Типи вогнегасників

Вогнегасники розрізняють за способом спрацьовування:

• автоматичні — стаціонарно монтуються в місцях можливого виникнення вогню.

• ручні (приводяться в дію людиною) — розташовуються на спеціально оформлених .

У залежності від акумуляторної вогнегасної речовини вогнегасники поділяються на п'ять видів:

• вуглекислотні,

• повітряно-пінні,

• порошкові,

• водні,

• аерозольні.

За обсягом корпуса:

• ручні малолітражні з обсягом корпуса до 5 л;

• промислові ручні з обсягом корпуса від 5 до 10 л;

• стаціонарні й пересувні з обсягом корпуса понад 10 л.

За способом подачі вогнегасного складу:

• під тиском газів, що утворюються в результаті хімічної реакції компонентів заряду;

• під тиском газів, що подаються зі спеціального балончика, розміщеного в корпусі вогнегасника;

• під тиском газів, закачаних у корпус вогнегасника;

• під власним тиском вогнегасного засобу.

По виду пускових обладнань:

• з вентильним затвором;

• із запірно-пусковим обладнанням пістолетного типу;

• з пуском від постійного джерела тиску.

Вогнегасники маркуються буквами, що характеризують вид вогнегасника, і цифрами, що позначають його місткість.

Класи пожеж

Встановлено чотири класи пожежі, а також їх символи:

клас A — горіння твердих речовин, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір);

клас B — горіння рідин або твердих речовин, які розтоплюються;

клас C — горіння газоподібних речовин;

клас D — горіння металів та їх сплавів.

Крім цих чотирьох класів Правилами пожежної безпеки в Україні введено ще додатковий п'ятий клас (E), прийнятий для позначення пожеж, пов'язаних з горінням електроустановок.

58. Первинні способи гасіння пожежі.

Первинні засоби пожежогасіння слугують для гасіння пожеж в початковій стадії їх розвитку до прибуття пожежних підрозділів . До них відносяться ручні і пересувні вогнегасники, гідропульти, відра, бочки з водою, внутрішньопожежні

крани, лопати, ящики з піском, азбестові полотна, войлочні мати, кошми, ломи, пили, багри, вила(рис . 3 . 64) .

Усі будівлі та приміщення закладів, установ і організацій повинні забезпечуватись первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, пожежним інвентарем (пожежними щитами та стендами, пожежними відрами, діжками з водою, ящиками з піском тощо), пожежним знаряддям (пожежними ломами, баграми, сокирами тощо) та засобами зв'язку

Первинні засоби пожежогасіння розміщують на спеціальних щитах . Щити встановлюють з таким розрахунком, щоб до найдальшої будівлі було не більше 100 м, а від сховищ з вогненебезпечними матеріалами - не більше 50 м, або з розрахунку - один щит на 5000 м² .

Засоби пожежогасіння фарбують у сигнальний червоний колір, а надписи на них та на щитах роблять контрастними білим кольором

Місця розміщення первинних засобів пожежогасіння зазначаються у планах евакуації На стендах або пожежних щитах рекомендується компактно розміщувати вогнегасники, пісок, лопати, ломи, покривала вогнетривкі, списки добровільних пожежних дружин, інструкцію з правил пожежної безпеки, написи з телефонами пожежної охорони і прізвища посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку . Стенди або пожежні щити слід установлювати в приміщеннях на видних і легкодоступних місцях, якомога ближче до виходу із приміщення

Вогнегасники необхідно встановлювати таким чином, щоб можна було визначити тип вогнегасника, прочитати на його корпусі інструкцію з користування, а також зручно було його зняти Повсякденний контроль за зберіганням, вмістом і постійною готовністю до дії первинних засобів пожежогасіння здійснюється особами, які призначені наказом керівника закладів, установ і організацій

59. Основні класи пожеж та їх характеристика.

A - горіння твердих речовин;А1 - яке супроводжується тлінням;А2 - яке не супроводжується тлінням; B - горіння рідких речовин;В1які розчинні у воді;В2 - нерозчинні у воді; C - горіння газоподібних речовин (побутовий газ, водень, пропан); D - горіння металів; E - горіння електрообладнання.

60. Система організаційно-технічних заходів пожежної безпеки.

Забезпечення пожежної безпеки — невід'ємна частина державної діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства та навколишнього середовища. Відповідно до статті 4 Закону України „Про пожежну безпеку" державні органи виконавчої влади та органи самоврядування усіх рівнів в межах своєї компетенції організовують розроблення та впровадження у відповідних галузях і регіонах організаційних і науково-технічних заходів щодо запобігання пожежам та їх гасіння, забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і об'єктів.

Згідно діючого законодавства відповідальність за утримання промислового підприємства у належному протипожежному стані покладається безпосередньо на керівника (власника).

Власники підприємств, установ та організацій, а також орендарі зобов'язані:

—  розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної

безпеки;

— відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

— забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;

— організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

— утримувати в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

—  створювати у разі потреби відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;

—   подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;

—   здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж;

—   своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

— проводити службові розслідування випадків пожеж. Відповідно до статті 6 Закону громадяни України, іноземні

громадяни та особи без громадянства, які перебувають на території України зобов'язані:

—  виконувати правила пожежної безпеки, забезпечувати будівлі, які їм належать на праві особистої власності, первинними засобами гасіння пожеж і протипожежним інвентарем, виховувати у дітей обережність у поводженні з вогнем;

—  повідомляти пожежну охорону про виникнення пожежі та вжити заходів до її ліквідації, рятування людей і майна.

61. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки в гуртожитку.

62. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки в побуті.

63. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки в коледжі.

64. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки в комерційному банку.

65. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки на торговельному підприємстві.

66. Скласти пам’ятку про дотримання правил пожежної безпеки в складському приміщенні.

67. Розробити заходи щодо проведення навчання працівників вимогам пожежної безпеки.

68. Скласти технічні заходи щодо попередження виробничого травматизму і професійної захворюваності.

69. Скласти організаційні заходи з метою попередження виробничого травматизму і професійної захворюваності.

70. Намітити заходи по зменшенню забруднення повітряного середовища на_ виробництві.

71. Намітити заходи щодо оптимального освітлення па робочих місцях.

72. Намітити заходи щодо оптимальної організації робочих місць працівників.

73. Намітити заходи безпеки при проведенні навантажувально- розвантажувальних робіт.

74. Намітити організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу вібрації.

75. Намітити організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу шуму.

76. Намітити організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу випромінювання.

77. Намітити організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу вібрації.

78. Намітити організаційні заходи пожежної безпеки на підприємстві.

79. Намітити технічні заходи пожежної безпеки на підприємстві.

80. Розробити перелік питань для проведення вступного інструктажу з охорони праці на підприємстві.

81. Розробити перелік питань для проведення первинного інструктажу з охорони праці на підприємстві.

82. Розробити перелік питань для проведення повторного інструктажу з охорони праці на підприємстві.

83. Розробити перелік питань для проведення позапланового інструктажу з охорони праці на підприємстві.

84. Розробити перелік питань для проведення цільового інструктажу з охорони праці на підприємстві.

85. Розробити перелік питань для проведення інструктажу з пожежної безпеки на підприємстві.

86. Розробити перелік питань для проведення інструктажу з електробезпеки на підприємстві.

87. Розробити перелік питань для проведення інструктажу для студентів перед початком проходження виробничої практики

88. Намітити організаційні заходи виробничої санітарії на підприємстві.

89. Намітити гігієнічні заходи виробничої санітарії на підприємстві.

90. Намітити санітарно-технічні заходи виробничої санітарії на підприємстві.

Правила дотримання пожежної безпеки в гуртожитку

1. запалювати відкритий вогонь;

2. курити;

3. забирати з собою ключі;

4. приносити з собою і розпивати спиртні напитки;

5. зберігати легкозагараючі рідини (бензин, нафту, ацетон);

6. самостійно запалювати печі, відкривати газ;

7. залишати включеними телевізор, магнітофон, світло без нагляду;

8. загромаджувати речами виходи з приміщення;

9. сушити білизну і одяг на печах.

Правила дотримання пожежної безпеки на торговельному підприємстві

1. очищатися від горючого сміття, відходів виробництва і постійно утримуватися в чистоті

2. не залишати без постійного нагляду електронагрівальні прилади

3. використовувати горища, технічні поверхи, венткамери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання;

4. не залишати ввімкненими в електромережу апарати й установки

5. не відігрівати заморожені водяні труби паяльними лампами та іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;

6. не виконувати в приміщеннях і на обладнанні роботи, які не передбачені технологією виробництва.

7. прокладання проводів і кабелів безпосередньо на металевих панелях і плитах з горючим або важкогорючим полімерним утеплювачем

8. плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі. На кожному поверсі

9. Паління на виробництві допускається тільки в спеціально відведених місцях

Правила дотримання пожежної безпеки в складських приміщеннях

1. Не курити та не користуватися відкритим вогнем

2. Не застосовувати електронагрівальні прилади

3. Не зберігати продукцію навалом

4. Не захаращувати підступи та проходи до протипожежного інвентарю, засобів пожежогасіння

5. Склад слід постійно тримати в чистоті і порядку. 

6. Усі працівники складу мають проходити структаж та перевірку знань з питань пожежної безпеки.

7.  Легкозаймисті і горючі рідини (ЛЗР і ГР) треба зберігати окремо від інших матеріалів

8.  У складських приміщеннях на підлозі повинні бути нанесені граничні лінії складування матеріальних цінностей.

9.  Евакуаційні шляхи, виходи та проходи необхідно постійно утримувати вільними

10.   Освітлення складських приміщень допускається тільки електричне

Технічні аходи щодо попередження вироб травматизму і профзахворюваності

 До них належать: розроблення та впровадження безпечного устаткування; механізація та автоматизація технологічних процесів; використання запобіжних пристосувань, автоматичних блокувальних засобів; правильне та зручне розташування органів керування устаткуванням; впровадження систем автоматичного регулювання, контролю та керування технологічними процесами, принципово нових нешкідливих та безпечних технологічних процесів.

Організаційні заходи з метою попередження вироб травматизму і проф. захворюв

До організаційних заходів належать: правильна організація роботи, навчання, контролю та нагляду з охорони праці; дотримання трудового законодавства, законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці; впровадження безпечних методів та наукової організації праці; проведення оглядів, лекційної та наочної агітації та пропаганди з питань охорони праці; організація планово-попереджувального ремонту устаткування, технічних оглядів та випробувань транспортних та вантажопідіймальних засобів, посудин, що працюють під тиском.

Заходи щодо зменшення забруднення повітряного середовища на виробництві

 утилізація, тобто повторне використання відходів.    Найбільш важливий захід це регенерація первинних відходів, тобто залишення їх у циклі виробництва з метою додаткової переробки і вилучення невикористаних елементів або сполук. Є 3 шляхи або напрямки: - повернення відходів у той самий виробничий процес, з якого його отримано; - використання відходів в інших виробничих процесах; - використання у вигляді сировини для інших виробництв.    Це вже дозволяє вирішити проблему мінімізації відходів, а у окремих випадках досягти їх повної ліквідації. Але й тут існує ряд проблем, в першу чергу фінансових, а також часто кількість відходів просто перевищує реальні можливості їх споживання. Тому найбільш перспективний напрям екологізації виробництва слід вважати розробку принципово нових екологічних (маловідходних) технологій і перехід виробництва до основ екологічно “чистого” виробництва. (див.статтю Т. Сербіна “Основні критерії чистого виробництва” (Грінпіс, UNEP)).

Заходи щодо оптимального освітлення робочих місць

Проектування зовнішнього середовища, здебільшого робочих місць, вимагає розв'язання проблеми освітленості як природним (денним), так і штучним світлом. На практиці застосовують такі типи освітлення: загальне, місцеве та комбіноване. Також світло може бути спрямованим, розсіяним та віддзеркаленим.

Штучне освітлення пов'язане з установленням світильників, різ­них ламп. Їх установлення задля забезпечення оптимальної освітле­ності потребує дотримання таких правил:

•   прямі світлові промені не мають падати на очі під кутом, меншим 30° до горизонту;

•   кут падіння не повинен сприяти виникненню сліпучих від­ дзеркалених променів;

• тінь від людини не має закривати її робочу зону.

Науковці довели, що найшкідливішим дефектом освітлення є

миготіння. Так, через миготіння за прямого освітлення ефектив­ність читання знижується на 80 %, тоді як за системи віддзерка­леного світла та відсутності блимання — на 10 %. Крім того, ре­комендується, визначаючи параметри освітлення, враховувати спектральний склад світла, оскільки «колір» світла суттєво впли­ває на передачу кольорів предметами.

Розрахунок кількості світильників загального освітлення в приміщенні для отримання необхідного рівня освітленості про­водять за такою формулою:

Заходи щодо організації робочих місць працівників

Організація робочого місця — це система заходів щодо його спеціалізації, оснащення необхідними засобами і предметами праці, їхнього розміщення на робочому місці, його зовнішнього оформлення і створення належних умов праці. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.

Основними напрямами в організації робочих місць вважають:

— ефективне розміщення устаткування, оснащення, предметів праці;

— раціональну спеціалізацію;

— освітлення робочої площі;

— обслуговування;

— умови безпечної й високопродуктивної праці

заходи безпеки при проведенні навантажувально-розвантажувальних робіт

Майданчики для проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні мати рівне та тверде покриття з ухилом не більше ніж 5°, а також природне та штучне освітлення. У місцях виконання вантажно-розвантажувальних робіт необхідно встановити знаки безпеки, відповідно до ГОСТу 12.4.026-76.

Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно здійснювати під керівництвом відповідальної особи, призначеної в установленому порядку. Така особа перевіряє (до початку роботи і в процесі її виконання) справність підіймально-транспортних машин та механізмів, такелажного та іншого інвентарю, інструктує працівників, пояснює послідовність виконання операцій, стежить, щоб у зоні проведення робіт не було сторонніх осіб тощо. У разі виникнення небезпечних ситуацій особа, що відповідає за здійснення вантажно-розвантажувальних робіт повинна негайно вжити запобіжних заходів, а якщо необхідно - припинити роботи до усунення небезпеки.

До роботи з підіймально-транспортними механізмами та пристроями допускаються особи, не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд і спеціальне навчання, склали іспит кваліфікаційній комісії та одержали посвідчення.

Кожен вантаж має своє маркування, що дозволяє вибирати способи складування,зберігання і переміщення, а також безпечні прийоми при виконанні вказаних операцій.

Безпека вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі на транспортних засобах.

Для перевезення вибухових, радіоактивних, легкозаймистих і отруйних речовин існують відповідні правила та інструкції. На перевезення великогабаритних вантажів потрібно отримати дозвіл від ДАІ.

Транспортування нафтопродуктів являє собою певну небезпеку. Транспортні засоби повинні мати іскрогасники, а при наливі і зливі заземлення. Основною умовою при їх транспортуванні – не переповнювати рідиною ємності і забезпечувати їх герметичність.

Для безпечної організації робіт важливе значення має правильний вибір вантажопідйомних механізмів, транспортних засобів та пристосувань.

Способи складування вантажів залежать від їх призначення, методів строповки, методів монтажу і т. ін.

При влаштуванні зон складування встановлюють відповідні проходи між штабелями, але вони мають бути не меншими за шириною як 1 м.

Підвищені вимоги безпеки стосуються зберігання отруйних, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин. Дозволяється їх зберігання тільки в окремих приміщеннях, віддалених від житла.

Працівники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах зобов’язані проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності з чинним законодавством. Особи, допущені до навантаження і розвантаження небезпечних і особливо небезпечних вантажів, проходять спеціальне навчання з наступною атестацією.

організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу вібрації

Під час роботи металорізальних верстатів, які використовуються для основних операцій технологічного процесу механічної обробки деталі, виникають вібрації, які негативно впливають не тільки на здоров’я працівників цеху, але і на точність і довговічність обладнання. В якості колективних заходів та засобів захисту від вібрації вибираємо методи зменшення їх параметрів на шляху поширення вібрацій від джерел їх виникнення, а саме вібропоглинання, віброгасіння та віброізоляцію. Використання вібропоглинання дозволяє нам забезпечити перетворення енергії механічних коливань вібрацій у теплову енергію і досягнути істотного ефекту при боротьбі з вібраціями. Збільшення витрат енергії в системі забезпечуємо за рахунок використання в якості конструктивних матеріалів з великим внутрішнім тертям: пластмас, метало гуми, сплавів марганцю, міді та інших, а також нанесенням на поверхні, що вібрують шару пружно-вязких матеріалів, які збільшують внутрішнє тертя в коливній системі. Використовуючи віброгасіння, досягаємо зменшення реактивного опору коливної системи. Забезпечуємо його застосування ударних та динамічних віброгасників маятникового, пружинного та плаваючих типів. Вони забезпечують перехід кінетичної енергії відносного руху елементів, що контактують, в енергію деформації з поширенням напружень із зони контакту по елементах, що взаємодіють. Одночасно відбувається розсіювання енергії внаслідок дії сил внутрішнього та зовнішнього тертя. Крім того, динамічні віброгасники, являючи собою додаткову коливну систему, яка встановлюється на вібруючому верстаті, збуджують коливання, які знаходяться в протифазі з коливаннями металорізального верстата і забезпечують зведення виниклих коливань до мінімуму. Вібрацію використовуваних металорізальних верстатів забезпечуємо шляхом введення в коливну систему додаткового пружного зв’язку, який перешкоджає передачі вібрації від вібруючого верстата до підлоги виробничого приміщення, суміжних верстатів, працівників цеху. Крім того, для захисту від вібрацій передбачаємо організаційно-технічні заходи, які полягають в експлуатації обладнання відповідно до встановлених норм та режимів, своєчасному його ремонті та якісному обслуговуванні. Шум, який виникає при роботі металорізальних верстатів, знаходиться у різних октавних смугах. Тому спектральний аналіз його на рівні дипломного проектування виконати неможливо. Згідно з нормативними вимогами, шум вважається допустимим, якщо вимірювальні рівні звукового тиску у всіх октавних смугах частот нормативного діапазону (63-8000 Гц) будуть нижчі, ніж значення, котрі визначаються граничним спектром.

організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу шуму

Методи боротьби з шумом прийнято поділяти на:

• методи зниження шуму в джерелі його виникнення;

• методи зниження шуму на шляху його розповсюдження, ЗІЗ від шуму.

Зниження шуму в джерелі його освіти досягається шляхом:

• конструктивного зміни джерела;

• підвищенням якості балансування;

• підвищення точності виготовлення деталей;

• поліпшенням мастила;

• поліпшенням класу чистоти тертьових поверхонь і т.д.

Методи зниження шуму на шляху його поширення включають:

• акустичну обробку приміщень (застосування звукопоглинаючих пристроїв);

• ізоляція джерел шуму або приміщень (звукоізолюючі огородження, кожухи, кабіни, екрани, кошти віброізоляції);

• застосування глушника шуму.

До засобів індивідуального захисту від шуму відносять: протишумові вкладиші, навушники і шоломи.

організаційні та технічні заходи щодо захисту працівників від негативного впливу випромінювання

В якості захисних заходів від електромагнітних випромінювань комп'ютера, можна назвати регулярні прогулянки на свіжому повітрі, провітрювання приміщення, заняття спортом, дотримання елементарних правил роботи, робота з хорошою технікою, яка задовольняє всім стандартам безпеки і санітарним нормам.

Інженерно-технічні заходи передбачають таке розташування джерел ЕМП, яке б зводило до мінімуму їх вплив на працюючих, використання в умовах виробництва дистанційного керування апаратурою, що є джерелом випромінювання, екранування джерел випромінювання, застосування засобів індивідуального захисту (халатів, комбінезонів із металізованої тканини, з виводом на заземлюючий пристрій). Для захисту очей доцільно використовувати захисні окуляри ЗП5-90. Скло окулярів вкрито напівпровідниковим оловом, що послаблює інтенсивність електромагнітної енергії при світлопропусканні не нижче 75%.

Організаційні заходи пожежної безпеки на під-ві

• визначення обов’язків посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки; 

• призначення відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання і експлуатацію наявних технічних засобів протипожежного захисту; 

• встановлення на кожній дільниці відповідного протипожежного режиму; 

• розробка і затвердження загально об’єктової інструкції про заходи пожежної безпеки та відповідних інструкцій для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень, організація вивчення цих інструкцій працівниками; 

• розробка планів(схем) евакуації людей на випадок пожежі; 

• визначення категорій будівель та приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до вимог чинних нормативних документів, встановлення класів зон за ПУЕ; 

• забезпечення територій, будівель, приміщень відповідними знаками пожежної безпеки, табличками із зазначенням номера телефону та порядку виклику пожежної охорони; 

• організація проходження працівниками інструктажів, спеціального навчання та перевірки їхніх знань з питань пожежної безпеки.