Висновки

Під об`єктом цивільного права слід розуміти те з приводу чого вступають у цивільні відносини. Згідно ст. 177 ЦК об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги , результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 380 ЦК України під житловим будинком розуміється будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Отже, під жилим будинком мається на увазі будівля, пристосована для постійного проживання людей або для використання її як гуртожитку. Жилий будинок відрізняється від готелів, санаторіїв та інших приміщень тим, що, по-перше, він призначений саме для постійного проживання (на відміну від готелів, санаторіїв, будинків відпочинку); по-друге, для житлових будинків законодавство визначає більш жорсткі санітарні, конструктивні, технічні та інші вимоги.

Жилий будинок має бути розташований у безпечному для життя і здоров'я людей районі та має бути пов'язаний із землею фундаментом. Наприклад, багатоквартирний жилий будинок має бути забезпечений, залежно від виду населеного пункту, такими видами благоустрою: центральним опаленням, водопроводом, каналізацією, газопостачанням та ін. Крім того, жилий будинок має відповідати таким ознакам: технічний стан має відповідати архітектурним, будівельним та іншим нормам; у ньому має бути наявна житлова площа в межах норм, передбачених житловим законодавством України.

Жилий будинок може бути призначений для проживання однієї або декількох сімей (одноквартирний) або складатися з великої кількості квартир (багатоквартирний жилий будинок). При цьому законодавство не встановлює обмежень розміру жилого будинку, що може перебувати у приватній власності фізичних осіб.

В главі 28 ЦК України також запроваджене такий термін як "садиба". Так, відповідно до ст. 381 садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній жилим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. При цьому у разі відчуження жилого будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 381 вперше в українському законодавстві дає юридичне визначення садиби як об'єкта права власності.

В українській мові термін "садиба" означає, по-перше, ділянку землі біля будинку, зайняту городом, садом, та, по-друге, маєток2. Так, відповідно до ч. 1 ст. 381 ЦК до складу садиби належать не лише жилий будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, а й господарсько-побутові будівлі (які забезпечують власника необхідними для проживання засобами благоустрою, наприклад, сарай, гараж, санвузол та ін.) та комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), а також багаторічні насадження.

Тому садибу можна визначити як певний цілісний майновий комплекс, покликаний забезпечувати житлові інтереси громадян та ведення ними побутово-господарської діяльності. Зокрема в ЗУ "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" вміщене поняття "житловий комплекс", під яким розуміється єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс. Відтак можна зробити висновок, що садиба є різновидом цілісного майнового комплексу, обов'язковим елементом якого є жилий будинок.

Садиба може бути житлово-майновою основою громадян, які ведуть фермерське господарство, особисте селянське господарство, а також деяких інших громадян, які використовують інші форми індивідуального чи сімейного господарювання. При цьому до садибного майнового комплексу не входить рухоме майно, в тому числі транспортні засоби, інвентар та інше рухоме майно. Так, відповідно до ст. 6 Закону України "Про особисте селянське господарство" від 15 травня 2003 р., до майна, що використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільгосптехніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства. З перерахованого майна лише жилі будинки, господарські будівлі та споруди, а також багаторічні насадження є елементами садибного комплексу.