- •1.Виникнення укр. Мови
- •5.Поняття літературна норма. Мовна норма. Види норм.
- •6. Державний статус укр. Мови. (то саме шо 2)
- •10..Вимоги до усного ділового мовлення
- •11.Особливості професійного спілкування
- •12) Універсальні величини спілкування.
- •13)Етикет, мовленнєвий етикет спілкування.
- •14. Основні ознаки культури мови.
- •19)Стилі сучасної укр. Мови.
- •20) Офійійно діловий стиль.
- •21. Словники як джерело інформації
- •22. Типи термінологічних словників
- •23.Складны випадки слововживання. Пароніми і омоніми
- •24.Телефонна розмова
- •25) Жанри публічних виступів
- •26) Доповідь. Види доповіді.
- •29) Лекція. Дискусія.
- •30) Поняття культури мови та культури мовлення.
- •31. Власне українська лексика.
- •2 Іншововна лексика.
- •33 . Терміни та їх місце у професійному мовленні.
- •36. Лексика за сферою вживання.
- •37.Науково-термілогічна та виробничо-професійна лексика
- •39) Особливості вживання синонімів.
- •40. Поняття етики ділового спілкування. Предмет і завдання.
- •41.Структура ділового спілкування.
- •42.Основні правила ділового спілкування.
- •43.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •44. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •46. Іменники на означені статусу професій, посад, звань
- •47. Друга відміна іменників.
- •48. Ступені порівняння прикметників.
- •49. Відмінювання числівників.
- •50. Зв'язок числівника з іменником.
- •51. Особливості використання дієслівних форм.
- •52)Особливості вживання дієприкметників.
- •53. Творення і вживання дієприслівників.
- •4)Вживання складних дієслів недоконаного виду.
- •56.Вживання прийменника по
- •59. Складні випадки керування і узгодження
- •60) Обліково- фінансові документи.
- •63.Господарсько – договірні док.
- •65) Організаційні документи.
- •66. Резюме, вимоги до складання і оформлення.
- •67. Наказ, вимоги до складання і оформлення.
- •68. Розпорядження, вимоги до складання і оформлення.
- •69. Протокол вимоги до складання і оформлення.
- •70. Витяг з протоколу, вимоги до складання і оформлення.
- •71) Звіт, вимоги до складання і оформлення.
- •73. Етикет ділового листування.
- •74. Статут
- •75. .Інструкція
- •76. Заява
- •77.Правила, вимоги до складання і оформлення.
- •78) Договір, ввимоги до складання і оформлення.
- •84. Види листів.
29) Лекція. Дискусія.
Ле́кція —одна з форм розв’язання наукових, науково-навчальних, науково-популярних та інших знань шляхом усного викладу матеріалу. Бувають: навчально-програмові, настановчі, оглядові, лекції із спеціального курсу. Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.
Види лекцій:
вступна
тематична
оглядова
інформаційна
підсумкова (заключна)
комплексна
Залежно від методів викладу навчального матеріалу лекції поділяються на монологічні, інформаційно-проблемні, проблемні, лекції-бесіди тощо. Дискусія – це обговорення будь-якого спірного питання. Дискусія поділяється на монолог-ствердженння та монолог спростування. У монолозі ствердження висуваються дві тези одна з низ істина, інша істинність, яку потрібно довести. у монолозі спростування висувається теза, яка шляхом доведення спростовується .
Основні правила дискусії: 1) всі відкрито висловлюють свої думки; 2) всі точки зору повинні поважатись; 3) слухати інших, не перебивати; 4) не говорити занадто довго; 5) водночас говрить лише одна особа; 6) не критикувати інших. Не так багато людей у ході суперечки вміють дотримуватись елементарної культури мовлення. Це в першу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формувань, це стосується вміння висловлювати свою думку, не припускатись двохзначного трактування своїх висловлювань і позицій.
30) Поняття культури мови та культури мовлення.
Культура мови — галузь знань, яка вивчає нормативність мови, її відповідність суспільним вимогам; індивідуальна здатність особи вільно володіти різними функціональними стилями.
Культура мовлення — сукупність мовленнєвих дій,мета яких випливає із загал. мети спілкування.
Як відзначають мовознавці, одним із суттєвих показників людської шляхетності є культура мовлення — поняття не тільки лінгвістичне, а й психологічне, педагогічне, естетичне та етичне. У багатому мовному арсеналі виробилася і закріпилася ціла система словесних вітань: “доброго ранку”, “доброго здоров'я”, “добривечір”, “бувайте здорові”, “доброго вечора у вашій хаті” тощо. На окрему розмову заслуговують і родинні звертання. Традиційно в Україні діти називали своїх батьків на “Ви”. Неабияке значення має тон розмови, вміння вислухати іншого, вчасно й доречно підтримати тему. Ввічливість, уважність і чемність — основна вимога мовного етикету. Від чемного привітання, шляхетного потиску руки, невимушеної, ненав'язливої розмови виграш обопільний. Лихослів'я, лицемірність, невміння вислухати колегу, навпаки, лише нервує, псує настрій. Є в нашій мові коротке, але напрочуд тепле слово “дякую”.
Звертаючись один до одного з проханням, ми говоримо: будь ласка. Систему мовленнєвого етикету нації складає сукупність усіх можливих етикетних формул. Структуру ж його визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо.
