2.2. Концептосфера художнього тексту

Гроші у «Тригрошовому романі» Брехта боготворяться його героями. Вони виступають не засобом задоволення своїх потреб чи досягненя цілей, швидше навпаки ‒ вони є власне ціллю буржуазної людини, яка керується хижацькою наживою, що притаманна і відповідає духу часу та атмосфері капіталістичного суспільства.

Брехт саркастично характеризує простих, невимогливих, недоброзичливих жителів міста, купців д-лавок, які трусяться над кожною копійкою у своєму кармані: Der Kunde trete dem Ladeninhaber als ein bedürfnisloser, am Geld hängender, übelwollender und misstraurischer Bursche. [135] Тобто «гроші» зображуються як залежність.

Вищий світ, тобто світ ділків, підприємців, автор порівнює із кровопивцями, які цілодобово тільки те й роблять, що прокручують плани у своїй голові, для того, щоб витягти побільше грошей із людей: O’Hara –wahrer Blutsauger. Nächtelang lag er wach, um neue Tricks auszudenken, durch die man mehr Geld aus den Leuten herausholen konnte. [148] Гроші в даному контексті слід розуміти як бажання наживи, яка і перетворила людину у бездуховну машину, головною задачею якої є добування грошей всіма можливими шляхами.

Одним із таких методів є крадіжка: Woher nehmen ohne zu stehlen? Seit das Stehlen soviel Geld kostet. Ich will sehen ob ich dieses Geld aus ihnen herauskriege [97]

Автор зображує безвихідність людини, яка потрапляє у замкнене коло своїх же потреб. Комерсант потребує грошей, щоб збільшити виробництво свого підприємства, задля того, щоб виручити більший капітал, який можна знову вкладати у розвиток того ж підприємства: Das Geld, das er brauchte, brauchte er zur Vergrößerung seines Betriebes. [52] Гроші зображуються автором як потреба.

Але разом з тим автор розкриває таємницю економічної діяльності і представляє гроші як складову добробуту: Das ganze Geheimniss der Wirtschaft. Wer nichts will, wer alles nur tun, um damit Geld zu verdienen, der ist auf jeden Fall ein armer Mensch, auch wenn er dieses Geld verdient. Ihm fehlt es am Eigentlichen. Er ist nichts und will daher auch nichts schaffen. [158] Можна заробити всі гроші світу і бути бідним, якщо в людини немає того істинного і справжнього, те що Брехт називає «eigentlich». Людина втрачає справжні вічні цінності: сім’я, любов, діти.

Так, містер Пічем – король бідних, в гонитві за грошима перетворюється на скнару, яка нікому не довіряє, навіть самому собі. Будь-які витрати, навіть найменші, рівноцільні втраті самої особистості: Er war nicht in der Lage, den geringsten Geldverlust zu verschmerzen. Es war das schlimmste bei Verlusten selbst kleinerer Summen, daß er sofort alles Zutrauen zu sich selbst verlor. Er traute niemandem, warum sollte er sich selbst trauen?[45]

Такий спосіб життя перетворив «Друга всіх бідних» у кровожерливого циніка: O ich verdammter Dummkopf! Wie konnte ich mit einem Menschen ein Geschäft machen, dem ich nicht den Hals abdrehen kann? [46] Такі відносини між партнерами більше схожі на відносини у вовчій зграї, де гроші вирішують і означають все.

Навіть Мекхіт, який був розчулений, дізнавшись, що Поллі вагітна, пообіцяв собі, що виховає гідну заміну собі: навчить керувати, красти і вибивати гроші будь-яким методом: Ich werde ihn an der kleinen Hand nehmen und ihm erzählen, wie man einen Konzern leitet und aus den Leuten etwas herausholt, diesen schuftigen, unzuverlässigen, sich um jede Arbeit drückenden Brüdern.[165]

Гроші тут виступають як сенс життя, який заключається у примноженні капіталу і виколочуванні фінансів із людей: Das Geld für dein Studium hat dein Vater Penny für Penny aus den Taschen zäher Burschen ziehen müssen. Vermehre dieses Kapital! Vermehre dein Wissen, aber vermehre auch die Grundlage [165] Гроші у даному контексті прирівнюються до антигуманності.

Мек – ділок імперіалістичної хватки гордо заявляє, що у діловому житті можна експериментувати і використовувати все задля максимальної вигоди: Im Geschäftsleben muß man alles ausprobieren. Wenn man vorwärts kommen und am Schluß des Jahres ein anständiges Plus haben will, muß man es mit allem versuchen, sogar mit den ausgefallensten Sachen. [134]

Війна у даному романі зображується у цинічному спотвореному вигляді: ach, was sind für Kriege für furchtbare Dinge, man verliert sein Bein dabei! Schämen Sie sich, Herr! Kriege sind so notwendig, wie sie furchtbar sind. [16] Війни стають ще одним із способів збагачення. За визначенням тлумачного словника війна має суто негативну конотацію: 1. eine Auseinandersetzung, ein Konflikt über einen längeren Zeitraum, bei denen verschiedene Länder mit Waffen gegeneinander kämpfen. 2. Ein Kampf mit harten Worten und bösen Taten.[654] Брехт підкреслює цинізм та зберігає основну тему твору-основи «матеріальної вартості», де війна є справою комерційною і вигідною для людей «ділового світу»: Meine Herren, die Stunde erfordert auch von der britischen Geschäftswelt Kaltblütigkeit, Mut und Initiative. Wenn Sie daran ermangeln läßt, wird der Heldenmut unserer Jugend ohne Früchte bleiben. Denn: wer führt die Kriege? Der Soldat und der Geschäftsmann! Jeder an seinem Platz! Die Regierung versteht nichts von Geschäften. Die sind unsere Sache.[38]

Таким чином Брехт показує свою зневагу та презирство до всього капіталістичного ладу, розкриваючи лицемірство, святенництво, фарисейство буржуазної моралі, яка протиставляється всім законам гуманного суспільства, де люди змушені битись один з одним і жити за законами джунглів, де перемагає найсильніший: Zeige in offenem, ehrlichen Kampf, ob du fähiger bist als ich, eine sich gut rentierende Stellung zu besitzen, die wir beide erstreben. Freie Bahn dem Tüchtigen! Und Wehe dem Besiegten. [13]

За декілька років до того, як був створений «Тригрошовий роман» Бертольт Брехт написав: «Я не поділяю поглядів тих людей, які скаржаться, що призупинити швидкий занепад Заходу майже неможливо» Б.Брехт Театр Т. 5/2 М.: Высшая школа, 1965 . – 540с. [3:135] У певному сенсі «Тригрошовий роман» представляє собою не що інше, як полемічну репліку, спрямовану проти панічних пророцтв «занепаду західного світу».

Освальд Шпенглер у своїй книзі зобразив похмуру картину занепаду західного світу. Головна ознака цивілізації і, відповідно, головний об'єкт неприязні Шпенглера ‒ світові міста з їх космополітичним духом і нікчемними жителями ‒ жалюгідною безформною масою, відірваною від ґрунту, позбавлена коріння маса поєднує в собі холодну розсудливість з первісними інстинктами, вона зайнята лише змаганнями і боротьбою за збільшення свого капіталу. Про великі міста Шпенглер пише з огидою: «Замість світу ‒ місто, окремий пункт, в якому зосереджується все життя великих областей, тоді як все інше засихає; замість багатого формами, зрощеного з землею народу ‒ новий кочівник, паразит, мешканець великих міст, справжній чоловік фактів, позбавлений традицій, ненаситний... » Шпенглер О.В. Занепад Європи, 1923, Т. 1, 307 с.[16: 35.]. Саме такі міста і зображує Брехт, в яких живуть люди «без коріння», нові кочівники, або ж просто ein Mensch der Masse, Dutzendmensch чи Kleingläubige ‒ es gibt ja überall Meckerer und Miesmacher [163] які цікавляться лише наживою та власною фінансовою вигодою. Але разом з тим вони є просто сірою масою, яка знову ж таки у руках мудрого комерсанта перетвориться на жилу з якої можна витягувати гроші. Автор викриває жорстокі реаліїї життя у буржуазному світі: Wohin wir blicken in der Natur, geschieht nichts ohne materielle Interessen! …Denn die Menschen sind eben menschlich und keine Engel und sorgen vor allem erst einmal für sich selber. Aus Menschenfreundlichkeit allein geschieht gar nichts! Der Stärkere bezwingt den Schwächeren.[164]

На основі проведеного вище аналізу ми змоделювали структуру концептосфери тексту, яка схематично представлена на Рис. 1.

Рис.1.

Ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel. За визначенням тлумачного словника Langenscheidt лексема «ГРОШІ» означає Münzen od. Banknoten, die man dazu benutzt, etw. zu kaufen, od. die man bekommt, wenn man etw. verkauft Langenscheidt Großwörterbuch Deutsch als Fremdsprache. Hrsg. von Prof. Dr. Götz, Haensch, Wellmann. Berlin und München: Langenscheidt Verlag, 2008. - 1307 S. [442-443]. За визначенням тлумачного словника Duden дана лексема має таку ж нейтральну семантичну конотацію: in staatlichem Auftrag aus Metall geprägtes oder auf Papier gedrucktes Zahlungsmittel. Duden - Deutsches Universalwörterbuch Duden Deutsches Universalwörterbuch / Hrsg. G. Drosdowski. – Mannheim, Leipzig, Wien, Zürich : Dudenverlag, 1989. – 1816 S. []Отже, ядром даної концептосфери виступають «ГРОШІ» як валюта: Münzen od. Banknoten ‒ Zahlungsmittel.

Приядерна зона концептосфери роману визначає «ГРОШІ» як größere [von einer bestimmten Stelle stammende, für einen bestimmten Zweck vorgesehene] Summe та як Kurzform für: Geldkurs.[]

До найближчої периферії входять такі образні асоціації з даним концептом як Zeit, Wasser, Gut, Besitz, Reichtum: der Traum vom großen Geld, e-n Haufen Geld verdienen, Geld wie Heu haben, alles Geld der Welt, Arbeit: leichtes Geld (Geld, das ohne große Mühe verdient werden kann), schmutziges Geld (auf unredliche Weise erworbene Geldmittel).

Далека периферія включає суб’єктно-модальні смисли концепту «ГРОШІ», які репрезентуються у «Тригрошовому романі» Б. Брехта. Провівши аналіз контекстів, в яких вживається даний концепт ми можемо стверджувати, що концепт «ГРОШІ» в даному романі має негативну конотацію, що пояснюється ідейним замислом автора, в якого «ГРОШІ» виступають як Abhängigkeit, Ziel, Gewinnwunsch, Bedürfnis, Wohlstandesteil, Lebenssinn, etw. Unhumanistisches.