1. Предмет і завдання дисципліни “Охорона праці”. Основні поняття охорони праці

Охорона праці - як галузь людської діяльності — це система пра-вових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямова-них на збереження життя, здоров'я та працездатності людини у процесіїї трудової діяльності. Основною метою охорони праці є створення без-печних умов трудової діяльності людини, забезпечення її високої таефективної працездатності.

Охорона праці як соціально-технічна дисципліна вивчає теоре-тичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничомутравматизму, професійним захворюванням і отруєнням, аваріям (ката-строфам), пожежам і вибухам на виробництві. Вона вивчається з ме-тою формування у майбутніх фахівців необхідного рівня знань таумінь з правових й організаційних питань охорони та гігієни праці,виробничої санітарії, техніки безпеки, а також активної позиції щодопрактичної реалізації головного принципу Конституції України -пріоритетності охорони життя та здоров'я працівників відносно ре-зультатів виробничої діяльності.

Предметом охорони праці як галузі знання є умови праці, аоб'єктом її дослідження виступає виробнича система, яка включає лю-дину, машину (виробниче устаткування) та середовище, в якому здійс-нюється виробничий процес.

Методологічною основою охорони праці є системний підхід довивчення організації праці з точки зору її безпеки, функціонування сис-теми «людина - машина - середовище», аналізу фізичних, хімічних, біо-логічних, психологічних та соціальних факторів безпеки виробничогопроцесу та його організаційного і правового забезпечення.

Міждисциплінарний характер охорони праці зумовлює використан-ня нею методів різних наук: статистики - для аналізу та прогнозуваннянещасних випадків, професійних захворювань й аварій; економіки - дляобґрунтування витрат на заходи щодо охорони праці; фізики, хімії, біо-логії - для вивчення параметрів мікроклімату, наявності шкідливих інебезпечних факторів виробничого середовища, встановлення їх грани-чно допустимого рівня та ін. Охорона праці не тільки застосовує зако-нодавчу базу з проблем галузі, але і творчо збагачує та адаптує її до но-вітніх технологій та устаткування у нових економічних умовах.

2. Основні законодавчі документи про охорону праці: Конституція України, Закони України: “Про охорону’ здоров’я”, «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про колективні договори та угоди»

Законодавство України про охорону праці являє собою систему

взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі

реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і

лікувально-профілактичних засобів, спрямованих на збереження здоров’я і

працездатності людини в процесі праці. Воно складається із загальних

законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони

праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон

України “Про охорону праці”.

Конституція України постає як основний, головний закон держави, який

регулює найважливіші з погляду держави суспільні відносини. До яких

належать засади суспільного ладу й політики, правового становища особи,

державного устрою, організації та діяльності органів держави.

Конституція України закріплює засадничі принципи державної політики щодо

особи, людини, громадянина. Людина, її життя і здоров’я, честь і

гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою цінністю в

суспільстві. А тому права та свободи людини, їх гарантії є тим, що

становить зміст і спрямованість діяльності держави. Саме в конституції

закріплено, що держава несе відповідальність за свою діяльність перед

людиною.

Кодекс законів про працю України затверджено Законом Української РСФ від

10 грудня 1971 року і введено в дію з 1 січня 1972 року. До нього

неодноразово вносилися зміни і доповнення. Правове регулювання охорони

праці не обмежується главою (( “Охорона праці”. Норми щодо охорони праці

містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України : “Трудовий

договір”, “Робочий час”, “Час відпочинку”, “Праці жінок”, “Прая молоді”

та інші.

Закон України “Про охорону праці” є одним із найважливіших актів

законодавства про охорону праці.

Інші законодавчі акти України, які регулюють правові відносини у галузі

охорони праці містяться в наступних законодавчих актах України: Закон

України “Про підприємництва в Україні” (ст.25); Закон України про

колективні договори і угоди (ст.7,8); Цивільний кодекс України

“Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди” (глава 40);

Повітряний кодекс України (ст.36).