26.Етапи соціалізації особистості.

Соціалізація - процес, за допомогою якого індивідом засвоюються норми його групи таким чином, що за формування власного "Я" проявляється унікальність даного індивіда як особистості, процес засвоєння індивідом зразків поведінки, соціальних норм і цінностей, необхідних для його успішного функціонування в даному суспільстві.

Процес соціалізації безперервний і триває протягом усього життя людини. Соціалізація - це процес, який триває все життя. Проте на різних етапах її зміст і спрямованість можуть змінюватися. У зв'язку з цим виділяють первинну та вторинну соціалізацію. Під первинною соціалізацією розуміється процес формування зрілої особистості. Під вторинної - освоєння специфічних ролей, пов'язаних з поділом праці. Перша починається в дитинстві і здійснюється аж до формування соціально зрілої особистості, друга - в період соціальної зрілості і продовжується все життя. Як правило, із вторинною соціалізацією пов'язані процеси десоциализации і ресоціалізації. Десоциализации означає відмову особи від раніше засвоєних норм, цінностей, прийнятих ролей. Ресоціалізація зводиться до засвоєння нових правил і норм замість втрачених старих.

Отже, під соціалізацією розуміють весь багатогранний процес олюднення людини, що включає в себе як біологічні передумови, так і безпосередньо саме входження індивіда в соціальне середовище і передбачає: соціальне пізнання, соціальне спілкування, оволодіння навичками практичної діяльності, включаючи як предметний світ речей, так і всю сукупність соціальних функцій, ролей, норм, прав і обов'язків і т.д.; активну перебудову навколишнього (природного і соціального) світу; зміна і якісне перетворення самої людини, її всебічний і гармонійний розвиток.

Етапи:

• Дитинство

• Підлітковий вік

• Рання зрілість чи молодість

• Зрілість

• Літній вік

• Смерть

27.Поняття про групу. Класифікація груп та їх характеристика.

Група — об'єднання людей, створене на основі певної спільної для них ознаки, що виявляється в їх сумісній діяльності, зокрема в спілкуванні.

Міжособистісні стосунки - це суб'єктивні зв'язки і ставлення, які існують між людьми в соціальних групах.

К-ція груп:

За розміром:

- великі;

-малі; - мікрогрупи;

За взаємозв*язком:

• Референтні

• Нереферентні

• Антиреферентні

За соц. Статусом:

• Офіційні

• Неформальні

За рівнем розвитку:

• Високий рівень (колектив);

• Низький рівень (асоціації, корпорації, дифузні групи)

За способом об*єднання :

• Виробничі

• Побутові.

Успіх роботи групи залежить і від організації її діяльності. Існує декілька форм організації:

- колективно-кооперативна, основана на тісній взаємодії і взаємозалежності учасників групи в роботі;

- індивідуальна, що базується на самостійній роботі кожного;

- скоординована, при якій кожний працює самостійно, але співвідносить процес і результати своєї роботи з діяльністю інших учасників групи.

1. Лабораторні-природні (натуральні) - групи, які спеціально створюються для виконання експериментальних завдань у лабораторних умовах, та групи, які існують у реальних життєвих ситуаціях, мають певну історію, сформовану структуру, рівень розвитку.

2. Формальні-неформапьні (організовані та спонтанні) - йдеться про спосіб утворення групи.

Формальні - є осередком більш широкої соціальної спільності, їхнє виникнення зумовлене суспільною потребою досягнення конкретних соціальних цілей

Неформальні - виникають самочинно. Головний стимул їхньої діяльності - спільні бажання, інтереси, потреби членів групи у спілкуванні, взаємні симпатії один до одного.

3. Первинні-вторинні групи. Відрізняються силою впливу на особистість, значущістю для члена групи, роллю в соціалізації особи.

Первинні - кола найближчого оточення (сім'я, шк. клас, студ. група).

Вторинні - кола дальшого і ширшого оточення, де спілкування відбувається не так інтенсивно (школа, факультет, завод).

4. Закриті-відкриті групи. Класифікаційною засадою є міра відкритості, доступності групи до широкого соціального середовища (трудова колонія - колектив заводу, цивільний вуз -військовий вуз).

5. Групи членства - референтні групи. Видокремлення групи грунтується на визнанні того, наскільки вона є значущою для особи в орієнтації на певні цінності, норми і впливає на поведінку людини.

• соціально-економічні; вікові;

• соціально-політичні; статеві; аматорські (самодіяльні); територіальні;

• національні; побутові...

Референтні групи та особистість.

Серед різних видів груп спеціально виділяють референтну групу. Референтна (еталонна) група — це реально існуюча або умовна (уявлювана) група, погляди, норми якої є зразком для особистості.

Особистість намагається входити в контактну, референтну для неї групу, норми, ціннісні орієнтації якої вона визнає, підтримує і вважає найоптнмальнішими. Тоді суб'єкт не лише сам дотримується цих норм, а й спонукає до аналогічної поведінки інших. Буває так, що юнак є учнем шкільного класу, товаришує з однокласниками, але референтною для нього є група друзів з мікрорайону, в якому він мешкає, чи спортивна команда, чи музичний ансамбль.

Інколи референтна група є умовною. Наприклад, для підлітка такою може бути уявлювана група "сильних" чоловіків (кіногерої Сталлоне, Шварценеггера). Частіше такі групи придумують для себе замкнуті, некомунікабельні, інтровертовані люди.