1.2. Послідовність оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

Для того, щоб оцінити обстановку внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства необхідно:

1. Визначити величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань /відповідно для ∆ Рф=50, 30, 20 і 10 кПа.

2. Нанести на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань у відповідному масштабі

3. Визначити ступені руйнувань будівель, споруд та інших елементів

підприємства (Додаток 2) і нанести їх на план об'єкта.

4. Оцінити здатність підприємства щодо можливості продовження випуску продукції і розробити заходи по зменшенню матеріальних втрат.

1.3. Виконання розрахунків для оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

Так, як я маю 14 варіант (по списку групи), тому вихідні дані є такими, що наведені в таблиці 3.

Таблиця 3

Вихідні дані для розрахунку оцінки обстановки внаслідок вибуху газоповітряної суміші на території підприємства

Характеристика	Значення
Маса зріджених вуглецевоводневих газів, т	3
Радіуси зон руйнування:
10 кПа	300
20 кПа	200
30 кПа	183
50 кПа	150

Послідовність проведення розрахунку

Розв'язання:

1. Визначаємо величину радіусів зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань відповідно для ∆Рф=50, 30, 20 і 10 кПа:

R10= 700 м = 15,5 см.

R20= 500 м = 11,1см.

R30= 389 м = 8,6 см.

R50= 285 м = 6,3 см

2. Наносимо на план об'єкту межі зон повних, сильних, середніх і слабких руйнувань у відповідному масштабі (Додаток Р1).

3. Визначаємо ступені руйнувань будівель, споруд та інших елементів підприємства.

4. Оцінюємо здатність підприємства щодо можливості продовження випуску продукції та пропонуємо заходи по зменшенню матеріальних втрат.

Основними заходами щодо зменшення втрат від аварії, що пов'язані з вибухом газоповітряної суміші можуть бути:

- зменшення запасів вуглецевоводневих газів до обґрунтованого технологічного мінімуму (до 50%), щоб на випадок аварії основні елементи об'єкту не руйнувалися або одержували слабкі руйнування ( т);

- перенесення ємкостей з вуглецевоводневими газами на безпечну відстань від цехів та інших важливих елементів об'єкту ( м);

- посилення характеристик міцності будівель і споруд шляхом улаштування каркасів, підкосів, опор для зменшення прольотів несучих конструкцій;

- своєчасна підготовка до швидкої відбудови зруйнованих споруд.

1.4. Висновки та рекомендації

Об'єкти №1, №2, №4 (виробничі цехи), №8 (склад), № 10 (котельня) отримали повне руйнування.

Для відновлення роботи підприємству необхідно звести ці будівлі заново та встановити нове обладнання.

Об'єкти № 7 (сховище) не тримало жодних пошкоджень, так як розраховане на надмірний тиск ударної хвилі 300 кПа

Для відновлення роботи необхідно провести капітальний ремонт будівель і обладнання.

Об'єкти № 3 (виробничий цех №1), об`єкт №5 (адміністративний корпус), об`єкт №6 (Ремонтно-механічний цех), об`єкт №11 (наземна металургійна місткість с СДОР) отримали середні руйнування.

Об'єкт №12 не отримав жодних ушкоджень, так як тиск ударної хвилі менше 30 кПа а Трансформаторні підстанція закритого типу отримує слабкі руйнування при 30-40 кПа.

Пари деяких рідин і газів можуть загорятися від відкритого вогню, електричної іскри, розжареного предмета, сигарети. Більш небезпечними є рідини з низькою точкою загорання – тому що їхні пари можуть спалахувати при температурі навколишнього повітря.

Небезпечні також важкі гази, які можуть збиратися до вибухової концентрації в підвалах, погребах, ярах, долинах; менш небезпечні гази, які мають щільність меншу від щільності повітря, вони швидко піднімаються і розсіюються у верхніх шарах атмосфери.

При складанні планів цивільної оборони і прогнозуванні можливої обстановки необхідно звернути увагу на проведення заходів, які зменшують імовірність виникнення спалахування і вибухів легкозаймистих рідин і газів, які є на конкретному виробництві. Імовірність спалахування і вибуху зменшують:

• ефективна вентиляція;

• обладнання приладів, які попереджують виділення парів і газів і збирання вибухових концентрацій;

• вилучення потенційних джерел запалювання (електроприлади та ін.);

• ізоляція або відокремлення вибухонебезпечних приміщень;

• встановлення пристроїв для придушення вибуху;

• встановлення полум'ягасних металевих сіток, перфорованих листів металу, сотових структур із гофрованих металевих стрічок і коробів;

• заповнених галькою або керамічними кільцями;

• винесення вибухонебезпечних робіт на відкрите повітря;

• обладнання вихідних отворів кришками і перегородками, які легко відкидаються або руйнуються.

Для більшості газів температура вибуху коливається в межах 1200-1700°С, а тиск може досягати 2 МПа (атмосферний тиск складає 101,3 КПа).

Способи і засоби захисту від газоповітряних продуктів вибуху:

• індивідуальні засоби захисту;

• метеорологічні умови.

Газоподібні продукти вибуху становлять небезпеку в обмеженому просторі, коли їх концентрація перевищує гранично допустимі норми. На відкритому просторі така концентрація може досягатися у випадку застосування великої кількості боєприпасів, наявності поглиблень у рельєфі місцевості, при відсутності вітру. У газоподібні продукти вибуху можуть входити: чадний газ, фосген, оксиди азоту, піроксилін і т.д. Наявність атмосферних опадів та високої швидкості вітру знижують ступінь небезпечності цього вражаючого фактора.