Висновки
З проведеного опрацювання ми визначили що виробництво сталі і чавуну є дуже важким технологічним процесом. Одним з основних моментів, що стимулюють в даний час розвиток різних способів металургії заліза, є різке скорочення запасів або повна відсутність в різних регіонах світу коксівного вугілля (точніше вугілля, з яких різними способами можна отримувати металургійний кокс). Доменне виробництво не може існувати без використання коксу. Таким чином, в регіонах, позбавлених можливості отримувати кокс, єдиною можливістю отримувати первинний метал є способи металургії заліза. При цьому вибір способу отримання металу залежить від конкретних умов (наявність і якість руд, запаси і вид палива, асортимент металу і необхідні обсяги виробництв, енергетичні ресурси та ін.)
В даний час значно змінилися вимоги до якості металу. Різні технології металургії заліза забезпечують отримання чорних металів різної якості. Промисловий досвід переконливо показав, що сталь, отримана в електропечах з губчатого заліза, володіє кращими властивостями.
Метал, отриманий шляхом рідко фазного відновлення, як правило, не відрізняється в кращу сторону за якістю від доменного чавуну. Найчастіше в якості агрегату для отримання рідкого металу з шихти використовують аналог горна доменної печі. Ці конструктивні й технологічні особливості визначають поведінку елементів (залізо, кремній, марганець, сірка, хром, ванадій тощо) і складу чавуну. У найзагальнішому випадку можна сказати, що відсутність коксової насадки, по каналах якої стікають в доменній печі рідкі метал і шлак, мабуть, зумовлюють відсутність помітного розвитку відновлення марганцю, ванадію, хрому, кремнію та інших і деяке збільшення в шлаку змісту FeO. Особливо обмежується в печах рідко фазного відновлення умови десульфурації чавуну шлаками (через відсутність фільтрації шлаком чавуну і зростання змісту FeO в шлаку), що зумовлює підвищений вміст сірки в рідкому металі у порівнянні з доменним чавуном. Якість кричного металу, як правило, значно гірше, ніж отриманого іншими методами.
Техніко-економічні показники доменного виробництва дещо покращуються із зростанням розміру доменних печей. Інакше кажучи, будувати та експлуатувати великі доменні печі найчастіше вигідніше, ніж малопотужні. Між тим для малих і середніх країн і окремих регіонів необхідні невеликі заводи, які мали б можливість достатньо гнучко і швидко змінювати програму виробництва, асортимент сировини та металу.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛУТЕРАТУРИ
Загальна хімічна технологія: Підручник / В.Т. Яворський, Т.В. Перекупко, З.О. Знак, Л.В. Савчук. – Львів: Видавництво Національного університету ,,Львівська політехніка”, 2005. – 552с.
Обзор черной металлургии Украины 1998-2012 гг. и прогноз до 2020 г. Издание 10-е дополненное и переработанное.// ИнфоМайн. Объедин. независим. эксперт. в обл. мин. рес., метал. и хим. пром-ти - Москва декабрь, 2012. –177 с.;
Харахулах В.С., Лесовой В.В., Мельник В.М. Состояние и перспективы развития сталеплавильного комплекса ГМК Украины до 2012-2015гг. // Металл и литье Украины. 2009. № 1-2. С. 5 - 9.
Воскобойников В.Г. Общая металлургия / В.Г. Воскобойников, В.А. Кудрин, А.М. Якушев ; под. ред. В.Г. Воскобойникова. – [3-е изд.]. – М. : Металлургия, 1979. – 487 с.
Ефименко Г.Г. Металлургия чугуна / Г.Г. Ефименко, А.А. Гиммельфарб, В.Е. Левченко. - [2-е изд.]. – К. : Вища школа, 1974. – 488 с.
Металлургия чугуна / [Вегман Е.Ф., Жеребин Б.Н., Похвиснев А.Н. и др.]. - М. : Металлургия, 1989. – 512 с.
Кудрин В.А. Металлургия стали : учеб. для вузов / В.А. Кудрин. - [2-е изд.]. – М. : Металлургия, 1989. – 560 с.
Бигеев А.М. Металлургия стали / А.М. Бигеев. – М. : Металлургия, 1977. – 440 с.
Технология производства стали в современных конвертерных цехах / [С.В. Колпаков, Р.В. Старов, В.В. Смоктий и др.] ; под. ред. С.В. Колпакова. – М. : Машиностроение, 1991. – 464 с.
Соколов Г.А. Внепечное рафинирование стали / Соколов Г.А. – М. : Металлургия, 1977. – 208 с.
Тімонін А.С. Инженерно-экологический справочник. Т. 1. – Калуга: Издательство Н. Бочкаревой, 2003. – 917с.