом рішення, щоб особа мала можливість використати цю інформацію перед висловленням власної позиції.
Будь-яка інформація, що нею володіє адміністративний орган, є доступною для кожного. Винятком у питанні доступу до інформації може бути лише інформація, яка містить державну або комерційну таємницю та персональні дані про особу.
В Україні порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 р. № 2939-VI. Згідно цього Закону.
Доступ до інформації забезпечується шляхом:
1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;
2) надання інформації за запитами на інформацію.
Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
4. Письмовий запит подається в довільній формі.
5. Запит на інформацію має містити:
1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є;
2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;
3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.
Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.