40. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.

Конструкція робочого місця, його розміри та взаємне розташуванк його елементів повинні відповідати антропометричним, фізіологічним І психофізіологічним характеристикам людини, а також характеру роботі Облаштоване згідно з вимогами стандартів робоче місце забезпечує зруч* положення людини. Це досягається регулюванням положення крісла, висої та кута нахилу підставки для ніг за умови її використання, або висоти І розмірів робочої поверхні. Повинне забезпечуватись виконання трудовк операцій в зонах моторного поля (оптимальної досяжності, легкої досяжнос та досяжності) в залежності від необхідної точності і частоти дій.

Організація робочих місць повинна забезпечувати стійке положена та вільність рухів працівника, безпеку виконання трудових операції виключати або допускати лише в деяких випадках роботу в незручну позиціях, котрі зумовлюють підвищену втомлюваність.

Загальні принципи організації робочого місця:

—  на робочому місці не повинно бути нічого зайвого; всі необхід для роботи предмети повинні знаходитись поряд з працівником, але ь заважати йому;

—  ті предмети, котрими користуються частіше, розташовуютье ближче, ніж ті предмети, котрими користуються рідше;

—  предмети, котрі беруть лівою рукою, повинні знаходитись зліві а ті предмети, котрі беруть правою рукою, повинні знаходитись справі

—  якщо використовують обидві руки, то місце розташуванн пристосувань вибирається з врахуванням зручності захоплювання йог двома руками;

—  небезпечніше, з точки зору можливості травмування працівник обладнання повинне розташовуватись вище, ніж менш небезпечні Однак слід враховувати, що важкі предмети під час роботи зручніше 1 легше опускати, ніж піднімати;

—  робоче місце не повинне захаращуватися заготовками і готовим деталями;

—  організація робочого місця повинна забезпечувати необхід» оглядовість.

—   Засоби відображення інформації повинні бути розташовані в зонах інформаційного поля робочого місця з врахуванням частоти та значущості інформації, типу засобів відображення інформації, точності і швидкості спостереження та зчитування.

41. Безпека при навантажувально-розвантажувальних роботах.

Навантажувальні і розвантажувальні роботи досі залишаються найбільш травмо- небезпечними і трудомісткими процесами предметної діяльності.

Незадовільна організація праці на цих видах робіт, не дотримування вимог безпеки при укладанні, ув’язуванні і штабелюванні вантажів, неправильне використання вантажопідйомних машин, пристроїв і транспортних засобів можуть призводити до аварійних ситуацій з тяжкими наслідками.

Важливу роль у забезпеченні безпеки навантажувально-розвантажувальних робіт відіграє підготовка території (зони складування) для їх виконання. Майданчики поділяють на базові (постійні) і зони складування на будівельному об’єкті (тимчасові).

У межах фронту робіт можна використовувати бокову, торцеву косокутну схеми розташування транспортних засобів під навантаження або розвантаження.

Для безпечного руху транспортних засобів на території майданчиків встановлюють знаки: “В’їзд”, “Виїзд”, “Розворот” та ін..

Для забезпечення вимог техніки безпеки на цих видах робіт необхідно знати фізико-хімічні і механічні властивості вантажів, їх розміри, способи упаковки, ув’язки і їх транспортабельність.

За властивостями вантажі поділяються на такі основні класи:

• навалочні;

• штучні;

• наливні;

• спеціальні.

За ваговими властивостями вони поділяються на три категорії:

• І – вантажі вагою одного місця до 80 кг, а також сипучі, штучні, що перевозяться навалом;

• ІІ - вантажі вагою одного місця від 80 до 500 кг;

• ІІІ - вантажі вагою одного місця понад 500 кг.

За ступенем небезпеки при навантажуванні, розвантажуванні вантажі поділяються на сім груп:

• вантажні мало небезпечні;

• горючі вантажні;

• пилові і горючі;

• балони зі стиснутим газом;

• обпікаючі рідини;

• вантажні небезпечні за своїми розмірами;

• вантажні особливо небезпечні.

Кожен вантаж має своє маркування, що дозволяє вибирати способи складування,зберігання і переміщення, а також безпечні прийоми при виконанні вказаних операцій.

Безпека вантажно-розвантажувальних і транспортних робіт залежить від того, наскільки правильно розміщені вантажі на транспортних засобах.

Для перевезення вибухових, радіоактивних, легкозаймистих і отруйних речовин існують відповідні правила та інструкції. На перевезення великогабаритних вантажів потрібно отримати дозвіл від ДАІ.

Транспортування нафтопродуктів являє собою певну небезпеку. Транспортні засоби повинні мати іскрогасники, а при наливі і зливі заземлення. Основною умовою при їх транспортуванні – не переповнювати рідиною ємності і забезпечувати їх герметичність.

Для безпечної організації робіт важливе значення має правильний вибір вантажопідйомних механізмів, транспортних засобів та пристосувань.

Способи складування вантажів залежать від їх призначення, методів строповки, методів монтажу і т. ін.

При влаштуванні зон складування встановлюють відповідні проходи між штабелями, але вони мають бути не меншими за шириною як 1 м.

Підвищені вимоги безпеки стосуються зберігання отруйних, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин. Дозволяється їх зберігання тільки в окремих приміщеннях, віддалених від житла.

Працівники, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах зобов’язані проходити попередні і періодичні медичні огляди у відповідності з чинним законодавством. Особи, допущені до навантаження і розвантаження небезпечних і особливо небезпечних вантажів, проходять спеціальне навчання з наступною атестацією.

42. Граничні норми підіймання вантажів.

3.1. Вантажно-розвантажувальні роботи вручну

3.1.1. Під час перенесення вантажів слід дотримуватись норм перенесення вантажів та Граничних норм піднімання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241 ( z0194-93 ) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції 22.12.93 за N 194.

3.1.2. Гранична маса вантажу при перенесенні вручну одним працівником рівною горизонтальною поверхнею на відстань не більше 25 м не повинна перевищувати:

для чоловіків, старших за 18 років, - 30 кг;

для жінок, старших за 18 років у разі підіймання та переміщення вантажів, які чергуються з іншою роботою, - 10 кг;

постійно протягом робочої зміни або на висоту більше 1,5 м - 7 кг.

3.1.3. Гранична маса вантажів, які переміщуються протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

при підніманні з робочої поверхні:

для жінок - 350 кг;

для чоловіків - 870 кг;

при підніманні з підлоги або з рівня, значно нижчого за рівень робочого місця:

для жінок - 175 кг;

для чоловіків - 435 кг.