10..Вимоги до усного ділового мовлення

1. Точність у формуванні думки, не двозначність

2. Логічність

3. Стислість

4. Відповідність між змістом і мовними засобами

5. Відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення

6. Відповідність між мовними засобами та стилем викладу

7. Вживання сталих словосполучень

8. Не шаблонність у побудові висловлювання

9. Доречність

10. Виразність дикції

11. Відповідність інтонації в мовленнєвій ситуації

12. Різноманітність мовних засобів.

11.Особливості професійного спілкування

Мовлення – це сукупність мовенєвих дій, мета яких випливає із загальної мети спілкування. Спілкування – передача інформації від однієї людини до іншої. Виділяють такі функції спілкування: 1) Інформаційно-комунікативна функція охоплює процеси формування, передавання та приймання інформації. Реалізація цієї функції має кілька рівнів. На першому здійснюється вирівнювання розбіжностей у вихідній інформованості людей, що вступають у психологічний контакт. Другий рівень — передавання інформації та прийняття рішень. На цьому рівні спілкування реалізує цілі інформування, навчання та ін. Третій рівень пов'язаний із прагненням людини зрозуміти інших. Спілкування тут спрямоване на формування оцінок досягнутих результатів (узгодження — неузгодження, порівняння поглядів тощо).

2)Регуляційно-комунікативна функція полягає в коригуванні поведінки. Завдяки спілкуванню людина здійснює регуляцію не тільки власної поведінки, а й поведінки інших людей, реагує на їхні дії. Відбувається процес взаємного налагодження дій. Тут виявляються феномени, властиві спільній діяльності, зокрема сумісність людей, їх спрацьованість, здійснюються взаємна стимуляція і корекція поведінки. Регуляційно-комунікативну функцію виконують такі феномени, як імітація, навіювання та ін.

3)Афективно-комунікативна функція характеризує емоційну сферу людини. Спілкування впливає на емоційні стани людини. В емоційній сфері виявляється ставлення людини до навколишнього середовища, у тому числі й соціального. Є також і інші функції.

12) Універсальні величини спілкування.

Є такі універсальні величини спілкування:погляд,усмішка,відстань.

Погляд-найсильніший компонент розмови.Уміння витримати погляд –це результат особливого тренування.

Усмішка-ще один дуже важливий компонент розмови(перш ніж говорити усміхніться, це настроїть будь-яку розмову на хороший тон і взаєморозуміння);

Відстань - це над символічний компонент розмови. поділ.на :

Інтимну-найближча(доторк тіла до тіла);

Особисту-1крок(друзі,родичі);

Соціальну-2 кроки(ділові партнери,викладач і студент);

Офіційну-найбільша(при повідомленнях,оголошеннях).

13)Етикет, мовленнєвий етикет спілкування.

Етикет – це вироблені суспільство норми поведінки.

За ступенем ритуалізації поведінки виділяють різні види етикету:

1. повсякденний

2. оказіональний

3. Святковий

Етикет має багаторівневу будову:

1. вербальний(словесний) рівень(етикетні вислови привітання , прощання подяки)

2. паралігвістични(теми мовлення гнучність , інтонація)

3. проксемічний(стандартні дистанції спілкування, почесне місце дл гостей)

Мовленнєвий етикет – це національно-спецефічні правила мовленнєвої поведінки,які реалізуються в системі стійних формул і висловів, ще рекомендуються для висловлення подяки , прощання тощо в ризних ситуаціях ввічливого контакту зі співбесідниками зокрема, під час привітання ,знайомства, звертання тощо.

Мовний етикет українців постає із живої мовної практики українського народу. За умовами та змістом ситуацій спілкування в системі українського народу мовленнєвого етикети розрізняють 15 видів мовних висловів: звертання, вітання, знайомство, запрошення, прохання, вибачення, згода, незгода, скарга, втішення, компліменти, несхвалення, побачення, вдячність, прощання.

Відбором етикетних мовних формул у кожному виді мовленнєвого етикету створюється та чи інша тональність спілкування, тобто соціальна якість спілкування , яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм у процесі комунікації.

В європейському культурному ареалі виділяють 5 видів тональностей спілкування

1. висока – характерна для для зустрічей на найвищому рівні- сфера суто формальних суспільних структур(презентацій, засідання, тощо).

2. Нейтральна – панує у сфері офіційних установ під час спілкування з колегами, співробітниками.

3. Звичайна - реалізується в сфері побуту(магазин, транспорт)

4. Фамільярна – в сімї, в дружньому товаристві.

5. Вульгарна – в соціально неконтрольованих ситуаціх і перебуває за межою літературної мови.

Ділове спілкування пов’язане з вибором етикетних мовних формул двох видів тональностей спілкування: високої, нейтральної.