6) Вимірники бухгалтерського обліку

Для відображення господарських засобів і процесів, що здійсню­ються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують три види грошових вимірників:

• натуральний;

• трудовий;

• грошовий.

Натуральні вимірники забезпечують кількісне і якісне відоб­раження облікових об'єктів в одиницях ваги, об'єму, площі, потуж­ності (кг, м, м², м³, л, га, шт.). Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів, основних засобів.

Трудові вимірники використовують для обліку кількості відпрацьованого часу та обліку затрат праці на виготовлення продукції у людино-днях, людино-­годинах, людино-хвилинах тощо. Трудові вимірники необхідні для нарахування заробітної платні, визначення середньо спискового складу працівників, продуктивності праці тощо.

Грошовими (вартісними) вимірниками є гривні, долари, рублі, марки тощо. Грошові вимірники є найбільш універсальними, дають можливість узагальнювати всі господарські операції підприємства, які вимірюють різноманітними натуральними вимірниками. Їх використовують для складання бухгалтерської звітності.

Застосування в обліку всіх трьох вимірників у взаємозв'язку забезпечує повне різнобічне відображення обліковуваних об'єктів, отримання узагальненої інформації щодо діяльності як окремого підприємства, галузі, так і економіки країни в цілому.

7) Предметом бухгалтерського обліку є господарська діяльність підприємства, що складається з окремих господарських операцій, змінюючи засоби та їх джерела.

Сутність предмету бухгалтерського обліку можна зрозуміти краще через його елементи, які називають об’єктами.

Під об’єктом бухгалтерського обліку розуміють конкретний засіб (майно), джерело його утворення та його рух в процесі відтворення.

Об’єктами є:

а) господарські засоби:

• необоротні – нематеріальні активи, основні засоби, довгострокові фінансові інвестиції;

• оборотні – виробничі запаси, готова продукція, товари, дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти;

б) джерела формування господарських засобів

• власні – власний капітал та його складові;

• запозичені – довгострокові і короткострокові зобовязання;

в) господарські процеси і фінансові результати діяльності (процес виробництва, постачання і реалізації).

Суб’єкт бухгалтерського обліку – це суб’єкт господарювання в особі підприємства, організації, установи особи тощо.

8) Метод бухгалтерського обліку

Метод бухгалтерського обліку — це система прийомів, що забезпечують отримання, обробку та надання облікової інформації.

Елементами методу бухгалтерського обліку є:

1. документація — це:

• відображення господарських операціях у визначених носіях інофримації – на паперових бланках або технічних носіях;

• письмове свідчення про здійснення про здійснення господарської операції, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

2. інвентаризація — співставлення даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю об’єктів обліку для виявлення відхилень, виправлення помилок та контролю за збереженням цінностей;

3. оцінка — відображення у грошовій формі об’єктів обліку для їх узагальнення;

4. калькуляція — грошова оцінка об’єктів, вартість яких може бути визначена тільки після відображення всіх витрат

5. система рахунків — це спосіб групування господарських засобів та їх джерел за економічно однорідними ознаками та поточ­ний облік їх змін у кількісному і вартісному параметрах. Для групування господарських засобів використовують активні рахун­ки, для обліку джерел — пасивні;

6. подвійний запис — тотожне відображення господарських операцій на рахунках, що зумовлює рівність оборотів по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків;

7. баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, зобовязання і власний капітал.

Всі елементи тісно пов’язані між собою і доповнюють одне одного.