53. Творення і вживання дієприслівників.

Дієприслівник – це незмінювана дієслівна форма, яка, пояснюючи головне дієслово, називає додаткову дію і відповідає на питання що роблячи? Що зробивши?

1. Дієприслівники недоконаного виду утв. За допомогою Суфіксів –учи(-ючи) і –ачи(-ячи). Форми із суфіксом –а, -я для сучасної української мови є ненормативними.

2. Дієприслівники доконаного виду утв. За допомогою суфікса –вши(-ши).

3. Дієприслівник означає додаткову дію до дієслів-присудків(зрозумівши все, посміхнулась).

4. Отже дія, що виражається дієприслівником, обов’язково повинна стосуватися підмета.

Порушення норми є речення в яких суб’єкти дій, виражених дієприслівником і присудком, не збігаються. Дієприслівник не може приєднуватись до пасивної конструкції.

У безособовому реченні дієприслівник може вживатись тільки у тому випадку, якщо у складі присудка є інфінітив. В інших випадках уживання дієприслівника в безособових реченнях не відповідає нормі (ПР. Вивчаючи географію, у нас не було ніяких проблем. Граючи в спорт лото, мені часто щастить. Правильно. Вивчаючи географію, я не мав ніяких проблем. Коли я граю в спорт лото, мені часто щастить).

4)Вживання складних дієслів недоконаного виду.

Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворється приєднанням до інфінітива особових закінчень:

Особа	Однина		Множина
1 ос.	працювати-му,	казати-му	працювати-мемо,	казати-мемо
2ос.	працювати-меш,	казати-меш	працювати-мете,	казати-мете
3ос.	працювати-ме,	казати-ме	працювати-муть,	казати-муть

55. Прийменники у професійному мовленні.

Прийменником – називається службова частина мови, яка уточнює граматичні значення іменників і виражає зв’язки між словами в реченні.

Прийменники поділяються на:

• За походженням:

Прості (первинні) (в, на, до, від, у, при, з, за, над, через)

Похідні (вторинні) – це ті прийменники, що утв. Від інших частин мови: від іменників (край, круг, кінець, коло, протягом, шляхом)

Від прислівників (вздовж, посеред, вслід, всупереч, близько, мимо, поруч, позад, осторонь, поверх).

• За будовою:

Прості (в, до, без, під, коло, край)

Складні (з-за, з-по-між, попід, довкола, поруч, поряд)

Складені (відповідно до, залежно від, у зв’язку з, незважаючи на) – вони належать до офіційно – ділового стилю.

Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових, і навпаки(оплатити проїзд заміст оплатити за проїзд).

Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників.

Синонімія прийменникових конструкцій:

1. Прийменники, що передають відношення мети(з метою, на предмет, за для, за ради, в ім’я, для).

2. Прийменники що виражають причинові відношення (завдяки, через, із-за).

3. Прийменники, що виражають часові відношення (на ту пору - в ту пору; за всіх часів – у всі часи; від дня народження – з дня народження)

4. Прийменники, що виражають просторові відношення (біля, коло, близько, поряд, поруч, проти, супроти)

5. Прийменники, що передають відношення відповідності (відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі).