2. Продукція геологічних підприємств

2.1 Геологічне виробництво

Геологічне виробництво – це процес геологічного і техніко-економічного вивчення локальних ділянок літосфери Землі (геологічних об’єктів) з метою геолого-економічної оцінки їх промислового значення, накопичування ресурсів (запасів) корисних копалин та обгрунтування проектних рішень щодо способу їх господарського використання, системи видобутку і схеми комплексної переробки мінеральної сировини.

Під корисними копалинами розуміють природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, на поверхні землі, у джерелах води і газів, на дні водоймищ, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини. Ресурси – це обсяги корисних копалин і компонентів невідкритих родовищ, оцінені як можливі для видобутку і переробки при сучасному техніко-економічному рівні розробки родовищ даного виду мінеральної сировини. Оцінка ресурсів – це приблизне визначення кількості та якості корисних копалин і компонентів на основі аналізу сприятливих геологічних та економічних передумов і позитивних результатів геологічних, геофізичних та інших досліджень. Запаси корисних копалин і компонентів – це їх обсяги, виявлені та підраховані на місці залягання за даними геологічного вивчення відкритих (ідентифікованих) родовищ корисних копалин.

Мінеральна сировина – це корисна копалина, видобута і перероблена на товарну продукцію гірничого виробництва.

Геологічне вивчення передбачає визначення речовинного складу, кількості, якості і технологічних властивостей корисних копалин, геологічної будови, гідрогеологічних, гірничо-геологічних та інших умов залягання їх покладів. Техніко-економічне вивчення корисних копалин - це визначення гірничо-технічних, географо-економічних, соціально-екологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і переробки мінеральної сировини, а також умов реалізації товарної продукції гірничого виробництва.

Процес геологічного вивчення надр має багатоаспектний характер і направлений на вирішення таких основних завдань:

1. загальне геологічне вивчення надр;

2. прогноз землетрусів та інших природних катастроф (сповзання, провалів ділянок земної поверхні, вулканічних вивержень);

3. створення й ведення моніторингу природного середовища;

4. контроль режиму підземних вод;

5. пошук і промислова оцінка родовищ корисних копалин;

6. розвідка родовищ.

Загальне геологічне вивчення надр включає дві стадії досліджень:

1) загальне вивчення територій геолого-геофізичними, гідро- та інженерно-геологічними, геохімічними і екологічними методами мірил (масштабів) 1 : 200 000 і 1 : 100 000 з метою виявлення основних особливостей геологічної будови і закономірностей розміщення корисних копалин, геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів категорії Р_3, виділення зон і площ для подальших геолого-зйомочних і пошукових робіт;

2. загальна геологічна прогнозно-оціночна зйомка мірил 1 : 50 000 і 1 : 25 000 з метою геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів корисних копалин категорії Р₂ з виділенням перспективних геологічних зон і великих структур для подальших пошуків конкретних видів корисних копалин.

Основна мета загальних досліджень - підвищення точності і якості раніше отриманої геологічної інформації, складених геологічних карт та розрізів, введення в них додаткових даних загального наукового прогнозу розподілу корисних копалин на основі широкого використання аерокосмічного геологічного картування і геофізичних аерокосмічних досліджень. За результатами оцінки і прогнозу перспективності окремих геологічних зон здійснюється визначення районів і ділянок та черговості проведення там пошукових робіт.

Пошуковий етап виробничого процесу також поділяється на дві стадії:

1. підготовчо-пошукові роботи в мірилах 1:50000, 1:25000 з метою виявлення родовищ корисних копалин конкретного виду (комплексу) і геолого-економічної оцінки прогнозних ресурсів на окремих добре вивчених ділянках за категорією Р₁, а на іншій частині родовища – за категорією Р₂;

2) пошуково-оціночні роботи в мірилах 1:10000, 1:5000, а іноді і детальніше, з метою виявлення родовищ конкретних корисних копалин і геолого-економічної оцінки виявлених запасів на детально вивченій частині родовища за категорією С₂, а на іншій частині – прогнозних ресурсів за категорією Р₁.

Роботи закінчуються викладенням техніко-економічних міркувань про перспективи промислового освоєння родовища.

Розвідувальний етап включає три стадії:

1) попередня розвідка родовища корисної копалини з метою геолого-економічної оцінки, підрахунку за тимчасовими кондиціями і затвердження Державною комісією виявлених запасів корисної копалини за категоріями С₁ і С₂ у кількісному співвідношенні, що відповідає складності геологічної будови родовища. За результатами робіт складається техніко-економічна доповідь про доцільність проведення детальної розвідки родовища чи його віднесення до розряду резервних;

2. детальна розвідка родовища корисної копалини з метою геолого-економічної оцінки, підрахунку за постійними кондиціями і затвердження Державною комісією розвіданих запасів корисної копалини за категоріями А+В+С₁ і С₂ у кількісному співвідношенні, що відповідає складності геологічної будови родовища. За результатами робіт складається техніко-економічне обгрунтування доцільності промислового освоєння родовища;

3) експлуатаційна розвідка корисної копалини з метою переводу виявлених і розвіданих запасів категорій В, С₁ и С₂ у більш високі категорії, уточнення схем їх відпрацювання, величини запланованих втрат, розширення потужностей гірничодобувних підприємств та інших потреб. Роботи виконуються протягом усього періоду розробки родовища.

Якщо в результаті виконання окремої стадії не виявлено або виявлено недостатньо ресурсів чи запасів корисної копалини відповідних категорій вивченості, роботи на об’єкті припиняються.

У якості геологічних об’єктів можуть розглядатися:

— геологічні та гідрогеологічні регіони (щити, провінції, басейни, рудні пояси і т.п.);

— рудні та нафтогазоносні райони і структури (блоки, зони, площі, вузли), вугле- і водоносні басейни, окремі нафтогазоносні та водоносні горизонти;

— рудні поля й окремі перспективні рудопроявлення;

— родовища корисних копалин або їх частини;

— площі (ділянки) проведення геофізичих, гідрогеологічних, інженерно-геологічних пошукувань та інших робіт спеціального призначення;

— окремі свердловини або групи свердловин розвідувального буріння на воду, нафту та газ.

Очікувані результати вивчення об’єкту визначаються геологічним завданням, що видається підприємству замовником на основі укладеного між ними договору виконання підрядних робіт (Додаток ). Цей документ містить інформацію про цільове призначення робіт, просторові межі об’єкта, основні геологічні (технічні) завдання, послідовність і методи їх вирішення; очікувані результати і терміни виконання робіт, форми звітної документації, найменування інстанції, яка її розглядає і затверджує, додаткові умови. Геологічне завдання є підставою для складання проекту геологорозвідувальних робіт (ГРР) на об’єкті.

Геологічне завдання на загальне вивчення надр передбачає отримання, обробку і представлення інформації з гарантованим результатом у вигляді геологічних карт і звітів. Воно встановлюється на календарний (фінансовий) рік.

Завдання на виконання пошукових, оціночних і розвідувальних стадій геологічного вивчення надр передбачають отримання, обробку і представлення інформації з визначення місця розташування, ресурсів і запасів корисних копалин, попередньої чи кінцевої геолого-економічної оцінки комерційної корисності родовища, інвестиційного або технічного проекту його освоєння. Результати виконання завдання оформлюються у вигляді геологічного звіту з графічними, табличними і текстовими додатками. Термін виконання завдання складає декілька років і залежить від масштабів і складності його виконання.

Завдання на моніторинг геологічного середовища, прогноз землетрусів, екзогенних і ендогенних геологічних процесів та інших передбачають отримання інформації за регулярною мережею спостережень, її обробку, зберігання і представлення у вигляді звіту з визначеними графічними і табличними додатками.

Необхідність формування нових знань, що обумовлена відсутністю інформації про природні особливості геологічного об’єкту, та їх послідовного нарощування придають геологічному процесу науково-виробничий характер. Часом властивості об’єкту змінюються під впливом природних та техногенних чинників, що вимагає періодичного уточнення його параметрів.

Предметом праці в галузі є вміст і тектонічні елементи геологічної будови земних надр, зразки (проби) пород та корисних копалин, геофізичні явища, геологічні, гідрогеологічні, сейсмічні, техногенні та інші процеси в надрах.

Специфіка гірничо-геологічних, кліматичних, географо-економічних, технічних, фізичних умов того чи іншого геологічного об’єкту вимагає застосовування різних методів досліджень для вирішення конкретних геологічних завдань. Спеціально організований виробничий процес рішення часткових геологічних завдань з притаманними тільки йому сукупністю методичних і технічних засобів, кадровим складом і формами організації праці становить окремий вид ГРР.

Виробничий процес може відбуватися за наявності трьох основних компонентів: предметів, засобів (знарядь) праці і працівника (тобто самої праці). Розміщення геологічного об’єкта фіксоване у просторі, тому працівники геологічних підприємств, разом зі знаряддями, періодично переміщуються до предмету праці для виконання відповідних виробничих процесів.

Організація геологічного виробництва здійснюється у формах концентрації, спеціалізації, кооперування, комбінування виробничих процесів на підприємствах та обумовлюється їх географічним розміщенням.

Концентрація виробництва виражається у зосередженні виконання всіх або окремих етапів геологічного виробництва на крупних підприємствах. Абсолютні показники концентрації характеризують масштаб (розмір) виробництва в абсолютних величинах (т, км², грн. і т.п.). Відносні показники характеризують питому вагу обсягу геологічного виробництва у сумарних показниках галузі (вимірюються у відсотках). Оптимальними розмірами підприємства є такі, котрі забезпечують виконання укладених договорів і зобов’язань з виробництва і реалізації продукції (виконання робіт, послуг) у встановлені строки з мінімальними сукупними витратами і максимально можливою ефективністю.

Спеціалізація виробництва виражається у зосередженні підприємств на виконанні окремих видів завдань, етапів, стадій або робіт геологорозвідувального процесу. Показниками рівня спеціалізації виробництва є питома вага окремої складової геологорозвідувального процесу у загальному обсягу виробництва, ступінь однорідності продукції підприємства.

Кооперування виробництва — це сумісна участь декількох спеціалізованих підприємств у виконанні окремих стадій геологорозвідувального процесу. Рівень кооперування виробництва характеризується такими показниками:

1) питома вага підрядних робіт у собівартості геологічної продукції підприємства;

2) питома вага обсягів підрядних робіт, виконанних для інших підприємств галузі;

3) число підприємств, з котрими є кооперативні зв’язки.

Комбінування виробництва – це поєднання виробництв декількох галузей на одному підприємстві (комбінаті), що забезпечує більш повне використання його виробничого потенціалу. Рівень комбінування на підприємствах характеризується показниками:

1) кількості виробництв на підприємстві, що відносяться до різних галузей;

2) питомої ваги продукції, що виробляється на комбінатах, у загальному випуску галузі;

3) питомої ваги комбінатів у загальній кількості підприємств галузі.

Розміщення виробництва визначається географічним розташуванням підприємства і його підрозділів відносно геологічного об’єкту і характеризується показниками питомої ваги витрат на транспортування персоналу і вантажів у загальних витратах підприємства.

Кількісні співвідношення, що характеризують склад підприємств галузі за ознаками організації геологічного виробництва, та виробничі взаємозв’язки між ними, визначають внутрішньогалузеву структуру геологічного виробництва.