- •31.Цивільно-правове врегулювання кооп відносин.
- •33.Договори у сфері матеріально-технічного, науково-технічного та інформаційного забезпечення кооп та їх об’єднань
- •34.Договірні відносини у сфері спільної діяльності кооп організацій
- •36. Договори у сфері заготівель с/г продукції.
- •37.Поняття і зміст фінансової діяльності кооп та їх правове врегулювання.
- •38.Організаційно-правове забезпечення фінансових операцій кооп, об’єднань і створення ними підприємств і організацій.
- •39.Правове регулювання розрахунково-касових операцій.
- •40.Правове регулювання кредитних відносин в кооп
- •41.Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держ і кооперації
- •42.Функції та компетенція держ органів у взаємовідносинах з кооп та їх об’єднаннями
- •43.Правове регулювання договірних відносин держ і кооп органів
- •45. Захист державою та охорона законом власності кооп організації
- •46. Взаємна незалежність держ та кооп за зобов’язаннями
41.Основні принципи, форми і методи взаємовідносин держ і кооперації
У взаємовідносинах держави і кооперації можна виділити два основних етапи:
1) державне керівництво кооперацією, яке мало місце до проголошення незалежності України. Цей етап характеризувався тим, що залучаючи кооперацію до виконання своїх функцій, держава повністю регламентувала всі сторони діяльності сільськогосподарської і споживчої кооперації — від планування її господарської діяльності, реалізації продукції, розподілу доходів і до добору кадрів. Держава використовувала кооперацію як господарську організацію для вирішення, в першу чергу, питань постачання сільського населення товарами народного споживання, надання послуг;
2) з виникненням і розвитком Української держави і української споживчої та сільськогосподарської кооперації змінюється і правовий вплив держави на кооперацію. Законами України «Про споживчу кооперацію» та «Про сільськогосподарську кооперацію» відроджені демократичні засади її діяльності. Кооперація в своїй діяльності незалежна від органів державного управління, політичних та інших громадських організацій. Заборонено будь-яке втручання, що може обмежувати права або перешкодити їх здійсненню, якщо це не передбачено законом.
Основними принципами є:
а) принцип демократизму. Він полягає в тому, що діяльність кооперативних організацій здійснюється з дотриманням як законів держави, так і внутрішньокооперативних приписів; що держава забезпечує вільне об´єднання громадян у кооперативи чи товариства, а кооперативів, товариств — в спілки; що питання, які зачіпають інтереси держави, вирішуються за попередньою згодою відповідних кооперативних органів;
б) принцип верховенства права. Це такий режим державного устрою і життя, при якому забезпечується повне і неухильне дотримання та виконання Конституції і законів гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України;
в) принцип взаємодопомоги та співробітництва. Він включає в себе економічну, наукову та іншу допомогу держави кооперації, сприяння вирішенню питань господарської діяльності кооперативів та їх об´єднань; розвиток і зміцнення економічної самостійності кооперативних організацій; підвищення ефективності їх діяльності;
г) принцип взаємної відповідальності держави і кооперації — не тільки кооперація відповідальна перед державою, а й держава — перед кооперацією.
Методи взаємовідносин держави і кооперації — це такий юридичний вплив держави на кооперацію, що характеризуються використанням певного комплексу юридичних засобів впливу.
Вихідними методами взаємовідносин держави і кооперації є:
централізований, який здійснюється державними органами на владно-імперативних засадах;
децентралізований, який характеризується активністю кооперативних органів щодо правового врегулювання внутрішньокооперативних відносин.
42.Функції та компетенція держ органів у взаємовідносинах з кооп та їх об’єднаннями
Держава безперервно керує всіма сферами суспільного життя: розвиває ринкову економіку, культуру, науку, охороняє порядок у суспільстві тощо.
Господарсько-стимулююча функція здійснюється державними органами шляхом встановлення засад діяльності кооперативів та їх об´єднань, гарантування статутної діяльності і захисту їх прав та інтересів. Компетенція державних органів полягає в тому, що вони встановлюють:
1) такі правові норми, які є обов´язковими при здійсненні кооперативними організаціями та їх членами господарської діяльності;
2) умови участі кооперативів та їх об´єднань щодо виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального розвитку та охорони довкілля;
3) засади використання кооперативами та їх об´єднаннями землі, інших природних ресурсів, умови одержання земельних ділянок у власність чи користування;
4) пільги для кооперативних організацій при здійсненні ними господарської діяльності;
Функція охорони кооперативної власності. Стаття 10 Закону України «Про споживчу кооперацію» передбачає, що власність споживчої кооперації є недоторканою, перебуває під захистом держави і охороняється законом нарівні з іншими формами власності. Державні органи забезпечують цілісність майна споживчих товариств та їх спілок.
Контрольна функція полягає в тому, що державні органи здійснюють контроль за додержанням кооперативами та їх об´єднаннями вимог законів з питань безпеки виробництва та праці, пожежної безпеки, санітарно-епідеміологічних вимог, а також за сплатою обов´язкових платежів у бюджет та витрачанням виділених бюджетних коштів.
