- •1.Тетрадь
- •2.Поняття, задачі та зміст внутрігосподарського землеустрою.
- •3.Задачі та зміст територій кормових угідь (пасовищ сіножатей).
- •4.Організація територій спеціальних сівозмін.
- •5.Тетрадь
- •6.Підготовчі роботи при внутрігосподарського землеустрою.
- •7.Організація територій польових сівозмін.
- •9.Поняття про скотопрогони, іх види
- •10.Організація системи сівозмін при внутрігосподарському землеустрої.
- •12.Характеристика кормових угідь по інтенсивності використання та водного режиму.
- •17.Вимоги при розміщенні полів сінокосозміни, розміщення шляхів та водних джерел на сіножатях.
- •18.Кормові та спеціальні сівозміни (іх призначення види ).
- •19.Поняття про поле і робочу ділянку.Поняття про польову сівозміну, основні задачі її розміщення при внутрігосподарського землеустрою.
- •20.Поняття про трансформацію угідь.
- •21.Розміщення польових доріг та лісосмуг при проектуванні польової сівозміни.
- •22.Призначення лісозахисних насаджень, іх види, особливості розміщення.Поняття про поле сівозміни та його розмір.
- •23.Поняття про перенос проекту в натуру (на місцевість). Способи перенесення проекту в натуру.
- •14.2. Методи перенесення проекту в натуру.
- •24.Групи та види полезахисних лісосмуг.
- •25.Поняття про компактність полів.
- •26.Розміщення польових станів при внутрігосподарському землеустрої.
- •27.Розміщення джерел водопостачання при внутрігосподарському землеустрої.
- •28.Проектування полів з урахуванням існуючої організації території.
- •29.Поняття про господарські центри.
- •30.Поняття про спеціальні сівозміни, їх види.
- •31.Кормові сівозміни, мета її створення при внутрігосподарському землеустрої.
- •32.Види польових станів, методика їх розміщення.
- •Організація території винограднику
- •9.4. Організація території ягіднику
- •40.Влаштування територій саду. Поняття про квартали саду.
- •41.Задачі та способи розміщення полезахисних лісосмуг при складному рельєфі.
- •42.Особливості розміщення кварталів саду, господарських центрів, водних джерел, шляхів, садозахисних лісосмуг.
- •43.Влаштування території пасовищ (гуртові ділянки, скотопрогони, лісосмуги).
- •44.Розміщення садозахисних лісосмуг та польових шляхів при влаштуванні території саду.
- •45.Задачі та роль захисних лісонасаджень при захисті грунтів від вітрової та водної ерозії.
- •46.Розміщення польових шляхів при внутрігосподарському землеустрої.
- •47.Особливості розміщення порід та сортів багаторічних насаджень при проектуванні саду.
- •48.Основні задачі розміщення проектної шляхової мережі при внутрігосподарському землеустрої.
- •49.Влаштування територій ягідників при внутрігосподарському землеустрої.
- •50.Основні вимоги при проектуванні польових шляхів на орних землях.
Організація території винограднику
Устрій території винограднику включає розмічення тих же елементів, що і устрій території саду., з додаванням розміщення кліток. Але в рішенні деяких питань є відмінності.
Перед розміщенням кварталів у виноградниках встановлюють напрямок рядів насаджень. З напрямком рядів пов’язані освітленість насаджень, продуваємість кущів вітрами, шляхова мережа, напрямок обробки, захисні лісосмуги. В рівнинній місцевості ряди насаджень розташовують з півночі на південь. На схилах крутизною 3-5° ряди розміщують прямолінійно поперек схилу, а при більш складному рельєфі – повздовж горизонталей або у вигляді ломаної лінії, яка складається із окремих прямолінійних відрізків, щоб зменшити поверхневий стік і запобігти змиванню ґрунту.
Квартали на виноградниках проектують на рівнинних ділянках площею 25-50 га і більше. Вони повинні бути однорідними по складу ґрунту, умов зволоження і включать схили однієї або близьких експозицій і крутизни. Якщо місцевість дозволяє то квартал проектують прямокутної форми.
Довжина кварталу встановлюється 600-1000 м, на схилах з різними експозиціями вона може бути зменшена до 200-300 м.
Ширина кварталів на рівнинних ділянках рекомендується 400-500 м. на схилах ширину кварталу значно зменшують, щоб швидкість поверхневого стоку не перевищувала критичну, при якій розпочинається ерозія ґрунту. Наприклад , рекомендуєма ширину кварталів в залежності від крутизни схилів: 3-5° - 250-350 м, 5-8° -150-250 м, 8-10° -120-180 м, 10-12°- 40-80-150 м, 12-25°- будуються тераси.
З метою зручності для робіт в рядах квартали виноградників поперек рядів ділять на клітки між клітковими шляхами. Ширину кліток при ручному зборі врожаю приймають 100 м при використанні транспортних засобів для вивозу продукції з міжряддя ширина клітки може бути збільшена.
Для підвищення врожайності насаджень їх закріплюють за бригадами. Розміри бригад по площ рекомендують: в степових районах – 120-150 га або 200-250 га молодих насаджень; в передгірних районах – 100-120 га; в гірських – 80-100 га.
Шляхи у виноградниках підрозділяються на магістральні, міжквартальні і міжклітинні. Проїзна частина магістрального шляху розраховується на двосторонній рух транспорту, її встановлюють шириною 6-7 м, а загальна ширина дороги з обочинами дорівнює 8-10 м. Міжквартальні шляхи, розміщенні по коротким сторонам кварталів і які використовуються для розвороту тракторних агрегатів, проектують шириною 8 м. міжклітинні шляхи розраховані на рух трактору в одному напрямку, в зв’язку з цим ширину їх встановлюють 4-5 м.
Захисні лісосмуги, так як і в садах, проектують як по зовнішній стороні масиву, так і по межам кварталів. Вони призначені головним чином для захисту ґрунтів від водної ерозії. В багатьох випадках необхідно розміщувати вітроломні лісосмуги. Ширина цих лісосмуг складає 5-11 м. відстань між захисною смугою і найближчим рядом насаджень дорівнює 7-11 м. стокорегулюючі смуги у виноградниках проектують тільки поперек схилів. Їх розміщують вздовж довгих сторін кварталів, вище по рельєфу у відношенні міжквартальних шляхів, шириною 7,58-11 м. на ерозійно небезпечних схилах крутизною 5-8° і більше через 150-200 м розмішують усередині кварталів додаткові стокорегулюючі смуги шириною 4-7 м.
Підсобні господарські центри (бригадні стани) розміщують в центрі бригадного масиву біля основних доріг, поблизу водного джерела. З метою скорочення витрат на побудову можливо передбачити один бригадний стан в 0,3-0,5 га на дві суміжні бригади.