46.Розміщення польових шляхів при внутрігосподарському землеустрої.

Польова шляхова мережа в загальній системі з внутрігосподарськими шляхами і шляхами загального користування повинна забезпечувати зручне сполучення поміж господарськими і польовими станами, бригадами і сівозмінними масивами, полями сівозмін, окремими робочими ділянками.

При проектуванні польової шляхової сітки необхідно дотримуватись наступних вимог:

• Найменша протяжність шляхів;

• Прямолінійність;

• Зручність господарського використання;

• Дотримання технічних вимог (допустимий ухил, кут повороту та ін.);

• Узгоджене розміщення з лісосмугами;

• Мінімум витрат на пере устрій;

• Відвернення водної ерозії.

По своєму призначенню польові шляхи підрозділяються на польові магістралі (основні) , лінії обслуговування і допоміжні.

Польові магістралі слугують для сполучення між великими орними масивами і господарськими центрами. По ним з’єднуються основні вантажоперевезення, перегони техніки, а також різні переїзди пов’язані з культурно-побутовим, технічним та іншим обслуговуванням. Ширина польових магістралей повинна забезпечувати двохсторонній рух в напружені періоди виконання сільськогосподарських робіт, і складати в степових районах з великими орними масивами 8-10 м, а при невеликих масивах 6-8 м.

Лінії обслуговування проектують по коротким сторонам полів. Їх використовують для здійснення поворотів агрегатів в період виконання виробничих операцій, заправки, здійснення технічного огляду, переїздів, пов’язаних з культурно-побутовим обслуговуванням механізаторів і технічним обслуговуванням агрегатів, а також для перевезення зібраного врожаю, добрив та інших вантажів. Ширину ліній обслуговування рекомендують в межах 6-10 м з врахуванням ширини захвату агрегатів в транспортному положенні, які використовуються в господарстві.

Допоміжні шляхи проектують уздовж довгих сторін полів. Їх основне призначення – створення умов для вивозу зібраного врожаю, підвезення добрив, обслуговування агрегатів при поперечній обробці, переїздів, пов’язаних з вимушеним технічним обслуговуванням, переїздів на інші поля, сівозміни. У зв’язку з тим що рух на цих шляхах менший для них рекомендують ширину 4-6 м, а в сівозмінах з площами полів 300-100 га 3-4 м.

Важливим питанням, яке вирішують при розміщенні польових шляхів, - густота шляхової мережі. Відстань поміж допоміжними шляхами в поліссі - 550 - 600м, Лісостепу - 650 -800м, Степу - 700 -800м

47.Особливості розміщення порід та сортів багаторічних насаджень при проектуванні саду.

При устрої території саду виходять із необхідного порідного і сортового складу насаджень, який має виключно важливе значення для ведення галузі. Від цього залежить час початку плодоношення, продовження експлуатаційного періоду, об’єм витрат праці – загальний і по періодам, вихід товарної продукції, в цілому ефективність галузі.

В садах, розміщених поблизу населених пунктів і промислових центрів, консервних заводів, під ягідні культури, як правило, відводять 10-15%, під кісточкові 20-25%, а під насіневі – 60-70%. В інших господарствах ягідники можуть займати мінімальну площу, не більше 5%, а насіневі -80% і більше.

Важливе значення має рівномірне використання робочої сили на протязі року. Одно-двохпорідні сади не забезпечують дотримання цієї вимоги. В насіннєвому саді загальний об’єм робіт приходиться на кінець літа та осені, в кісточковому – на початок і кінець літа, на плантаціях земляники – на червень, смородини та малини – на липень, крижовник – на червень, липень і так далі. Досягти рівномірності витрат праці по місяцям року можливо тільки при правильному співвідношенні площ плодових та ягідних культур, їх порід і сортів.

Вибір ділянки проводиться на основі детальної оцінки і глибокого аналізу природноекономічних умов для кожної культури. Помилки допущені при виборі ділянок під багаторічні насадження, проявляються через декілька років і виправити їх неможливо.

При виборі ділянок під сад, ягідник і виноградник необхідно враховувати морфологічні і біологічні особливості порід і сортів, їх вимоги до рельєфу місцевості, ґрунтів, зволоженню, глибині залягання ґрунтових вод, захищеність ділянки від шкідливих вітрів та ін. Саме істотне значення має рельєф.

В північних районах України (полісся), кращими по рельєфу ділянки для садів являються південні, південно-західні, південно-східні пологі схили підвищень, добре прогріті і захищені від вітрів.

В лісостепових і степових районах країни під сади слід відводити перш за все середні і нижні частини пологих схилів, південно-західної і північно-західної експозиції, в південних районах – ділянки північних, північно-західних і західних схилів захищених від жарких сонячних вітрів. Західні схили більш придатні чим східні.

Для плодових культур більш придатні пологі схили до 5°. Насіневі сади добре ростуть на терасованих схилах до 8 - 10°. Більш круті схили використовують під кісточкові культури і виноградники.

Під ягідники, чагарники і полуницю краще відводити рівнинні ділянки або схили до 5°.

Глибина залягання ґрунтових вод для ягідників повинна бути не менше 1,0 - 1,5 м, для чагарників - 2 м для насіневих і винограднику 4 м.

При виборі ділянки під плодово-ягідні насадження і виноградник необхідно враховувати також організаційно-господарські вимоги: відводити ділянки по можливості суцільним масивом і поблизу населених пунктів.

Першим питанням при устрою території саду вирішують питання по розміщенню порід і сортів плодових культур, так як останні відрізняються поміж собою по терміну дозрівання продукції і проведення догляду за насадженнями, а також по відношенню до ґрунтів, рельєфу і іншим особливостям місцевості. Так яблуня, груша і слива дуже вибаглива до ґрунтів. Яблуня і слива - вологолюбні культури, морозостійкі, їх можна розміщувати на низинних частинах схилу, груша більш засухостійка але не морозостійка її слід розміщувати в середніх частинах пологих схилів, в більш захищених місцях. Персик погано переносить зимові морози і весняні приморозки, тому його висаджують в середніх частинах схилу на південно-західні експозиції. Черешню і вишню можна розміщувати на середніх і верхніх частинах схилу.

Щоб отримати великі врожаї, більшість сортів плодових насаджень необхідно опилити пилком інших сортів. Для нього опилювані і опилюючи сорти розміщують смугами 6-8 рядів основного сорту і 2-3 ряду сорту - опилювача . Також для опилення дерев в саду бажано розмістити пасіки з розрахунку дві бджолосім'ї на 1 га саду.

При розміщенні рядів плодових дерев виходять із необхідної площі живлення і гарного освітлення, враховують вимоги правильного розміщення зрошувальної мережі і ефективного використання техніки. Як правило , ряди дерев розташовують з півночі на південь, щоб забезпечити краще освітлення сонцем.

В практиці садівництва було прийнято висаджування дерев прямокутним, квадратним і шаховим способом, надаючи деревам, оптимальну площу споживання, достатнє освітлення, захищення від вітрів, створення зручностей для механізованих робіт.

Розміщення порід, сортів і рядів дерев – важливий елемент устрою території садів. Але задача може бути вирішена лише в процесі робочого проектування в межах кварталів.