36. Лексика за сферою вживання.

Лексика (з грец.-словенний, словниковий) – це слова будь-якої мови чи певної сфери використання.

Науково- термінологічна лексика – це слова чи словосполучення, які пов’язані із певною сферою виробництва (назви професій, знарядь праці) Спеціальні слова та вислови притаманні мові професійної групи називають професіоналізмами. Виробничо- професійна лексика – це один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний. Усі слова, які належать термінологічної лексики, об’єднуються в мові загальною назвою «термін».

Емоційно –експресивна – це слова,які у своєму значенні містять компонент оцінки,виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності. Вона характеризує ставлення мовця для того , про шо він говорить, до ситації спілкування, виступає безсопосереднім виразником людських емоцій.

Книжна лексика - це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення "кн." (книжне). Серед книжної лексики вирізняють суспільно-політичну лексику, що охоплює слова, пов'язані з політичним, громадським життям суспільства: народ, партія, інтелігенція, держава, мир, війна, сесія, страйк, Верховна Рада, політика, пікетування, свобода, декларація, суверенітет, парламент, народний депутат, демократизація, економіка, преса, Хартія прав людини, поступ, збройні сили. Суспільно-політична лексика постійно поповнюється новими словами, що позначають поняття, пов'язані з суспільним та економічним будівництвом у державі.

37.Науково-термілогічна та виробничо-професійна лексика

Науково- термінологічнаа лексика – це один з основних лексичних компонентів таких функціональних стилів писемного мовлення, як науковий, офіційно-діловий, публіцистичний.

Усі слова ,які належать до термінологічної лексики , об’єднуються в мові загальною назвою «термін». Термін – це слово, або усталене словосполучення. Що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття, як звичайне слово, а навпаки, поняття, приписується терміну, додається до нього.

Терміни поділяються на загальновживані (ідея, гіпотеза, формула) та вузькоспеціальні, уживані в певній галузі науки (знаменник, діяльник, чисельник). Професіоналізми – слова й мовлення звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення певних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні синоніми до термінів. З-поміж професіоналізмів можна вирізнити науково-технічні, професійно-виробничі. Вони доволі різноманітні щодо семантичних характеристик.

Виробничо – професійна лексика– це слова або словосполучення , які пов’язані з певною сферою виробництва та професії.

На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення й не становлять цілісної системи. Якщо терміни – це, як правило, абстрактні поняття, то професіоналізми – конкретні, тому що детально диференціюють ті предмети, дії, якості, що безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії, наприклад:

Слова та словосполучення, притаманні мові моряків: кок-кухар; кубрик-кімната відпочинку екіпажу; ходити в море-плавати, тощо.

Професіоналізми використовують також літератури з метою створення професійного колориту, відтворення життєдіяльності певного професійного середовища у своїх творах.

38 Професіоналізми та фразеологізми

Професіоналізми – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, виробництва, політики, культури, професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але на відміну від термінів вони можуть мати експресивне . Вникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загальнозрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства, відомства може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є:

До- (докомплектувати, дообладнати), недо- (недопромисел, недовнесок), за- (за дебетувати, заорганізувати), над-, серед- (надбудова, середвідомчий).

У лексиці укр. Мови поряд з окремими словами існують стійкі словосполучення, вирази і навіть цілі речення (вислови), які мають одне лексичне значення і воно подібне (синонімічне) до значення окремого повнозначного слова: (бити байдики – ледарювати і т. д.). Такі стійкі вирази називають фразеологізмами (від гр. сл. Фразис. Що означає вислів). А розділ мовознавства, що їх вивчає, називається фразеологією.

Основні ознаки фразеологізмів:

1) Усталена (стійка, фіксована) конструкція словосполучення чи речення, що є фразеологізмом.

2) Слова, які є компонентами фразеологізмів, втрачають своє значення і всі разом виражають одне лексичне значення.

3) фразеологізми не створюються у процесі мовлення, а як готові мовні одиниці відтворюються в міру потреби при спілкуванні.

4) у складі речення фразеологізми виступають основним чином речення (частіше присудком, обставиною), оскільки виражають одне лексичне значення.

5) характеризуючи позитивно або негативно особу, предмет, дію чи явище, фразеологізми надають тексту певного стилістичного забарвлення.

6) Як і окремі слова, фразеологізми можуть формуватися синонімічні та антонімічні ряди.

Джерела виникнення фразеологізмів:

1. жива народна;

2. Значна частина фразеологізмів укр. Мови за походженням є виразами професійно-виробничого мовлення;

3. фразеологізми античного походження(нитка Аріадни)

4. Фразеологізми біблійного походження(Адам і Єва, блудний син)

5. Крилаті вислови

6. Прислів’я

7. Приказка За єдністю і міцністю структури фразеологізми поділяються на 2 групи:

1. Ідіоми (від гр. ідіома озн. «своєрідний зворот») – це стійкі звороти, лексичне значення яких складається із значення слів, що в нього входять.

2. Фразеологічні одиниці. До них належать фразеологічні словосполучення у яких складові частини слабше пов’язані і можуть замінятись іншими словами: (поставити питання – порушити питання – підняти питання)