Доц. Старовойт Світлана Миколаївна Лекція з дисципліни основи педагогіки, включаючи педагогічну практику та методику викладання

ПЛАН

1. Педагогіка як наука і як галузь суспільної практики.

2. Об’єкт, предмет, функції педагогіки.

3. Основні категорії педагогіки. Психолого-педагогічна тріада.

1. Педагогіка як наука і як галузь суспільної практики.

Педагогіка – це сукупність теоретичних і прикладних дисциплін, що вивчають процеси виховання, навчання, освіти.

Педагогіка є наукою, тому що:

• має чітко визначений власний предмет, який становлять зафіксовані закони та закономірності між педагогічними явищами;

• встановлені закони та закономірності дають змогу прогнозувати майбутній розвиток досліджуваних педагогічних явищ, для вивчення яких застосовуються об’єктивні методи дослідження.

Педагогіку слід розглядати у єдності трьох її сторін: науки, практики і мистецтва.

Як наука педагогіка досліджує закономірності педагогічних явищ і процесів; обґрунтовує принципи, зміст, форми і методи навчання і виховання; узагальнює передовий педагогічний досвід і створює на цій основі педагогічні теорії.

Як галузь суспільної практики педагогіка – це праця всіх тих, хто професійно займається навчанням і вихованням дітей, молоді, студентства, підготовкою і перепідготовкою фахівців.

Педагогіку також можна розглядати як мистецтво виховання. Воно виражається в умінні знайти найбільш гуманні і водночас найбільш ефективні засоби навчально-виховного впливу, які сприяють нормальному різнобічному розвитку особистості.

Розділи педагогіки:

1. Теорія виховання.

2. Теорія навчання і освіти (ДИДАКТИКА).

3. Школознавство (шкільна система).

Теорія управління (педагогічний менеджмент) (вузівська система).

2. Об’єкт, предмет, функції педагогіки.

Об’єктом дослідження загальної педагогіки є людина у реальній педагогічній дійсності.

Предметом загальної педагогіки є цілеспрямований педагогічний процес формування особистості в умовах її виховання, навчання, самовдосконалення; підготовка її до суспільно-трудового життя.

Педагогіка як наука розробляє теорію і технологію організації педагогічного процесу, шляхи удосконалення діяльності педагога (педагогічну діяльність) і різних видів діяльності учнів, а також стратегію і способи їх взаємодії.

Теоретична функція педагогіки здійснюється на трьох рівнях:

• описовому – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду;

• діагностичному – виявлення стану педагогічних явищ (наприклад, успішності, вихованості учнів), встановлення умов і причин, які їх обумовлюють;

• прогностичному – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їхній основі моделей перетворення цієї дійсності.

На прогностичному рівні теоретичної функції педагогіки розкривається суть педагогічних явищ, визначаються їх глибинні причини, науково обґрунтовуються гіпотези. На цьому рівні створюються теорії навчання і виховання, моделі педагогічних систем, що випереджають освітню практику.

Технологічна функція педагогіки як науки також реалізується на трьох рівнях:

• проективному, що пов’язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників, навчальних посібників, педагогічних рекомендацій) на базі теоретичної концепції, в якій визначається план педагогічної діяльності;

• перетворювальному, що спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в навчально-виховну практику з метою її удосконалення;

• оцінному і коректувальному, що передбачає оцінку впливу результатів наукових досліджень на педагогічну практику і подальшу корекцію взаємодії наукової теорії та практики навчання і виховання.