Лекция №6 Тема «Праця та її оплата на залізничному транспорті»

План

1. Поняття про заробітну плату

2. Особливості оплати праці на залізничному транспорті

3. Структурна схема форм оплати праці на залізничному транспорті

4. Основні напрямки удосконалення організації праці

5. Структура плану по праці та порядок визначення чисельності робітників

1. Поняття про заробітну плату

Заробітна плата, чи ставка заробітної плати, – це ціна, виплачувана за використання праці. Економісти часто застосовують термін «праця» у широкому змісті, включаючи оплату праці: 1) робітників у звичайному розумінні цього слова ( самих різних професій); 2) різнопрофільних фахівців – юристів, лікарів, стоматологів, викладачів і т.д. і 3) власників дрібних підприємств – перукарів, водопровідників, майстрів по ремонті телевізорів і безліч різних торговців – за трудові послуги, надані при реалізації їхньої ділової активності.

Хоча на практиці заробітна плата може приймати різну форму (премії, гонорари, комісійні винагороди, місячні оклади), ми будемо позначати все це терміном «заробітна плата» для позначення ставки заробітної плати в одиницю часу – за годину, день і т.д.

Необхідно також розрізняти грошову, чи номінальну, і реальну заробітну плату. Номінальна заробітна плата-це сума грошей, отримана за годину, день, тиждень і т.д. Реальна заробітна плата – це кількість товарів і послуг, які можна придбати на номінальну заробітну плату; реальна заробітна плата – це «купівельна спроможність» номінальної заробітної плати. Очевидно, що реальна заробітна плата залежить від номінальної заробітної плати і цін на товари, що виробляються, та послуги.

2. Особливості оплати праці на залізничному транспорті

Оплата праці працівників визначається їхнім особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства і максимальними розмірами не обмежується.

Форми, системи і розміри оплати праці працівників встановлюються підприємствами самостійно й обумовлюються в колективному договорі.

При цьому за основу системи оплати праці взято єдині тарифні ставки й оклади . Нормативні документи, якими регулюється система та оплата праці, були наведені вище.

Основними складовими тарифних розмірів оплати праці є:

• Тарифні ставки та оклади, що встановлюються залежно від характеру і складності робіт, необхідного рівня кваліфікації. Галузевих особливостей тощо;

• Стимулюючої виплати ( доплати і надбавки за високу кваліфікацію, професійну майстерність, роботу з меншою чисельністю персоналу, премії, винагороди тощо), які визначаються підприємствами самостійно за наявності коштів. Розміри і умови цих виплат визначаються в колективному договорі;

• Доплати і надбавки тарифного характеру, які доповнюють систему тарифних ставок (окладів) враховуючи ті чи інші достатньо постійні особливості виконуваної роботи, можна поділити на дві великі групи:

а) доплати, пов’язані з особливим характером виконуваної роботи – сезонністю, віддаленістю, не визначеністю обсягу роботи тощо;

б) доплати за умови праці, що відрізняються від нормальних. Перша група охоплює доплати і надбавки:

- за дні відпочинку ( відгули), надані у зв’язку з роботою понад нормальну тривалість робочого часу при підсумковому його обліку та в інших випадках, передбачених законодавством;

- надбавка до заробітної плати, пов’язані з роз’їзним характером роботи. Друга група охоплює доплати:

- за роботу з важкими (шкідливими) і особливо важкими ( особливо шкідливими) умовами праці робітникам, майстрам, начальникам дільниць та цехів, іншим спеціалістам і службовцям у разі їх постійної зайнятості ( не менше 50% робочого часу) на ділянках, в цехах і на виро6ництвах, де більше половини робітників одержують доплати за несприятливі умови праці;

- за роботу в нічний час та інше.