- •Предмет і завдання дисципліни “Охорона праці”. Основні поняття охорони праці
- •Основні положення Закону України “Про охорону праці”.
- •Основні положення Кодексу законів про працю України.
- •Державні міжгалузеві, галузеві та інші нормативні акти про охорону праці.
- •Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •Засоби індивідуально захисту працюючих.
- •Сучасний стан охорони праці в Україні.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •Органи Державного управління охороною праці в Україні: права обов’язки та повноваження.
- •Органи Державного нагляду за охороною праці в Україні: права обов’язки та повноваження.
- •Служба охорони праці підприємства.
- •Система управління охороною праці підприємства.
- •Економічні аспекти охорони праці.
- •Інструктажі з питань охорони праці.
- •Повноваження і права професійних спілок з питань контролю за дотриманням вимог законодавчих і нормативних документів про охорону праці.
- •Основні поняття травматизму. Причини виникнення виробничого травматизму і профзахворювання.
- •Розслідування і облік нещасних випадків виробничого характеру.
- •Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •Внутрішнє розслідування нещасних випадків.
- •Заходи щодо попередження та усунення причин виробничого травматизму і профзахворюваності.
- •Аналіз та профілактика професійних захворювань.
- •Державний нагляд і громадський контроль за додержанням санітарно- гігієнічних норм.
- •Основні положення Закону України “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”.
- •Фізіологічні особливості різних видів діяльності.
- •Гігієнічна класифікація умов праці.
- •Гігієна праці. Основні заходи виробничої санітарії.
- •Мікроклімат виробничих приміщень. Вплив параметрів мікроклімату на самопочуття людини.
- •Фізичні небезпечні і шкідливі виробничі фактори. Вплив на організм людини та засоби захисту від їх негативної дії.
- •Вентиляція виробничих приміщень.
- •Освітлення виробничих приміщень.
- •Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •3.2.2. Причини аварій і нещасних випадків під час експлуатації систем, що працюють під тиском
- •3Агальні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств, виробничих і допоміжних приміщень.
- •Основні вимоги до виробничих будівель, споруд та допоміжних приміщень.
- •Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •Безпека при навантажувально-розвантажувальних роботах.
- •Порядок видавання, зберігання та використання спецодягу, спецвзуття і попереджувальних улаштувань.
- •Дія електричного струму на організм людини.
- •Види електрики, їх характеристика. Види електричних ударів.
- •Види електричних травм, їх характеристика.
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •Індивідуальні та колективні засоби захисту в електроустановках.
- •Організація безпечної експлуатації електроустановок.
- •Вимоги до обслуговуючого персоналу електрообладнання.
- •Суть процесу горіння. Класифікація видів горіння. Основні причини пожеж.
- •Типи вогнегасників
- •Класи пожеж
Гігієнічна класифікація умов праці.
Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов та характеру праці на робочих місцях. На основі такої оцінки приймаються рішення, спрямовані на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих факторів. Оцінка умов праці проводиться на підставі "Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу".
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці розподіляються на 4 класи: 1 клас — оптимальні умови праці — такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримування високого рівня працездатності. 2 клас — допустимі умови праці — характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому та віддаленому періодах. виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та (або) його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені. 4 клас — небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення важких фори гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя. Визначення загальної оцінки умов праці базується на диференційованому аналізі визначення умов праці для окремих факторів виробничого середовища і трудового процесу. До факторів виробничого середовища належать: показники мікроклімату; вміст шкідливих речовин в повітрі робочої зони; рівень шуму, вібрації, інфра- та ультразвуку; стан освітленості; вплив електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання. Вищеназвані фактори розглянуті в наступній лекції та посібнику для самостійної роботи. Крім цього трудовий процес визначається показниками важкості та напруженості праці. Під терміном "важкість праці" розуміють ступінь залучення до роботи м'язів та фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження. Напруженість праці відображає навантаження на центральну нервову систему і оцінюється за 16 показниками, що характеризують інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, монотонність та режими праці. Адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обгрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.
Гігієна праці. Основні заходи виробничої санітарії.
Гігієна праці – наука, що вивчає вплив виробничого процесу та навколишнього середовища на працюючих з метою розробки санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, які спрямовані на створення найсприятливіших умов праці, забезпечення здоров’я та високого рівня працездатності людини. Виробнича санітарія – це система організаційних, санітарно-гігієнічних та санітарно-технічних заходів, спрямованих на усунення потенційно небезпечних факторів і запобігання професійним захворюванням та отруєнням. Виробниче середовище – це середовище, де людина здійснює свою трудову діяльність (предмети праці, знаряддя праці, продукти праці, умови праці). Ґрунтуючись на принципі системного підходу до виробництва, виробниче середовище включає умови праці, організацію виробництва з різними елементами управління, серед яких одним з провідних є вдосконалення охорони праці. При цьому виділяють чинники трудового процесу і чинники умов виробничого середовища. Чинники трудового процесу показують навантаження на нервову і м’язову системи; співвідношення між динамічними і статичними навантаженнями; ритм і темпи; кількість роботи. Санітарно-гігієнічні умови виробничого середовища діють на працівника під час роботи. Відповідно до рекомендації МОП визначають такі основні чинники виробничого середовища:
фізичні зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочі зоні; зусилля, пов’язані з утриманням вантажів; натисканням на предмет праці, або важіль управління механізмом протягом певного часу);
нервове напруження (складність розрахунків вимог до якості продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям; небезпека для життя і здоров’я людини під час виконання робіт; особлива точність виконання);
робоча поза (положення тіла людини та органів відповідно до засобів виробництва);
монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних операцій, дій, циклів);
температура, вологість, теплове випромінювання;
забруднення повітря;
виробничий шум, вібрація;
освітлення у робочій зоні;
іонізуючі випромінювання.
Вказані чинники впливають на здоров’я і працездатність людини, тому необхідна комплексна оцінка чинників виробничого середовища і характеру праці.
