
- •Лекція 6
- •Поняття про інформаційні моделі
- •2. Математичні моделі та їх класифікація
- •3. Побудова аналітичних математичних моделей
- •4. Побудова дискретних математичних моделей
- •5. Поняття про комп'ютерне моделювання
- •6. Обчислення площ геометричних фігур за методом монте-карло
- •7. Обчислення визначених інтегралів за методом монте-карло
- •Список рекомендованої літератури
6. Обчислення площ геометричних фігур за методом монте-карло
Метод Монте-Карло появився практично одночасно із створенням в 1949р. першої лампової ЕОМ універсального призначення MARK-1 (Манчестерський університет, Англія). Теоретичні основи такої ЕОМ були закладені Дж. Нейманом. Дж. Нейман разом з С. Уламом запропонували перший варіант методу Монте-Карло у зв'язку із роботою по розрахунку ядерних реакторів. Ефективне застосування методу Монте-Карло, завжди пов'язане з "використанням" величезної кількості чисел, стало можливим тільки завдяки застосуванню комп'ютерів.
Новим методом швидкого зацікавилися фізики. Перше успішне застосування його до розрахунку рівнянням стану рідини, "описано в роботі Н. Метрополіса.
Метод Монте-Карло налягає у генеруванні за допомогою ЕОМ випадкових процесів з різними властивостями. Ці процеси використовуються для розв'язування конкретних обчислювальних задач.
Метод статистичних випробувань (Метод Монте-Карло) — чисельний метод. застосований на моделюванні випадкових величин і побудови статистичних оцінок для шуканих величин.
Інтегруюча назва методу Монте-Карло до знаменитого казино відношення немає. Хіба що ігрова рулетка може бути використана як датчик рівноймовірних випадкових чисел. Це дуже повільний датчик. Комп'ютер генерує випадкові числа практично миттєво.
Метод Монте-Карло можна, зокрема, застосувати до обчислення площ геометричних фігур.
Нехай треба обчислити площу деякої геометричної фігури F.
мал. 7 |
Помістимо фігуру F у деякий прямокутник (мал. 7) і будемо рівномірно покривати його випадковими точками. Нехай для цього було використано п точок Підрахуємо, скільки із цих точок попало на фігуру F. Нехай, наприклад п1. Оскільки покриття прямокутника і фігури випадковими точками |
здійснювалося
рівномірно, то можна зробити висновок,
що
числа n1
i
n
пропорційні площинам фігури SF
і
прямокутника
Sp.
Отже
,
звідки.
Досліджено, що ця формула дає точний результат, якщо n. Отже, беручи велику кількість точок (число n), можна обчислити площу фігури F з потрібною нам точністю.
Приклад.
Обчислити методом Монте-Карло площу
еліпса,
півосі
якого
а
та b
(мал.
8).
Точка з координатами (x, у) належить прямокутнику, якщо виконуються умови: 0 ≤ х ≤ a; 0 ≤ y ≤ b.
Точка з координатами (х, у) належить 1/4 еліпса, якщо виконуються умови
|
|
мал. 8
Складаємо алгоритм розв’язування задачі: (мал. 9).
мал. 9
Кодуємо цей алгоритм на мові Паскаль.
Реалізувавши цю програму при n=300, 500, 1000; a=1,5; b=1 відповідно дістанемо такі результати:
n |
n1 |
S |
300 |
211 |
4.22 |
500 |
398 |
4.776 |
1000 |
787 |
4.722 |
Обчисливши
площу цього еліпса за формулою
,
дістанемо
Отже, вже при тисячі випадкових точок
матимемо практично задовільні результати.
Зазначимо, що цей метод вимагає величезної кількості обчислень і тому може бути ефективно реалізований тільки на досить швидкодіючих персональних комп’ютерах.