1. 1.Розкрийте сатиричне сображення реалій радянського життя в алегоричній казці «Скотоферма».? Казка починається тим, що в садибі містера Джонса, старий породистий кнур Кабан розповів тваринам свій сон і захопив всіх старою піснею «Тварини Англії» -, про повстання тварин проти людей. На передодні Івана Купала відбулося повстання. Тварини знищили все, перетворили будинок на музей. Назвали ферму «Рай для тварин». Казка Орвела не потребує соціальних коментарів, бо кожен її епізод добре зрозумілий людям котрі пережили страхіття Сталінського та Брежнівського тоталітаризму. Письменник нічого не вигадував, але лише розкривав справжню суть тих подій які відбувалися в радянському союзі включаючи до 2 світової війни. Орвелові вдалося поділити і увиразнити фантастично гротескні особливості тоталітаризму. Письменник прагне відкрити очі світової громацькості, застерегти світ перед страшною небезпекою перетворення на соціалістичну казарму в якій будуть не люди, а свині( символ комуністів).

2.Прокоментуйте думку висловлену Хемінгуеєм у його повісті-притчи «Старий і море»: « Людину можна знищити, а здолати не можна». Поясніть, як ця думка втілюється в сюжеті твору та образі гол.Героя?

У загальному філософському контексті його протистояння рибині та акулам набуває характеру боротьби з «лихою долею» та з самим собою, тобто зі своєю старістю, неміччю, фізичним болем, відчаєм. Історія про те, як рибалка, що упіймав рибину своєї мрії, зміг привезти додому лише її кістяк, на рівні символічного підтексту прочитується також як інакомовна розповідь про одвічні спроби людини досягти своєї життєвої мети. Адже навіть привізши кістяк старий продемонстрував свою професійну спроможність і моральну велич. Повість доводить, що у житті не буває безвихідних ситуацій, що справжні здобутки особливості вимірюються не зовнішнім успіхом, а внутрішніми перемогами над собою, що людина здатна гідно протистояти «лихій долі», якщо залишаеться людиною. Саме віру у безмежні духовн можливості людини полягає гуманістичний пафос повісті.

2. 1.Визначте ху-ю своєрідність та ознаки антиутопії в казці Орвела «Скотоферма»?

Казка починається тим, що в садибі містера Джонса, старий породистий кнур Кабан розповів тваринам свій сон і захопив всіх старою піснею «Тварини Англії» -, про повстання тварин проти людей. На передодні Івана Купала відбулося повстання. Тварини знищили все, перетворили будинок на музей. Назвали ферму «Рай для тварин». Казка Орвела не потребує соціальних коментарів, бо кожен її епізод добре зрозумілий людям котрі пережили страхіття Сталінського та Брежнівського тоталітаризму. Письменник нічого не вигадував, але лише розкривав справжню суть тих подій які відбувалися в радянському союзі включаючи до 2 світової війни. Орвелові вдалося поділити і увиразнити фантастично гротескні особливості тоталітаризму. Письменник прагне відкрити очі світової громацькості, застерегти світ перед страшною небезпекою перетворення на соціалістичну казарму в якій будуть не люди, а свині( символ комуністів). 2.В чому полягає алегоричний зміст зображення фран. Руху Опору у Камю «Чума».

За жанром це роман придча, бо він містить певний алегоричний зміст. Камю створював його 1941-1943 рр під час фашиської окупації Франції. Сам автор визначив алегоричний зміст свого роману як зображення боротьби європейського Руху Опору проти нацизму. Чума – це символічний образ абсурдності світу, символ життя взагалі.

На перший погляд здається що автор насправді описує події Чуми в місці Орані, в якому масово починають здихати щюри,а це і є 1 ознакою смертельної хвороби. Коли проходить рік чума,здалася,але Доктора Ріє не полишає думка, що бацили чуми ніколи не зникає остаточноі за сприятливих умов може повернутися будь-якої миті.

3. 1. Доведіть що в новелі «Маріо і чарівник» т. Манна відтворив атмосферу 30-х років, просякнуту фашистськими ідеями.

В основу цього твору були покладені особисті враження від «канікул» проведених письменником в Італії. Звернутись до них за три роки Т. Манна змусили тенденції у суспільних настроях, які неприємно вразили його в Італії, а тапер грізно набирали силу на батьківщині. То були ідеї, що формували підвалини тоталітарного режиму. Події свідком яких став автор, виникали в нього певні аналогії с тим що було у суспільстві.

Зовнішній та символічний план сюжету. Сюжет побудований, як розповідь про виступ заїж нього гіпнотизера в італійському курортному містечку. Ця історія від імені очевидця, який потрапив на виступ. Спочатку все здається звичайним, але потім Чіполо змушує людей, яких викликає на сцену робити непристойні речі, принизливі. Виявилось що він дуже сильний гіпнотизер, він підкоряє людей своїй волі, перетворюючи їх на бездушних тварин. Натовп регоче, не усвідомлюючи що кожний може стати наступною жертвою. І лише одна людина змогла покласти край знущанням. Чарівник запросив Маріо на сцену і змусив його поцілувати себе. Коли Маріо прокинувся від гіпнозу він був обурений, він пішов у натовп і звідтіля пролунало два вистріли і Чіпола впав.

Автор показує нам образ Чіполи, як образ політичних діячів, які змінювали політичне життя країни, пропагандували фашистські ідеї та тоталітарний режим. А Маріо – це образ простого народу якому намагаються змінити свідомість. Він належить до тих людей, котрі не пливуть за течією, але йому не вдалося оминути вплив Чіполо.