
- •1.Виникнення укр. Мови
- •5.Поняття літературна норма. Мовна норма. Види норм.
- •6. Державний статус укр. Мови. (то саме шо 2)
- •10..Вимоги до усного ділового мовлення
- •11.Особливості професійного спілкування
- •12) Універсальні величини спілкування.
- •13)Етикет, мовленнєвий етикет спілкування.
- •14. Основні ознаки культури мови.
- •19)Стилі сучасної укр. Мови.
- •20) Офійійно діловий стиль.
- •21. Словники як джерело інформації
- •22. Типи термінологічних словників
- •23.Складны випадки слововживання. Пароніми і омоніми
- •24.Телефонна розмова
- •25) Жанри публічних виступів
- •26) Доповідь. Види доповіді.
- •29) Лекція. Дискусія.
- •30) Поняття культури мови та культури мовлення.
- •31. Власне українська лексика.
- •2 Іншововна лексика.
- •33 . Терміни та їх місце у професійному мовленні.
- •36. Лексика за сферою вживання.
- •37.Науково-термілогічна та виробничо-професійна лексика
- •39) Особливості вживання синонімів.
- •40. Поняття етики ділового спілкування. Предмет і завдання.
- •41.Структура ділового спілкування.
- •42.Основні правила ділового спілкування.
- •43.Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
- •44. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей
- •46. Іменники на означені статусу професій, посад, звань
- •47. Друга відміна іменників.
- •48. Ступені порівняння прикметників.
- •49. Відмінювання числівників.
- •50. Зв'язок числівника з іменником.
- •51. Особливості використання дієслівних форм.
- •52)Особливості вживання дієприкметників.
- •53. Творення і вживання дієприслівників.
- •4)Вживання складних дієслів недоконаного виду.
- •56.Вживання прийменника по
- •59. Складні випадки керування і узгодження
- •60) Обліково- фінансові документи.
- •63.Господарсько – договірні док.
- •65) Організаційні документи.
- •66. Резюме, вимоги до складання і оформлення.
- •67. Наказ, вимоги до складання і оформлення.
- •68. Розпорядження, вимоги до складання і оформлення.
- •69. Протокол вимоги до складання і оформлення.
- •70. Витяг з протоколу, вимоги до складання і оформлення.
- •71) Звіт, вимоги до складання і оформлення.
- •73. Етикет ділового листування.
- •74. Статут
- •75. .Інструкція
- •76. Заява
- •77.Правила, вимоги до складання і оформлення.
- •78) Договір, ввимоги до складання і оформлення.
- •84. Види листів.
46. Іменники на означені статусу професій, посад, звань
Багато іменників, що є назвами осіб за професією, посадою чи званням, не мають паралельної форми жіночого роду( а саме: мер, нотаріус,хірург).
Багато іменників, що є назвами осіб за професією, посадою чи званням, утворюють паралельні форми чоловічого та жіночого роду. (Вчитель-вчителька,тобто суфікса –к(а).
Значна кількість назв осіб за професією, посадою чи званням, є стилістично зниженою та утворюється за допомогою суфіксів –их(а) –ш(а) (сторожиха, бргадирша, кастелянша)
кілька іменників що традиційно позначають жіночі професії. (рукодільниця, праля, покоївка, няня)
Багато іменників, що є назвами осіб за професією, посадою чи званням, утворюють паралельні словотвірні форми. (зварювальник – зварник)
Іноді лексичні значення спільнокореневих слів не збігаються(друкар- друкарка(конкретизує))
Багато іменників позначаються в укр. Мові словами перефразами : (майстри педагогічної ниви – педагоги).
47. Друга відміна іменників.
До другої відміни належать іменники:
Чоловічого роду з 0 закінченням, та закінченням –о; 2. середньго роду з закінченням –о, -е, -я, а також –ище , -исько (поле, життя, молоко, батько, хлопчисько, вітрище).
В родовому відмінку однини іменники 2 відміни мають закінчення –а(-я),
-у(-ю)
Закінчення –а(-я) мають такі групи іменників:
Назви осіб та істот(коня, студентка)
Назви конкретних предметів, які піддаються лічбі (автомобіля, економіста)
Власні назви населених пунктів(Львова, Миколаєва)
Назви довжин, міри, ваги, об’єму та часових проміжків (літра, метра, понеділка,Листопада)
Іменники терміни (Підмета, дебета, Кредета)
Назви водних об’єктів з наголошеним закінченням (Дніпра, Прута)
Назви будівель та їх частин (коридора, гаража).
Закінчення -у(-ю) мають такі групи іменників:
Матеріали та речовини (бензину, кисню)
Сукупність(гурту,хору, колективу)
Дії та процеси (переходу, відльоту)
Назви організацій, установ та підприємств(коледжу, заводу)
Середовище або простір (лугу,гаю, горизонту)
Явища природи (Дощу, грому, граду та ін.)
Назви Держав та територій (Донбасу,Китаю)
Абстрактне поняття (миру, слуху, романтизму, настрою)
48. Ступені порівняння прикметників.
Якісні прикметники мають вищий і найвищий ступені порівняння:
До вищого ступеня належать прикметники, які показують що в одному предметі більше якості ніж в іншому.
Вищий ступінь порівняння має просту та складену форму порівняння.
Проста – утв. За допомогою суфіксів –іш-, -ша-, а також суплетивного способу порівняння (добріший – кращий)
Складна – утв. За допомогою допоміжних слів більш, менш.
До прикметників найвищого ступеня – належать прикметники, які враховують ознаку, яка усвідомлюється з порівняння.
Найвищий ступінь порівняння має також просту та складену форму порівняння.
Проста - утв. За допомогою простої форми вищого ступеня порівняння з префіксом най-, що-, як-.
Складна - утв. За допомогою допоміжних слів найбільш, найменш.
Не мають ступені порівняння такі іменники:
1. які утв. За допомогою суфіксів -ав-, -яв- (чорнявий)
2. суфікси -еньк-, -есеньк- (малесенький)
3. суфікси –уват-, -юват- (зеленуватий)
4. префікс пре- (предобрий, преславний)
5. прикметники які називають ознаку, яка не порівнюється(мертвий, босий).