14. Право на державну службу.

Право на державну службу є невід’ємним правом громадянина України. Так, стаття 38 Конституції України закріпила, що «громадяни користуються рівним правом доступу до дер­жав­ної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування».

Назване конституційне право знайшло своє подальше відображення й деталізацію й статті 4 Закону «Про державну службу», згідно з якою «право на державну службу мають громадяни України незалежно від становища, соціального і майнового стану, расової й національної приналежності, статі, політичних поглядів, релігійних переконань, місця проживання, які одержали відповід­ну освіту і професійну підготовку та пройшли у вста­новленому порядку конкурсний відбір, або за іншою процедурою, передбаченою Кабінетом Міністрів України».

Статтею 12 Закону України «Про державну службу» передбачаються обмеження, пов'язані з прийняттям на державну службу. Зокрема, не можуть бути обраними або призначеними на посаду в державному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають не зняту або не погашену судимість за вчинення злочину або на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядковані близьким їм особам; в інших випадках, встановлених законами України.

14. Обмеження для кандидатів на заміщення вакантних посад у процедурі конкурсу.

Конкурс на заміщення вакантної посади державного службовця повинен  забезпечувати  конституційне  право  рівного  доступу  до державної служби громадян України.

Для проведення відбору кандидатів на  заміщення  вакантних посад  державних службовців розпорядженням голови районної державної адміністрації утворюється  конкурсна  комісія  у складі голови, секретаря і членів комісії.

Згідно постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» до участі у конкурсі не допускаються особи, які:

-        досягли встановленого    законодавством    граничного    віку перебування на державній службі;

-        визнані в установленому порядку недієздатними;

-         мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади державного службовця;

-          у разі   прийняття    на    службу    будуть    безпосередньо підпорядковані або підлеглі близьким особам;

-        позбавлені права займати відповідні посади в установленому законом порядку на визначений термін;

-        в інших випадках, установлених законами.

Особи, які подали необхідні документи до державного органу для участі у конкурсі, є кандидатами на зайняття вакантної посади державного службовця.

14. Оскарження рішення про припинення державної служби.

Припинення державно – службових відносин це закінчення дії трудових правовідносин за ініціативою однієї зі сторін, яке оформляється наказом (розпорядженням) державного органу.

Загальні підстави припинення державно-службових передбачені Кодексом законів про працю України. Щодо державних службовців найчастіше застосовуються такі, як: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП), з ініціативи керівника або державного органу (статті 40, 41 КЗпП).

Відповідно до ст. 30 ЗУ «Про державну службу», державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги;

7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Згідно ст.32 ЗУ «Про державну службу», рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.