35) Організаційні форми бухгалтерського обліку

 Форма бухгалтерського обліку – це певна ситема регістрів бухгалтерського обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних засад бухгалтерського обліку.

На підприємствах, в установах, організаціях україни застосовуються наступні форми обліку:

• меморіально-ордерна;

• журнально-ордерна;

• спрощена;

• комп’ютерна (автоматизована).

Вибір ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічне оснащення є одним з важливих передумов раціональної організації обліку на підприємстві.

Меморіально-ордерна форма використовується переважно в бюджетних організаціях. На основі первинних документів, перевірених і згрупованих за певною ознакою, складають меморіальні ордери. У них вказується кореспонденція рахунків за госпоперацією та її сума. Усі меморіальні ордери після заповнення вносять за хронологічною послідовністю до реєстраційного журналу. Потім інформація відображається в Головній книзі за синтетичними рахунками. Переваги меморіально-ордерної форми — її відносна простота, гнучкість. Недоліки – складання великої кількості меморіальних ордерів, а також непристосованість регістрів до заповнення фінзвітності.

При використанні журнальної форми обліку інформація з первинних та зведених документів переноситься в журнали й відомості. У перших записують суми, що відповідають кредитовому обороту за відповідними рахунками. У других фіксують суми дебетових оборотів за рахунками. Підсумкові записи зі журналів переносять до Головної книги. Найбільша перевага цієї ФБО – можливість зручно формувати інформацію для фінзвітності. Недолік – громіздкість окремих журналів та відомостей.

Спрощена форма бухобліку може вестися малими підприємствами за їх вибором. Вона передбачає два варіанти: проста та ФБО з використанням регістрів обліку майна. При застосуванні простої госпоперації відображають у Книзі обліку господарських операцій. Форма бухобліку з використанням обліку майна, окрім Книги обліку господарських операцій, передбачає також використання відомостей.

За автоматизованої ФБО збір, систематизація та обробка облікової інформації відбувається зі спеціально розробленим програмним забезпеченням. Зауважте, деякі спеціалісти не вважають її формою, розглядаючи лише як спосіб ведення бухобліку.

36) Необхідність облікової політики підприємства встановлена в законодавчому порядку. Зокрема, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996 — XIV її визначено як спеціальний термін у ст. 1: «Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності». Тобто це вибір підприємством конкретних методик, форми та техніки ведення бухгалтерського обліку, виходячи з положень чинних нормативних документів і особливостей діяльності підприємства.

В ст. 8 закону вказано, що «підприємство самостійно визначає облікову політику в осо­бі його керівника та головного бухгалтера».

Діяльність, що становить зміст облікової політики здійснюєся певними суб’єктами. З доцільним виокремленням трьох рівнів:

1. державний(ВРР, МФУ, ДПСУ)

2. проміжний(галузевий, відомчий)

3. локальний на рівні підприємстваи(керівник, головний бухгалтер...)

Під об’єктом облікової політики розуміють будь-яку норму або позицію підприємства з організації та ведення б/о, щодо якої існують альтернативні варіанти, наприклад, форма обліку,форма розрахунків(готівкова , безготівкова), запаси, основні засоби, дебіторська і кредиторська заборгованості, доходи,витрати тощо.

Облікова політика окрім обєктів та субєктів має свої інструменти у вигляді законів,стандартів, наказі, положень, інструкцій, методичних розробок і рекомендацій,а також інших внутрішніх регламентів підприємства.