Лікування гіперпарпатиреозу

Консервативне лікування

Оптимальним методом лікування первинного гіперпаратиреозу завжди є хірургічне втручання. Медикаментозне лікування призначається хворим старше 50 років з помірною гіперкальціємією, незначно зниженою масою кісток і незначно порушеною функцією нирок.

Медикаментозна терапія гіперпаратиреозу

1. Боротьба з гіперкальціємією за допомогою форсованого діурезу: у перші 2 години вводять внутрішньовенно 3л ізотонічного розчину хлориду натрію, потім призначають 100 мг фуросеміду кожні 2 години або 40 мг етакринової кислоти.

2. Фосфати (Na2HPO4 і KH2PO4) вводять у вигляді 0,1М фосфатного буфера (500 мл) внутрішньовенно повільно або в пігулках, добова доза 3-4 р. Внутрішньовенну інфузію фосфатів проводять під контролем рівня сечовини, фосфору та інших електролітів сироватки крові.

3. Антирезорбтивна терапія із застосуванням біфосфатів: етідронат по 10-20 мг/кг на добу або клодронат по 1,0-3,0г на добу. Памідронат застосовують у дозі 15-60 мг внутрішньовенно 1 раз на добу або перорально по 1200 мг на добу на протязі 2-х тижнів. Резидронат застосовують внутрішньовенно по 10 мг 1 раз на добу. Натрієву сіль етилендіамінтетраоцтової кислоти застосовують з розрахунку 50 мг на 1кг маси тіла внутрішньовенно протягом 4-6 годин.

4. Доцільним є також застосування антибіотика мітраміцина в дозі 25 мкг/кг внутрішньовенно при гіперкальціємічній кризі, а при хронічному перебігу в дозі 10-12 мкг/кг 1-2 рази в тиждень. Слід враховувати його токсичність з розвитком тромбоцитопенії, некрозу тканини печінки і протеїнурії.

5. Збільшення екскреції кальцію з сечею і зменшення абсорбції його в кишечнику спостерігається також після застосування глюкокортикостероїдів. Преднізолон призначають по 40-80 мг на добу.

6. При гіперкальціємічних кризах у хворих з масивними метастазами злоякісних пухлин призначають індометацин по 25 мг кожні 6 годин або ацетилсаліцилову кислоту, які володіють властивістю блокувати синтез простагландинів.

7. Лікування гіперкальціємічної кризи здійснюють також за допомогою діалізу зі спеціальними розчинами без кальцію.

8. Позитивний ефект при гіперкальціємії надає також кальцитонін при парентеральному введенні (внутрішньовенно, внутрішньом’язово, підшкірно) або циметидин (блокатор Н2-рецепторів гістаміну).

9. У жінок з первинним гіперпаратиреозом у постменопаузі гіперкальціємію усувають застосуванням естрогенів у поєднанні з прогестероном.

10. Вибір терапії залежить від ступеня вираженості гіперкальціємії.

Хірургічне лікування

Показанням до хірургічного лікування є клінічні прояви гіперкальціємії, підвищення кальцію в сироватці крові, що перевищує норму на 0,25-0,4 ммоль/л, наявність гіперкальціємічних кризів в анамнезі, зниження СКФ більш ніж на 30% у порівнянні з нормою, наявність сечокам'яної хвороби, зниження маси кісток більш ніж на 2 стандартних відхилення; добова екскреція кальцію більше 10 ммоль; вік понад 50 років; неможливість тривалого спостереження за хворим.

Радикальне лікування протягом перших двох діб супроводжується гіпокальціємією, розвиваються ускладнення: синдром голодних кісток (важка минуча гіпокальціємія), синдром гіпопаратиреозу, пошкодження поворотного нерва. Найбільш складна паліативна операція. Серед інвазивних методів лікування застосовують ін'єкції великих кількостей рентгеноконтрастних коштів в артерії, що живлять паращитовидні залози і черезшкірне введення етанолу в аденому паращитовидних залоз під контролем УЗД.