Тема і.З. Розвиток психіки у філогенезі План

1. Поняття про філогенез та онтогенез. Їх взаємозв’язок

2. Виникнення психіки, основні стадії її еволюції

3. Ускладнення поведінки: інстинкт – навик – інтелект

4. Свідома діяльність людини

1

Поняття “розвиток” у психології існує у двох планах. По-перше, як розвиток індивідуального організму (онтогенез), який розглядається у віковій психології. По-друге, як історичний розвиток психіки від найпростіших форм до найскладніших (філогенез), який вивчає порівняльна психологія і зоопсихологія.

У XIX столітті був сформульований біогенетичний закон про зв’язок філогенезу та онтогенезу організму (Мюллер, Геккель). За ним в онтогенезі скорочено відтворюються основні стадії філогенезу. Дійсно, в біології ми знаходимо достатньо підтверджень цього закону. Наприклад, в ембріональному розвитку людини у зародка послідовно з’являються і зникають ознаки нижчих видів: з’єднані перетинками пальці (як у земноводних), луска та зябри ( як у риб), хвостовий відділ (як у хижаків). Проте спроби перенести згадану закономірність у психологію не мали успіху. Так, американський психолог Стенлі Холл (1846-1924) розробив теорію рекапітуляції, за якою онтогенез психіки включає скорочене відтворення стадій історичного розвитку людського суспільства.

Дитина дошкільного віку, за С. Холлом, це варвар, дикун, а дорослий досягає стадії промислового капіталізму. Зрозуміло, що достатніх аргументів на підтвердження теорії рекапітуляції не знайшлося. Водночас, єдність філогенезу і онтогенезу психіки проявляється у їх орієнтації на розширення досвіду (як людства в цілому, так і окремої людини).

2

Для всіх живих організмів (рослин і тварин), які називають біологічною формою відображення, необхідний обмін речовин із середовищем. Із середовища вони засвоюють лише необхідні для життя впливи. Впливи, що входять у процес обміну речовин, без яких неможливо підтримувати життя, називаються біотичними подразниками. Здатність організму реагувати на біотичні подразники – подразливість. Елементарна реакція у формі рухів – тропізми (повертання листків рослин до світла). Про появу психіки свідчить наявність у живого організму більш складного, ніж подразливість, способу реагування на зовнішні впливи – чутливість.

Чутливість – це здатність реагувати на нейтральні абіотичні впливи, якщо вони пов’язані із біотичними. Наприклад: собака реагує на запах, який свідчить про місцезнаходження їжі. Чутливість з’являється на стадії тваринного життя.

3

Вже у найпростіших організмів виникають елементарні форми поведінки. Про це свідчить поява за життя нових (а не вроджених) реакцій (умовних рефлексів). Приклад: одноклітинні (інфузорії) довгий час були в камері, в певному її місці світло і тепло з’являлись одночасно, де і скупчувались одноклітинні. Для них тепло – біотичний, а світло – абіотичний подразник, на який відсутня вроджена реакція. Коли раптом припинили подачу тепла, а з’являлось лише світло, одноклітинні продовжували скупчуватись біля нього, реагуючи на абіотичний подразник. Такі реакції дуже важко виробити і вони довго зникають при втраті зв”язку абіотичного подразника з біотичним.

У багатоклітинних з’являється найпростіша нервова система – сітковидна (у медуз). У ній всі ділянки рівноправні і виконують однакові функції. У ланцюжковій нервовій системі (у черв’яків) виділяється провідний кінець з рецепторами (хімічними, термічними) і підпорядковані ділянки. Виникає централізованість нервової системи. Вона забезпечує більш складну поведінку. Наприклад, у досліді черв’як розміщувався в лабіринті. Зліва його очікував поштовх електроструму, а праворуч - ні. Лише через 150 спроб черв’як починав уникати електричного удару і рухався лише праворуч.

Вирізняють три стадії філогенезу психіки: сенсорна, перцептивна, інтелектуальна (О.М.Леонтьєв).

4

У комах особливого розвитку досягають закріплені у спадковості форми поведінки – інстинкти. Нервова система більш складна - гангліонарна. В передньому ганглії (вузлові) виділяється скупчення нервових клітин, які виконують однакові функції (зорові, нюхові), розвинені рецептори (око, вусики, ніжки). Психіка на сенсорній стадії, бо комахи розрізняють не предмети, а лиш окремі їх ознаки (колір, смак, запах).

Характеристика інстинктів: 1) видова поведінка; 2) вроджені; 3) спадково передаються; 4) виробляються мільйони років; 5) пристосовані до постійних умов життя; 6) викликаються елементарними стимулами. Наприклад, хімічний склад кінця листка – це елементарний стимул для земляних черв’яків, що викликає інстинкт затягування листка у нірку; 7) раціональні лише в незмінних умовах (бджола закриває і порожні соти); 8) особливо розвинені у комах, оскільки вони з надлишком відтворюються, і спадкових форм поведінки достатньо для продовження роду.

Для хребетних умовою збереження виду є виживання окремих тварин. Це підвищує вимоги до орієнтації у постійно змінних умовах. Поряд з інстинктом набуває свого значення індивідуально вироблена поведінка – навички.

Ускладнюється головний мозок. Він має рівневу будову: нижчі підкоркові вузли (регуляція внутрішніх органів, обміну речовин, дихання, кровообігу), підкоркові вузли, давня кора, утворення нової кори.

Характеристика навички: 1) індивідуально вироблена поведінка; 2) процес орієнтування не розмежований із активними рухами, у ході і в результаті яких виробляється схема поведінки; 3) залежить від умов і образу життя тварин (у ведмедів, які живуть в лісі, навички інші, ніж у тих що живуть в цирку). Вироблення навичок відбувається у ході дресирування. Розвиток навичок відповідає перцептивній стадії психіки, коли тварина розрізняє предмети.

Передумови інтелектуальної поведінки: 1) Екстраполяційний рефлекс: прослідковування рухів і орієнтація на очікуване переміщення. Перед твариною розміщували непрозору трубу з віконцем, де з’являлись рухомі приманки. Курка не відходила від віконця і чекала, поки знову з’явиться їжа, а хижаки очікували приманку біля кінця труби. 2) Зростання складності сприймання і міцності пам’яті. Дослід: їжу ховали на очах у тварини. Пацюк намагався дістати їжу 10-20 секунд, а потім забував; мавпа робила те ж саме 20-48 год. У приматів (людиноподібних мавп) з’являється інтелектуальна поведінка. Процес орієнтування, у ході якого виробляється схема розв’язання задачі, виокремлюється і передує практичним спробам. Рухи тварини будуються потім за цією схемою.