- •1.Виникнення укр. Мови
- •5.Поняття літературна норма. Мовна норма. Види норм.
- •6. Державний статус укр. Мови. (то саме шо 2)
- •10..Вимоги до усного ділового мовлення
- •11.Особливості професійного спілкування
- •12) Універсальні величини спілкування.
- •13)Етикет, мовленнєвий етикет спілкування.
- •14. Основні ознаки культури мови.
- •19)Стилі сучасної укр. Мови.
- •20) Офійійно діловий стиль.
- •21. Словники як джерело інформації
- •22. Типи термінологічних словників
- •23.Складны випадки слововживання. Пароніми і омоніми
- •24.Телефонна розмова
- •25) Жанри публічних виступів
- •26) Доповідь. Види доповіді.
- •29) Лекція. Дискусія.
- •30) Поняття культури мови та культури мовлення.
- •31. Власне українська лексика.
- •2 Іншововна лексика.
- •33 . Терміни та їх місце у професійному мовленні.
- •36. Лексика за сферою вживання.
- •37.Науково-термілогічна та виробничо-професійна лексика
- •39) Особливості вживання синонімів.
- •40. Поняття етики ділового спілкування. Предмет і завдання.
- •41.Структура ділового спілкування.
- •42.Основні правила ділового спілкування.
- •43.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •44. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •46. Іменники на означені статусу професій, посад, звань
- •47. Друга відміна іменників.
- •48. Ступені порівняння прикметників.
- •49. Відмінювання числівників.
- •50. Зв'язок числівника з іменником.
- •51. Особливості використання дієслівних форм.
- •52)Особливості вживання дієприкметників.
- •53. Творення і вживання дієприслівників.
- •4)Вживання складних дієслів недоконаного виду.
- •56.Вживання прийменника по
- •59. Складні випадки керування і узгодження
- •60) Обліково- фінансові документи.
- •63.Господарсько – договірні док.
- •65) Організаційні документи.
- •66. Резюме, вимоги до складання і оформлення.
- •67. Наказ, вимоги до складання і оформлення.
- •68. Розпорядження, вимоги до складання і оформлення.
- •69. Протокол вимоги до складання і оформлення.
- •70. Витяг з протоколу, вимоги до складання і оформлення.
- •71) Звіт, вимоги до складання і оформлення.
- •73. Етикет ділового листування.
- •74. Статут
- •75. .Інструкція
- •76. Заява
- •77.Правила, вимоги до складання і оформлення.
- •78) Договір, ввимоги до складання і оформлення.
- •84. Види листів.
49. Відмінювання числівників.
Числівники один,одна, одно(одне) в Н. відмінку мають форми коротких прикметників. У середньому роді паралельно вживаються 2 форми одне й одно.
Прислівники від 5 до 10, від 11 до 20,30, 50, 60,70 ,80, вдмінюються за таким зразком:
Н. п’ять
Р. п’яти (п’ятьох)
Д. п’яти (п’ятьом)
З. п’ять (п’ятьох)
О. п’ятьма (п’ятьома)
М. на п’яти (п’ятьох)
2. Числівники сорок, дев’яносто, сто в усіх відмінках, крім Н. і З. мають закінчення –а (сорока, дев’яноста, ста)
3. Складні числівники на визначення сотень відмінюються за зразком:
Н. двісті
Р. Двохсот
Д. Двомстам.
З. двісті (двохсот)
О. Двомастами
М. (на) двохстах
Числівник 400 відмінюється як 300. Числівники 600, 700, 800, 900 відмінюються як 500.
У числівниках 5, 6, 9,10 та в усіх числівниках на –дцять зберігається пом’якшення після кінцевого приголосного Т. усередині такого складного числівника пом’якшення після т немає. Але в О . відмінку в числівниках: 3,5,6,9,10 зберігається пом’якшення кінцевого приголосного основи
У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово:9999-тий
У дробових числівниках чисельник відмінюється як кількісний числівник, знаменник – як порядковий
Неозначені числівники багато, небагато,кілька, декілька – відмінюються як числівники п’ять, шість (але без паралельних форм)
Збірні числівники обидва, обидві відмінюються у непрямих відмінках так: обох,обом,обома, (на) обох.
Збірні числівники двоє, троє, п’ятеро та ін. – у непрямих відмінах мають форми кількісних числівників (два,три,п’ять).
50. Зв'язок числівника з іменником.
1) Числівники один,одна, одно(одне) узгоджується з іменником у роді, числі та відмінку чи тільки числі та відмінку для форми одні.(один день, одна година)
2) Власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками в формі Н. відмінка множини, що мають наголос Р. відмінка однини (два томи, три роки, чотири місяці).
3) Числівники від п’яти до дванадцяти, а також назви десятків, сотень та неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини (5 годин, 100 днів, кілька хвилин)
4) Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини(одна друга площі).
5) Невідмінювані дробові числівники півтора, півтори вимагають форми родового відмінка однини (півтора року, півтори гривні).
6) Збірні числівники виявляють особливість сполучуваності з іменниками на рівні не лише граматичної форми, а й лексичного значення. Для збірних числівників характерне поєднання з іменниками, що є назвами істот множинними іменниками та іменниками середнього роду(4 відміна) у формі родового відмінка множини за винятком числівників обидва, обидві для поєднання з якими використовують форму Називн. Відмінка множини (четверо дверей,семеро козенят але обидва студенти – обидві студентки).
7) Неозначено – кількісні числівники багато, мало(небагато, немало, чимало) поєднуються з іменниками на позначення предметів, що піддаються лічбі та не рахованих предметів і понять. Перші мають форму Р. відмінка множини (багато книжок, мало студентів) , а другі - Р. відмінка однини (мало досвіду, багато критики).
8) У складених кількісних числівниках форму іменника визначає останнє слово (121-на гривня; 420-ті гривень; 578 гривень)
Для відповіді на запитання котра година? Послуговується сполученнями, до складу яких входять прийменники не, за, до 30хв. Вживають прийм. На, а після 30хв – за.(15 на шосту, пів на сьому, за 15 сьома).