МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет «львівська політехніка»

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

Кафедра зовнішньоекономічної та митної діяльності

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни

"Митна справа та міжнародні страхові послуги"

Варіант №1

Виконв:

ст. гр. МЗД-41

Бецелюк О.В.

Перевірив:

канд. ек. наук, доцент

Завербний А.С.

ЛЬВІВ – 2013

Зміст

1. Вступ_______________________________________________________3

2. Основна частина______________________________________________4

• Страхування майна підприємств___________________________4

• Практичні завдання_____________________________________10

3. Висновок___________________________________________________16

4. Список використаної літератури_______________________________17

Вступ

Метою виконання контрольної роботи є закріплення, поглиблення й систематизація набутих теоретичних знань,  а також глибше вивчення певних розділів, які в процесі навчання у зв’язку з обмеженістю часу були розглянуті не в повному обсязі. За час вивчення курсу було розглянуто дві дисуипліни: митна справа та міжнародні страхові послуги. Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності країни. Митна політика — це сукупність розроблених державою економічних і адміністративних заходів, митних правил, методів і засобів їх застосування у процесі регулювання руху товарів, капіталів, послуг, інтелектуальних і трудових ресурсів на зовнішній і внутрішній ринки в інтересах розвитку національної економіки, поповнення державного бюджету, зміцнення і розширення зовнішніх зв'язків.

Друга частина курсу – вивчення міжнародних страхових послуг. Страхова послуга – це комплекс цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством. Міжнародна страхова послуга – це страхова послуга, під час реалізації якої сторони є представниками різних країн.

Отже, в продовженні даної роботи я детально наведу опис страхування зовнішньоторговельних послуг, а також розвяжу задачі: одна з них стосуватиметься митної справи, інша – страхування.

Основу для написання розрахункової частини становили методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з курсу «Митна справа та міжнародні страхові послуги».

2. Основна частина

Страхування майна підприємств

Об'єктом страхування майна підприємств, установ, організацій (крім вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ), є майнові інтереси, пов'язані зі збитками, що виникли внаслідок страхового випадку з майном, яке належить підприємствам або одержане ними згідно з договорами майнових наймів (якщо не застраховане в наймодавця) або взяте в інших організаціях чи населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію, зберігання.

З підприємствами можуть бути укладені договори страхування частини майна (окремого об'єкта, транспортних засобів, машин, будівель, обладнання, товарно-матеріальних цінностей) за повною вартістю (вибіркове страхування), зокрема майна, переданого в оренду, експонатів виставок, страхування на час ведення експериментальних або дослідницьких робіт

Договір страхування всього майна може бути укладений на балансову або договірну вартість або на певну її частину (процент). Якщо майно взяте на страхування на певну частину (процент), то всі об'єкти вважаються застрахованими на ту саму частину.

Договір страхування майна, одержаного підприємством за договором майнового найму або прийнятого ним від інших організацій і населення для переробки, ремонту, перевезення, на комісію або зберігання, укладається на повну вартість цього майна на підставі даних бухгалтерських звітів підприємств, яким належить це майно і документів про їх прийняття (з урахуванням зносу).

Основою для визначення суми відшкодування є дійсна вартість застрахованого майна на дату настання страхового випадку, яка визначається на основі нової вартості застрахованого предмета за вирахуванням зносу.

Дійсну вартість визначають:

— для обладнання, машин, інвентаря, предметів домашнього вжитку й особистого користування — як суму, необхідну для придбання майна, яке є цілком аналогічним тому, що загинуло, за вирахуванням зносу згідно з даними бухгалтерської звітності;

— для будинків та споруд — як вартість будівництва будівлі, споруди в даній місцевості цілком аналогічної тій, що загинула, з врахуванням зносу й експлуатаційно-технічного стану знищеної або пошкодженої будівлі, споруди згідно з даними бухгалтерської звітності;

— для товарів, виготовлених страхувальником, як незавершених, так і готових, — як витрати виробництва, необхідні для нового виготовлення, знищених або пошкоджених предметів, але не вище ціни продажу;

- для товарів, якими страхувальник торгує, а також для сировини, закупленої страхувальником, — як вартість за ціною, необхідною для повторної їх закупівлі, але не вище цін, за якими вони могли бути продані на дату укладення договору страхування. Дійсна вартість розраховується з урахуванням цін, які діють на дату укладення договору страхування. Якщо страхова сума, встановлена в договорі страхування, виявиться меншою від дійсної вартості застрахованого об'єкта на момент настання страхового випадку, сума збитку і витрати виплачуються пропорційно співвідношенню страхової суми і дійсної вартості застрахованого об'єкта. Відповідність страхової суми дійсній вартості встановлюється окремо для кожного застрахованого об'єкта або сукупності об'єктів, указаних у страховому полісі.

Якщо виявиться, що страхова сума значно перевищує дійсну вартість застрахованого об'єкта, як страховик, так і страхувальник може вимагати зниження страхової суми і відповідного перерахунку страхової премії. У всіх випадках виплата страхового відшкодування за збитками, враховуючи всі витрати, спрямовані на рятування майна, не повинна в цілому перевищувати страхову суму.

Страховою премією є плата за страхування, яку страхувальник повинен сплатити на користь страховика у відповідності до договору страхування. її встановлює страховик у відповідності до тарифів, чинних на дату укладення договору страхування.

Після виплати страхового відшкодування страхова сума зменшується на величину виплаченого відшкодування. Зменшення страхової суми проводиться з дня настання страхового випадку. При відновленні або заміні пошкодженого або знищеного майна страхувальник має право за додаткову премію відновити початкову страхову суму.

Страховик відшкодовує страхувальнику розумні та доцільні витрати, які він зробив у випадку настання збитку з метою його запобігання або зменшення. Сума відшкодування за цими витратами не може разом із сумами відшкодування за пошкоджене або знищене майно перевищувати встановлену договором страхування страхову суму.

Страховим випадком визнають будь-яку подію, передбачену договором страхування, внаслідок якої виникає зобов'язання страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Страхування майна підприємств від збитків (на вибір страхувальника) проводиться на випадок:

1. Пошкодження застрахованого майна внаслідок вибуху парових котлів, газосховищ, газопроводів, машин, апаратів та інших аналогічних пристроїв;

2. Пошкодження застрахованого майна водою внаслідок раптового псування водопровідних, каналізаційних, опалювальних систем і протипожежних (спринклерних) систем, а також раптового і не викликаного необхідністю вмикання останніх;

3. Крадіжки зі зламом, пограбування в межах місця страхування, пограбування при перевезенні до місця або з місця страхування застрахованого майна.

4. Пошкодження застрахованого майна внаслідок розбиття віконних шибок, дзеркал вітрин та аналогічних виробів зі скла;

5. Перерви у виробництві або втрати прибутку внаслідок страхового випадку.

6. Інших причин.

У всіх випадках не підлягають відшкодуванню збитки, які настали внаслідок:

а) воєнних дій будь-якого виду, громадянської війни або її наслідків, народних заворушень, страйків, локаутів, конфіскації, реквізиції, арешту, знищення або пошкодження майна за розпорядженням військової або цивільної влади;

б) дії ядерної енергії у будь-якій формі;

в) наміру або грубої необережності страхувальника, третьої особи або його представників;

г) бродіння, гниття або інших природних властивостей застрахованого майна;

ґ) обвалу будівель або частини будівлі, якщо обвал не викликаний страховим випадком;

д) зміни міри ризику (передача майна в оренду або в заставу, перехід майна іншій особі, зупинення виробництва або суттєві зміни його характеру, знос, перебудування, переобладнення будівель або споруд, пошкодження або знищення майна, незалежно від того, підлягає такий збиток відшкодуванню чи ні і т. д.);

е) порушення норм безпеки (порушення встановлених законом або нормативними актами правил і норм протипожежної безпеки, охорони приміщень та цінностей, безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми, чи якщо такі порушення відбуваються з відома страхувальника).

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страховик не виплачує відшкодування за збитками, які виникли внаслідок:

— перерви у виробництві і торгівлі;

— втрати надходження орендної або квартирної плати;

— втрати прибутку;

— розчищення території і знесення будівель;

— інші побічні збитки (наприклад, упущена вигода), хоча вони були викликані страховим випадком.

Якщо це окремо не обумовлено договором страхування, страхування не поширюється на:

— українську та іноземну валюту (готівку);

— акції, облігації та інші цінні папери;

— рукописи, плани, креслення та інші документи, бухгалтерські і ділові книги;

— моделі, макети, взірці, форми і т. д.;

— коштовні метали та коштовне каміння;

— технічні носії інформації комп'ютерних і аналогічних систем, а саме магнітні плівки і касети, магнітні диски, блоки пам'яті і т. д.;

— марки, монети, грошові знаки і бони, схеми, малюнки, картини, скульптури або інші колекції чи твори мистецтва;

— вибухові речовини;

— майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальнику;

— товари на зберіганні або комісії;

— засоби транспорту, пересувні будівельні, сільськогосподарські або інші машини.

Страхування перерахованих вище предметів може бути укладено окремо за згодою сторін і має бути оформлено спеціальними доповненнями до страхового полісу.

Якщо однією з причин пошкодження або загибелі застрахованих будівель і споруд, а також майна, яке знаходиться в них, стала їх старість, довготермінова експлуатація, страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування в тій мірі, в якій старість або довготермінова експлуатація застрахованих будинків і споруд вплинула на розмір збитку. Якщо страхувальник доведе, що старість або довготермінова експлуатація будівель не вплинула на розмір збитку, обов'язок страховика виплачувати страхове відшкодування зберігається.

Якщо це не обумовлено договором страхування, не виплачується відшкодування за збитками, які виникли внаслідок пошкодження або знищення закріплених на зовнішній стороні застрахованих будинків і споруд предметів, таких як щогли, антени, відкриті електропроводи, світлові рекламні пристрої, плакатні щити, захисні дашки або навіси вітрин і т. д.

Будівлі і споруди, звільнені для капітального ремонту або з інших причин на довгий строк особами, які використовували їх за прямим призначенням, на страхування не приймають.

Страхувальник зобов'язаний терміново повідомити страховика про звільнення застрахованих будинків і споруд для проведення капітального ремонту або у зв'язку з іншими причинами на термін більше 60-ти днів. Страховик має право призупинити дію договору страхування на цей період.

Майно вважається застрахованим на території України і тільки у тих приміщеннях, які вказані в договорі страхування. Якщо застраховане майно вилучається з місця страхування, страховий захист припиняється.

Договори страхування майна підприємств, установ та організацій можуть бути укладені строком від 1 до 11 місяців, на один рік, або більший строк.

Договір страхування укладають на підставі письмової заяви страхувальника. Заява має містити всі необхідні відомості про заявлені на страхування об'єкти і предмети. На підставі даних бухгалтерського обліку і звітності страхувальник зазначає в довідці-розрахунку встановленої форми вартість майна, яке підлягає страхуванню. Якщо страхування вибіркове, до договору страхування додається опис майна, яке приймається під страховий захист.

Майно вважають застрахованим, якщо між страховиком і страхувальником укладено двосторонній договір, який оформляють у двох примірниках за встановленою формою, і на розрахунковий рахунок страховика надійшов перший внесок премії. Страхова премія за договором страхування, укладеним на один рік, може бути сплачена одноразово у розмірі річної суми премії, або у два терміни: кожний внесок має становити не менше 50% від річної суми премії, в окремих випадках може передбачатись інший порядок.

Якщо договором страхування не передбачено інше, страхувальник зобов'язаний сплатити перший внесок премії після підписання договору страхування, а наступний внесок — не пізніше, ніж через чотири місяці після часу, вказаного в договорі, якщо інший порядок не обумовлений договором страхування.

У разі укладення договору страхування на термін, менший одного року, премію обчислюють у розмірі 1/12 частини премії за кожний місяць дії договору, якщо інше не передбачено тарифами страхування.

Договір страхування, укладений на термін менше одного року, набуває чинності наступного дня після того, як внесено всю суму нарахованої премії. За майно, яке вибуло під час дії договору, страхову премію не повертають.

Відповідальність страховика за договором страхування закінчується у вказаний у страховому полісі термін.

Розмір збитку визначає страховик на основі даних огляду і дійсної вартості пошкодженого майна, страхових сум та інших документів, які підтверджують розмір збитку.

Страхове відшкодування виплачують:

— при повній загибелі майна — у розмірі його дійсної вартості, за вирахуванням вартості залишків, але не більше страхової суми;

— при частковому пошкодженні майна — у розмірі витрат на відновлення.

У витрати на відновлення включають:

— витрати на матеріали і запасні частини для ремонту;

— витрати на оплату робіт по ремонту;

— витрати за постачання матеріалів до місця ремонту та інші витрати, необхідні для відновлення застрахованого майна до того стану, в якому воно знаходилося безпосередньо перед настанням страхового випадку.

У витрати на відновлення не включають:

— додаткові витрати, спричинені зміною або покращенням застрахованого об'єкта;

— витрати, спричинені результатами тимчасового або допоміжного ремонту або відновленням;

— витрати, які не є необхідністю.

Із суми відновлювальних витрат проводяться вирахування на знос замінених у процесі ремонту частин, вузлів, агрегатів і деталей. Розмір відрахувань визначається на основі дійсної вартості цих частин на день настання страхового випадку і їх нової вартості.

Повна загибель має місце, якщо витрати на відновлення з врахуванням зносу разом з залишковою вартістю перевищують дійсну вартість застрахованого майна.

Застраховане майно вважається пошкодженим або частково знищеним, якщо витрати на відновлення разом з залишковою вартістю не перевищують дійсну вартість пошкодженого майна безпосередньо перед настанням страхового випадку.

Практичні завдання

Задача №1

1 березня поточного року ПП «А-длюс» ввезло на митну територію України імпортний підакцизний товар з Німеччини в обсязі 1001 штук. Курс НБУ – 9,70 грн./1 євро.

Фактурна вартість одиниці товару 70 євро. Витрати на навантаження, розмитнення, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України 2 євро. Витрати додатково понесені покупцем 1 євро. Ліцензійні та інші платежі за використання об’єктів інтелектуальної власності, які покупець повинен здійснити як умову експорту товару, що оцінюється 3 євро. Частина прибутку від будь-якого подальшого перепродажу чи використання товару на території України, яка прямо чи непрямо накопичується у продавця 4,5євро.

Під час оформлення ВМД підприємство сплатило від митної вартості товару:

• мито 10%;

• акцизний збір 17%;

• митний збір 0,2%.

Необхідно розрахувати:

• митну вартість;

• мито;

• акцизний збір;

• митний збір;

• ПДВ.

Розв’язок:

Для всієї продукції:

Митна вартість = 1001*9,7*70+2*1001*9,7+1*9,7*1001+3*9,7*1001 = 737937 грн.

Мито = 0,10*737937= 73794 грн.

Акцизний збір = 0,17*737937= 125449 грн.

Митний збір = 0,002*737937= 1475,9 грн.

ПДВ = (737937+ 73794+ 125449 + 1475,9)*0,2= 187731 грн.

На одиницю продукції:

Митна вартість = 9,7*70+2*9,7+1*9,7+3*9,7 = 737,2 грн.

Мито = 0,1*737,2 = 73,72 грн.

Акцизний збір = 0,17*737,2 = 125,32 грн.

Митний збір = 0,002*737,2 = 1,47 грн.

ПДВ = 0,2*(737,2 +73,72 +125,32 +1,47) = 187,54 грн.

Задача №2

Порівняльна характеристика регіонів. Здійснюється вибір оптимального (найменш ризикового) регіону для відкриття страхового агентства, шляхом здійснення необхідних розрахунків.

Таблиця №1

Вихідні дані

Показники	Регіони
	Німеччина	Росія	Польща	Угорщина	Словенія	Чехія
Число застрахованих об’єктів	3100	70100	25400	20050	4050	381000
Страхова сума застрахованих об’єктів, млн. грн.	15,1	35,1	44,89	17,11	22,2	50
Число об’єктів, що постраждали	1010	2360	2561	1511	2015	19515
Число страхових випадків	850	1250	1046	954	1653	7811
Сума страхового відшкодування, млн. грн.	0,21	0,6	0,425	0,28	1,25	2,01

Таблиця 2