39) Особливості вживання синонімів.

Синоніми — це слова, що звучать по-різному, але мають спільне основне лексичне значення.

Відтінками значень і сферою вживання різняться між со­бою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкува­ти, балакати, гомоніти, , молоти, лепетати

Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням: процент — відсоток, ек­земпляр — примірник, борошно — мука, площа — майдан.

До складу синонімічних рядів можуть входити й фразео­логізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали

За вживанням синоніми бувають:

загальновживані: зрозуміти, збагнути; захисник, оборонець;

пов'язані з певним видом спілкування: уторопати, розшо­лопати, втямити, розчовпати (знижено); поборник, споборник (урочисто).

Синоніми в мові вживаються:

а)  для точнішого вираження думки;

б)  для уникнення набридливого повторення тих самих або однокореневих слів;

Уміле вживання синонімів — свідчення про майстерне володіння мовою, про вимогливість до власного висловлю­вання.

40. Поняття етики ділового спілкування. Предмет і завдання.

Предметом ділового спілкування виступає “діло”, справа, коли співрозмовники взаємодіють з приводу конкретного “діла”.

Є різні розуміння поняття “ділове спілкування”. Одні вважають, що спілкування слід вважати діловим, якщо його змістом виступає соціально значуща спільна діяльність, інші вважають, що ділове спілкування – це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед собою завдання вирішити проблеми.

Ділове спілкування визначимо як спілкування, метою якого є організація і оптимізація виробничої, наукової, комерційної чи іншої діяльності, де на першому місці стоять інтереси справи, а не конкретних співрозмовників.

Ділове спілкування є специфічною формою контактів і взаємодії людей, які представляють не лише самих себе, а й свої організації. Воно включає обмін інформацією, пропозицією, вимогами, поглядами, мотивацією з метою розв’язання конкретних проблем як всередині організації, так і за її межами, а також укладення контрактів, договорів, угод чи встановлення інших відносин між підприємствами, фірмами, організаціями.

Фахівці визначають особливості ділового спілкування:

·  наявність певного офіційного статусу об’єктів;

·  спрямованість на встановлення взаємовигідних контактів та підтримку зв’язків між представниками взаємозацікавлених організацій;

·  передбачуваність ділових контактів, які попередньо плануються, визначається їх мета, зміст і можливі наслідки;

·  конструктивність характеру взаємовідносин, їх спрямування на розв’язання конкретних завдань;

·  взаємоузгодженість рішень, домовленість та подальша організація взаємодії партнерів;

·  значущість кожного партнера як особистості;

·  безпосередня діяльність, якою зайняті люди, а не проблеми, що бентежать внутрішній світ.

Завданням ділового спілкування є ефективна співпраця. Щоб спілкування було ефективним, воно повинно базуватись на моральних цінностях, моральній культурі, на таких правилах і нормах поведінки, які сприяють розвитку співпраці. Це зміцнення взаємодовіри, повага, постійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запобігання обману та невиконанню взятих зобов’язань.