
- •Форма держави: поняття, складові.
- •Ознаки правової держави.
- •Форма державного правління: поняття, ознаки.
- •Норма права: поняття, ознаки.
- •6. Нормативно-правові акти як нормативні регулятори.
- •7. Локальні нормативно-правові акти.
- •8. Акти Верховної Ради України.
- •9. Складові статусу людини і громадянина.
- •10. Поняття та співвідношення прав та обов’язків людини та громадянина.
- •11. Загальні ознаки прав людини.
- •IV.Права і свободи людини і громадянина є необхідними для її нормального існування і розвитку.
- •12. Поняття повноважень та компетенції органу державної влади.
- •Право на державну службу.
- •Обмеження для кандидатів на заміщення вакантних посад у процедурі конкурсу.
- •Оскарження рішення про припинення державної служби.
- •Порядок присвоєння рангів державним службовцям.
- •Право на пенсійне забезпечення державних службовців.
- •Службовий статус державних службовців: поняття, складові.
- •Законодавче регулювання декларування доходів державними службовцями.
- •21. Обмеження пов’язані з проходженням державної служби.
- •22. Підстави для припинення державної служби.
- •23. Майнові права державних службовців.
- •24. Адміністративна процедура: поняття, учасники.
- •26. Стадії адміністративної процедури.
- •27. Законодавче регулювання адміністративних процедур в Україні.
- •29. Адміністративний акт: поняття, види.
- •30 Акти виконавчої влади
- •32. Доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •33. Інформація про особу в адміністративній процедурі
- •34. Активний і пасивний доступ до інформації в адміністративній процедурі.
- •35. Види юридичних осіб. Поняття юридичної особи публічного права.
- •36. Держава як співзасновник акціонерних товариств.
- •37. Статус підприємницьких та непідприємницьких товариств
- •41. Допоміжні види організаційних форм адміністративної діяльності.
- •42. Методичні вимоги до застосування організаційних форм адміністративної діяльності. Поняття та риси юрисдикційного контролю.
- •43. Співвідношення адміністративної юстиції та адміністративного судочинства.
- •44. Становлення адміністративного судочинства в Україні.
- •45. Система адміністративних судів в Україні
- •46. Поняття та учасники адміністративного процесу
- •47. Інстанційна, предметна та територіальна підсудність адміністративних судів в Україні.
- •48. Оскарження в адміністративних судах законності нормативно-правових актів.
- •49. Суб’єкти владних повноважень як позивачі в адміністративному процесі
- •50. Прокурорський нагляд: поняття, характерні риси
- •51. Форми реагування прокурора на порушення
Форма держави: поняття, складові.
Форма держави — це її устрій, який проявляється в характері політичних відносин громадян між собою, громадян і держави в процесі здійснення нею управління суспільними справами; сукупність способів організації, устрою і здійснення державної влади, що виражають її сутність.
Отже, форма держави — це спосіб (порядок) організації і здійснення державної влади. Вона включає у себе три елементи:
– форма державного правління — спосіб, або порядок організації та взаємодії вищих органів державної влади;
– форма державного устрою — порядок організації територіального устрою, тобто поділу держави на певні складові частини, та співвідношення держави, як цілого, з її складовими частинами;
– форма державного(політичного) режиму — це сукупність прийомів і методів реалізації державної влади, яка характеризується якісною і кількісною мірою участі народу, націй, верств, соціальних груп й окремих громадян в її здійсненні.
Форма держави завжди має відповідне правове закріплення. Всі її елементи мають правову основу — вони фіксуються у конституції, законах та підзаконних актах. Хоча слід мати на увазі, що закріплені у конституції положення і реальна дійсність можуть не збігатися і не відповідати дійсному характеру існуючих відносин. Форма держави відображає єдність, взаємообумовленість об'єднаних у ній елементів, у результаті чого народжується нова якість, яка не властива жодному з цих окремо взятих елементів. При цьому, форма правління і державний устрій характеризують, головним чином, структурний аспект форми держави, а державний режим — її функціональний аспект. В цілому, форма держави — це така категорія, яка характеризує єдність структури і територіальної організації, а також методів здійснення державної влади.
Ознаки правової держави.
Правова держава — це публічно-правовий союз народу, заснований на праві як легітимованих суспільством нормах та політичній відповідальності держави перед народом за свою діяльність, державна влада у якій здійснюється за принципами дотримання прав і свобод людини та громадянина, верховенства права, поділу влади, інституціоналізації і юридичної форми діяльності органів державної влади, їх посадових та службових осіб.
У понятті правової держави простежуються декілька аспектів: обмежуючий і регулятивний, матеріальний і формальний. З одного боку, право обмежує, детермінує державу, зв'язує і контролює останню, а, з іншого — упорядковує її діяльність через позитивне правове регулювання форм, у яких ця діяльність має здійснюватись. Наведені прояви впливу права досить тісно переплітаються, є взаємодоповнюючими чинниками. Право має щодо держави не лише обмежуючий вплив; воно надає їй могутніх позитивних регулятивних сил, здатне масштабно примножити її позитивні регулятивні функції. Держава, у свою чергу, спроможна надати праву не тільки належної форми, а й наповнити його зміст етичними ідеалами, актуалізувати його суспільне призначення та зберегти суспільну цінність.
Кажучи простими словами, правова держава – це держава, в якій юридичними засобами реально забезпечується максимальне здійснення, охорона і захист основних прав людини. Саме така держава є одним з найвизначніших загальнолюдських політико-юридичних ідеалів. Ознаки правової держави. 1. Верховенство закону у всіх сферах життя суспільства 2. Діяльність органів правової держави базується на принципі поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. 3. Взаємна відповідальність особистості і держави. 4. Реальність прав і свобод громадянина, їх правова і соціальна захищеність. 5. Політичний і ідеологічний плюралізм, що полягає у вільному функціонуванні різноманітних партій, організацій, об'єднань, що діють у рамках конституції, наявності різноманітних ідеологічних концепцій, течій, поглядів. 6. Стабільність законності і правопорядку в суспільстві.
У чому ж полягає відмінність правової держави від держави як такої? Держава як така характеризується її всевладдям, непов'язанністю правом, свободою держави від суспільства, незахищеністю громадянина від сваволі і насильства з боку державних органів і посадових осіб. На відміну від неї правова держава обмежена правом, виходить із верховенства закону, діє строго у визначених межах, установлених суспільством, підпорядковується товариству, відповідальна перед громадянами, забезпечує соціальну і правову захищеність громадян. Водночас правова держава як і всяка держава має загальні риси, що зводяться до таких: 1. Їй властива державна влада як засіб проведення внутрішньої і зовнішньої політики. 2. Вона являє собою політичну організацію суспільства, засновану на відповідному соціально-економічному базисі суспільства .
3. Має у своєму розпорядженні спеціальний державний механізм.
4. Має визначену адміністративно-територіальну організацію на своїй території. 5. Існує завдяки податкам і іншим зборам.6. Має державний суверенітет.