37) Порядок розробки робочого плану рахунків

Всі суб'єкти господарювання зобов'язані використовувати типовий план рахунків або на його підставі розробляти робочий. У типовому Плані рахунків для підприємств передбачено близько 90 синтетичних рахунків (рахунки першого порядку). Субрахунки (рахунки другого порядку), передбачені Планом рахунків, застосовуються підприємствами залежно від потреб - для аналізу, контролю і складання звітності.

Підприємство не зобов'язано використовувати всі рахунки, наведені в Плані рахунків, а вибирає лише ті з них, які дійсно необхідні, формуючи, відповідно, робочий план рахунків.

Робочий план рахунків є одним з елементів (додатків) облікової політики підприємства і затверджується керівником підприємства як додаток до Положення про облікову політику.

Розробка робочого плану рахунків повинна забезпечити таку організацію бухгалтерського обліку, щоб облікові регістри велися систематизованим способом і забезпечувалося складання бухгалтерської звітності.

У свою чергу, робочий план рахунків визначає зміст аналітичного обліку та впливає на форму ведення бухгалтерського обліку, яка застосовується.

Якщо Планом рахунків не передбачено субрахунки для певного виду активів або зобов'язань, можуть вводитися додаткові субрахунки. Наприклад, рахунок 28 «Товари» може бути доповнений субрахунком 286 «Транспортно­-заготівельні витрати».

Розроблений підприємством робочий план рахунків повинен бути гнучким і зручним у користуванні.

38) Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) – система принципів, методів та процедур ведення бухгалтерського об­ліку і складання фінансової звітності. МСБО виникли внаслідок інтег­раційних процесів в економіці й спрямовані на зближення бух галтерського обліку і фінансової звітності в різних країнах світу. Роз­робляє та впроваджує МСБО Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (КМСБО), який створили 29 червня 1973 р. професійні бухгалтерські організації економічно розвинутих країн. Членами Комітету є більше 120 організацій з 88 країн світу.

Структурно кожен стандарт включає: концепції та положення, що лежать в основі його розробки, перелік питань, що регламентується стан­дартом, короткий глосарій термінів, що використовуються, критерії за­стосування певного стандарту, методи обліку і способи розкриття інфор­мації.

39) Національні стандарти обліку

На основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) в Україні розроблені й діють національні Положення (стандарти) бухгалтерського обліку - П(С)БО.

Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затвер­джений Міністерством фінансів України, що вияначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечить міжнародним стандартам.

В Україні станом на 2012 рік затверджено 35 Положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

П(С)БО складаються структурно з таких частин:

1. Загальні положення, де визначаються методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про об'єкти об­ліку, вказується яким чином і які суб'єкти господарської діяль­ності їх застосовують, наводиться короткий глосарій вживаних термінів та їх тлумачення, що сприяє кращому розумінню змісту положення (стандарту).

2. Вивнання та класифікація об'єкта бухгалтерського обліку.

3. Оцінка об'єкта бухгалтерського обліку, її складові та поря­док визначення, вказуються прийняті методи оцінки.

4. Характеристика обліку об'єкта бухгалтерського обліку виходячи із загальноприйнятих за МСБО принципів.

5. Розкриття інформації про об'єкти бухгалтерського обліку у фінансовій звітності та примітках до звіту.

Додатки (у разі необхідності), де наводяться форми фінансо­вої звітності, методи та приклади розрахунків показників, різні пе­реліки тощо.