- •Паспорт проекту
- •Господарсько-економічна характеристика та природні умови району будівництва закритої зрошувальної системи
- •1.1 Конструктивна характеристика об’єкту будівництва
- •Визначення обсягів робіт
- •2.1 Канал
- •2.1.Відомість будівельно-монтажних робіт по будівництву каналу
- •2.2 Трубопроводи
- •2.2. Відомість обсягів будівельно-монтажних робіт по спорудженню закритої зрошувальної мережі
- •3. Технологія виконання будівельно-монтажних робіт
- •3.1. Будівництво трубопроводів
- •3.2. Техніко-економічне обґрунтування вибору комплектів машин для будівництва трубопроводів
- •3.3 Технологічні розрахунки по трубопроводах
- •4.1 Будівництво каналу
2.1.Відомість будівельно-монтажних робіт по будівництву каналу
(Lк =1050 м)
№ з/п |
Найменування робіт |
Об’єм робіт |
Примітки |
|
од. вим. |
кількість |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1. |
Зняття рослинного шару з основи каналу та резерву |
м3 |
21452 |
tзр. = 0,3 м |
2. |
Розпушення ґрунту в основі дамб каналу |
м3 |
4893 |
tрозп. = 0,2 м |
3. |
Дозволоження розпушеного ґрунту в основі дамб каналу |
м3 води |
342,5 |
q=0,07 |
4. |
Ущільнення ґрунту в основі дамб |
м3 |
4893 |
tущ. = 0,2 м |
5. |
Розробка ґрунту в резерві з відсипанням в дамби каналу |
м3 |
52651 |
|
6. |
Пошарове розрівнювання ґрунту в тілі дамб |
м3 |
26325,5 |
50 % загального об’єму відсипки |
7. |
Дозволоження ґрунту до оптимальної вологості |
м3 води |
3530,2 |
q=0,07 |
8. |
Пошарове ущільнення відсипаного ґрунту |
м3 |
54155 |
|
9. |
Вирізання русла каналу |
м3 |
– |
1 метод |
10. |
Планування зовнішніх та внутрішніх укосів каналу |
м2 |
19027 |
2 метод |
11. |
Планування дна каналу |
м2 |
3150 |
2 метод |
12. |
Планування верху дамб |
м2 |
6300 |
|
13. |
Зворотна засипка резерву рослинним ґрунтом |
м3 |
21452 |
|
14. |
Облицювання русла каналу монолітним бетоном |
м3 |
9681 |
tобл. = 0,1 м |
2.2 Трубопроводи
На основі вихідних даних з урахуванням обов’язкових вимог нормативних джерел з питань будівництва для визначення обсягів робіт по будівництву передбачених на системі трубопроводів різного порядку в першу чергу необхідно встановити розміри і форму поперечного перерізу траншей для магістрального або розподільчого (польового) трубопроводів.
Форма поперечного перерізу траншеї залежить від ґрунтових та гідрогеологічних умов на об’єкті будівництва. Згідно ВБН А.3.1-33-2.4-01-99 в нескельних ґрунтах природної вологості, що розташовані вище ґрунтових вод, і при відсутності близько підйомних споруд, влаштування траншей з вертикальними стінками без кріплень може здійснюватися на глибину, м, не більше:
в глинах жирних – 1,5 м.
Глибина траншеї (Нтр) визначається за формулою:
Нтр = Нпр + D, м (3)
Н(магіст тр) = Нпр + D=1+1,12=2,12 м
Н(полов тр)= Нпр + D=1+0,416=1,416 м
Нпр - глибина промерзання грунту для даного району, в курсовому проекті приймаємо Нпр = 1,0 м.
D – зовнішній діаметр трубопроводу.
При глибині траншеї більше вказаних вище значень траншеї влаштовуються з укосами, крутизну яких слід приймати згідно ВБН А.3.1-33-2.4-01-99.
Мінімальна ширина дна траншеї приймається згідно ВБН А.3.1-33-2.4-01-99; при розробці одноківшевими екскаваторами, ширина траншеї повинна бути не менше ширини ріжучої кромки ковша екскаватора з додаванням 0,1 м в суглинках та глинах.
Після проведення попередніх розрахунків можливе отримання двох типів поперечних перетинів траншей під трубопроводи з різними розмірами. В записці до курсового проекту необхідно привести їх схеми окремо для трубопроводів різного порядку.
Рис.2.3. . Схеми поперечного перетину траншей для трубопроводів:
а – прямокутна, б - трапецеїдальна
В резульаті визначели форми та розмірів поперечного перетину траншей для трубопроводів встановлюється технологічна послідовність виконання робіт по їх будівництву та визначаються об’єми цих робіт.
По трасі траншеї виконується зняття рослинного шару на глибину hзр.= 0,2...0,4 м. Приймаємо hзр.= 0,3 м. Ширина зняття рослинного шару ґрунту повинна перекривати смугу, на якій розташовані, безпосередньо, траншея та кавальєр мінерального ґрунту.
Розрахунки ширини зняття рослинного і мінерального шару Вр.ш. та дальності переміщення рослинного і мінерального ґрунту Lзр. виконуються згідно рисунку 2.4 і 2.5.
Згідно схеми ширина смуги знятого рослинного шару дорівнює:
Вр.ш. = 0,2 + Втр. + 3 + В0 , м (4)
Дальність переміщення рослинного ґрунту у тимчасовий кавальєр визначається за виразом:
Lпер = 0,5 Bтр + а1 + B0 +а2 + тв h0, м (5)
Втр- для траншей з укосами –ширина траншеї поверху;
Во-ширина по низу тимчасового кавальєру мінерального ґрунту, м;
Bo-ширина по низу тимчасового кавальєру рослинного ґрунту, м;
Ширина по низу тимчасових кавальєрів визначається за емпіричною формулою:
Bo= 2Ho або (bo =2ho), м (6)
Висота тимчасових кавальєрів буде дорівнювати:
Ho=√Fo або (ho = √fo), м (7)
Враховуючи те, що після розробки він розпушується і в такому стані укладається в кавальєр, то:
Fo =Fтр·Kp , м2 (8)
де Fo – площа кавальєру мінерального ґрунту, м2;
Fтр – площа розробки мінерального ґрунту в траншеї, м2;
Kp – коефіцієнт початкового розпушення.
Відповідно для тимчасового кавальєру рослинного ґрунту:
fo = fр.ш. · Kp , м2 (9)
Об'єми земляних робіт на всю довжину трубопроводів визначаються множенням відповідних площ поперечних перерізів на довжину відповідних трубопроводів.
Об’єм розробки мінерального ґрунту в траншеї обчислюється з врахуванням попередньо знятого рослинного шару грунту на певну глибину.
Об’єм розробки ґрунту в приямках під стики труб можна підрахувати виходячи із того, що їх об’єм не перевищує 1 % від загального об’єму вийнятого ґрунту (для трубопроводів з окремих труб), об’єм розробки грунту під колодязі – 1...2 %.
Після механізованої розробки та зачистки ґрунту, як правило на дні траншеї залишається недобір до проектної позначки, тому обсяги ручних робіт можна ґрунту прийняти в розмірі 1 % від об’єму вийнятого ґрунту.
Після розробки грунту у виїмці та зачистки дна траншеї здійснюється монтаж трубопроводів з виконанням всіх необхідних для цього попередніх технологічних операцій.
По закінченню монтажу трубопроводу на визначених дільницях виконується його часткова засипка мінеральним грунтом у відповідності з вимогами. При цьому здійснюється засипання нижньої зони м’яким грунтом на висоту 0,5 м над верхом азбестоцементних, залізобетонних та пластмасових труб, а для інших труб – на 0,2 м над верхом труб з підбиванням пазух та пошаровим ущільненням.
Після проведення попереднього випробування верхня зона траншеї засипається мінеральним грунтом і виконується кінцеве випробування трубопроводу.
Заключним етапом є рекультивація будівельної смуги рослинним грунтом, який повертається на трасу трубопроводу з тимчасового кавальєру.
Результати обчислень обсягів робіт заносимо в таблицю 2.2.
