23) Порядок документального оформлення інвентаризації

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне та своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом із керівниками відповідних підрозділів та служб, зобов'язаний контролювати дотримання установлених правил проведення інвентаризації.

Документальним забезпеченням інвентаризації є:

• наказ керівника про створення постійно діючої робочої комісії;

• наказ на проведення інвентаризації;

• інвентаризаційні описи;

• порівняльні відомотсі результатів інвентаризації; акти інвентаризації;

• протокол засідання інвентаризаційної комісії;

• наказ про затвердження протоколу засідання інвентаризаційної комісії.

У процесі інвентаризації, яка відбувається шляхом підрахунку, зважування, обмірювання, визначають фактичну наявність об’єктів інвентаризації, дані про які записують в інвентаризаційному описі.

Дані інвентаризаційних описів порівнюють з даними бухгалтерського обліку і складають порівняльні відомості, де визначають результат інвентаризації.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформлює протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства, який у 5-денний термін розглядає і затверджує протокол.

24) Відображення результатів інвентаризації у бухгалтерському обліку

Затверджені результати інвентаризації відображають у бухгалтерському обліку в тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, але не пізніше грудня звітного року.

Результати інвентаризації відображають у бухгалтерському обліку в десятиденний термін, після чого показники приводять у повну послідовність до фактичної наявності господарських засобів і стану розрахункових відносин:

• попередні результати визначаються після закінчення інвентаризації;

• у разі виявлення нестачі бухгалтерія нараховує природні втрати, після чого виводить кінцеві результати інвентаризації;

• нестачі стягуються у встановленому порядку;

• залишки оприбутковуються з подальшим з’ясуванням причин.

25) Оцінка – це один із основних методів бух обліку. Це спосіб відображення об*єктів бухобліку за допомогою єдиного грошового вимірника. З метою узагальнення їх по підприємству в цілому.

За допомогою оцінки та грошового вимірника можна отримати узагальнюючі показники.

Від правильності оцінки залежить використання даних бух обліку. Для аналізу характеристики ресурсів підприємства та всіх процесів його діяльності. Оскільки всі об*єкти що відображаються в обліку підлягають вартісній оцінці. Тому саме бух облік є вартісним. Господарські операції не можуть бути відображенні у документах та на рахунках без їх вартісного вимірювання, баланс і форми бух. звітності також складають у грошовому вимірнику.

В бух обліку передбачено види оцінок:

Первісна вартість – історична, фактична собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів сплачених , переведених , витрачених на придбання або створення необоротних активів.

Переоцінена вартість – вартість необоротних активів після їх переоцінки (оцінки або доцінки)

Залишкова вартість – це різниця між первісною вартістю і сумою зносу основних засобів.

Справедлива вартість – це ринкова вартість визначена шляхом експертної оцінки, яку як правило визначають проф.. оцінювачі.

Вартість яка амортизується – це первісна або переоцінена вартість необоротних активів, за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Ліквідаційна вартість – це сума коштів, або вартість інших активів яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх використання (експлуатації) за вирахуванням витрат пов*язаних із продажем (ліквідації)

Балансова вартість – це сума за якою актив включається до балансу після вирахування будь-якої суми нараховано зносом (амортизацією).

26) В бух обліку основою оцінки господарських засобів є фактична собівартість. Для визначення її величини важливе значення має калькулювання.

Калькулювання- це науково-обгрунтована система обчислення собівартості придбаних матеріалів, виготовленої продукції,виконаних робіт та наданих послуг а також табличне зведення результатів обчислення. Отже оцінка і калькуляція потрібна для вартісного вимірювання об*єктів бух обліку.

Калькуляція тісно пов*язана з рахунками бух обліку оскільки за їх допомогою забезпечується необхідна інформація для визначення собівартості.

Процес калькулювання включає в себе етапи:

- раціональне групування витрат;

- розподіл витрат між об*єктами калькулювання (окремий вид чи група однорідної продукції , повна робота або послуга щодо яких вираховується собівартість продукції.

Встановлення кола витрат що включається до собівартості продукції, розподілити їх між встановленою продукцією та незавершеним виробництвом, оцінити супутню і побічну продукцію, розподілити непрямі витрати між конкретними об*єктами калькулювання.

Контроль за виконанням плану по собівартості і спів становлення звітної собівартості з нормативною.

Визначення результатів роботи і резервів зниження собівартості.

Таким чином калькулювання це складний процес, оскільки від правильності його проведення залежить прийняття управлінських рішень.