2.2. Послідовність оцінки обстановки при аварії з викидами сдор на території підприємства

Для оцінки обстановки при аварії з викидами СДР на території підприємства необхідно:

1. Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря (Додаток 4).

2. Визначити глибину поширення хмари зараженого повітря з уражаючими

концентраціями /глибину зони зараження (по додатку 3).

У додатку подані значення глибини /Г/ на відкритій місцевості при швидкості вітру 1 м/с для необвалованих ємкостей. Якщо швидкість вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення глибини необхідно помножити на поправочний коефіцієнт.

Для обвалованих ємкостей глибина /Г/ зменшується в 1,5 рази, а для закритої місцевості /міська забудова, ліс/ - в 3,5 рази.

3. Визначити ширину і площу зони хімічного зараження.

Ширина визначається із наступних співвідношень:

при інверсії Ш = 0,3 Г;

при ізотермії Ш = 0,15 Г;

при конвекції Ш = 0,8 Г,

де Г - глибина зони зараження, км.

Площа зони хімічного зараження /SЗ, км2/ розраховується як площа рівнобедреного трикутника.S = Г ⋅ Ш

4. Нанести зону хімічного зараження на карту-схему

5. Визначити час підходу зараженого повітря до найближчого населеного

пункту, який попадає в зону зараження.

Час підходу /t, хв/ визначається як частка від ділення відстані /R, м/ від місця розлиття СДОР до ближчої межі даного населеного пункту на середню швидкість /W, м/с/ переносу зараженого повітря. 60( )⋅=WR мt. Середня швидкість переносу зараженого повітря визначається із додатку 4.

Заражене повітря поширюється на висоти, де швидкість більша, ніж біля поверхні землі. Внаслідок цього середня швидкість розповсюдження зараженого повітря буде більша від швидкості вітру біля поверхні землі.

6. Визначити тривалість уражаючої дії СДОР /tуд/ у місці розлиття (Додаток 5). Тривалість уражаючої дії СДОР визначається часом випаровування СДОР із поверхні її розлиття. В додатку подано час випаровування для швидкості вітру 1 м/с. При швидкості вітру більше 1 м/с, застосовують поправочні коефіцієнти. Значення випаровування потрібно помножити на поправочний коефіцієнт.

Кількість робітників і службовців, що перебувають в осередку ураження,

підраховуються по їх наявності на території об`єкту по приміщенням, цехам; кількість населення – по жилим кварталам в місті (населеним пунктам).

Для нанесення зони хімічного зараження на карту - схему необхідно:

- провести через місце аварії вертикальну лінію, паралельну лініям кілометрової сітки;

- верхній напрям цієї лінії приймають за північний напрям вітру;

- прикласти транспортир до вертикальної лінії і сумістити риску на транспортирі з центром аварії; визначити необхідний кут в градусах і поставити крапку, а від неї провести пряму лінію через центр місця аварії - це і буде визначений напрям вітру;

- на цій лінії в масштабі карти - схеми відкласти глибину і ширину зони зараження і нанести її у вигляді рівнобедреного трикутника.

8. Зробити висновки з оцінки хімічної обстановки, розробити заходи для

захисту виробничого персоналу і населення.