Загальна інформація
Дифузія — одна із ступенів численних технологічних процесів (адсорбції, сушки, екстрагування, брикетування зі зв'язуючими тощо). Дифузія відбувається в газах, рідинах і твердих тілах. Механізм дифузії в цих речовинах істотно різний. Дифузія що відбувається внаслідок теплового руху атомів, молекул, — молекулярна дифузія. Дифундувати можуть як частинки сторонніх речовин (домішок), нерівномірно розподілених у середовищі, так і частинки самої речовини середовища. У останньому випадку процес називається самодифузією.Термодифузія — це дифузія під дією градієнта температури в об'ємі тіла, бародифузія — під дією градієнта тиску або гравітаційного поля. Перенесення заряджених частинок під дією зовнішнього електричного поля — електродифузія. У рухомому середовищі може виникати конвекційна дифузія, при вихровому русі газу або рідини — турбулентна дифузія.
Наслідком дифузії є переміщення часток із областей, де їхня концентрація висока, в області, де їхня концентрація низька, тобто вирівнювання концентрації часток у термодинамічній системі, встановлення рівноваги за складом.
Дифузія дуже розповсюджене явище, яке відіграє велику роль у функціонуванні живих організмів. У легенях молекули кисню дифундують у кровоносні судини, завдяки процесам дифузії відбувається обмін речовин у клітинах.
Дифузія широко використовуються у техніці. Наприклад, робота біполярного транзистора основана на дифузії неосновних носіїв заряду через p-n перехід. Вибіркове перенесення певних компонентів у пори речовини — інфільтраційна дифузія. Дифузія має особливе значення в шахтах, де вона сприяє рівномірному розподілу шкідливих газів в атмосфері гірн. виробок, попередженню їх небезпечних скупчень. Суттєве значення відіграє дифузія в технологічних процесах при застосуванні реагентів.
Міра дифузії
Мірою
дифузії є маса 
речовини,
що продифундувало за одиницю часу через
одиницю площі поверхі контактних
речовин. Величина
тим
більша, чим більша зміна концентрації
на одиницю довжини вздовж напрямку, у
якому проходить дифузія.[1].
Рівняння дифузії
Для опису процесу вирівнювання концентрації часток в термодинамічній системі використовується рівняння дифузії. В загальному випадку воно є наслідком рівняння неперервності, яке визначає закон збереження кількості часток.
,
де
n — концентрація часток, 
—
їхній потік.
Якщо припустити, що потік часток пропорційний градієнту концентрації з коефіцієнтом пропорційності D,
.
то отримаємо феноменологічне рівняння дифузії
,
де 
— оператор
Лапласа.
В загальному випадку просторово неоднорідних систем часток, які взаємодіють між собою рівняння дифузії записується у вигляді:
,
де μ — хімічний потенціал. Це рівняння виражає той факт, що умовою рівноваги за складом є рівність хімічного потенціалу у всій термодинамічній системі, а вирівнювання концентрації — це лише частковий випадок для однорідних систем, близьких до ідеального газу.
12.Тиск пару розчинів.Закон Рауля.Замерзання та кипіння розчинів.Залежність від концентрації.
Зако́н
Рау́ля (рос. закон
Рауля; англ. Raoult’s
law; нім. Raoultsches
Gesetz n) — парціальні
тиски рі пари
кожного з компонентів ідеального розчину
при постійній температурі є
пропорційними до молярних часток цих
компонентів в рідкій фазі 
:
,
де 
—
пружність пари чистого розчинника.
Закон установив Франсуа Марі Рауль.
Залежність зниження тиску пари розчинів від їхньої концентрації виражається першим законом Рауля (1887): відносне зниження тиску насиченої пари над розчином прямопропорційне мольній частці розчиненої речовини.
Другий закон Рауля: підвищення температури кипіння, або зниження температури замерзання розчину прямопропорційне моляльнійконцентрації розчиненої речовини. Коефіцієнти пропорційності називають відповідно ебуліоскопічна і кріоскопічна сталі. Значення коефіцієнтів залежать лише від природи розчинника.