
- •Розділ 1. Правові основи охорони праці
- •1.1. Державна політика в галузі охорони праці
- •1.2 Гарантії прав громадян на охорону праці
- •1.3 Пільги й компенсації за важкі та шкідливі умови праці
- •1.4 Охорона праці жінок та молоді
- •1.5 Організація охорони праці на виробництві. Навчання з охорони праці
- •1.6 Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності
- •1.7 Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві
- •2.1. Мікроклімат виробничих приміщень та його нормування
- •2.2. Шкідливі речовини повітря робочої зони.
- •2.3. Основні вимоги до нормалізації мікроклімату
- •2.4. Вентиляція виробничих приміщень
- •2.4.1. Природна вентиляція
- •2.3.2. Загальнообмінна механічна вентиляція
- •3. 1. Вплив освітлення на здоров'я людини та його працездатність
- •3.2. Основні свiтлотехнiчнi величини та поняття
- •3.3. Класифiкацiя видів та систем виробничого освітлення
- •3.3.1. Природне освітлення
- •3.4. Основні вимоги до робочого освітлення
- •3.4.1. Джерела штучного освітлення
- •4.1. Характеристики та норми
- •4.2. Методи та засоби захисту від шуму
- •5. Електpобезпека
- •5.1. Дiя електричного струму на організм людини
- •5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
- •5.3. Класифікація приміщень за небезпекою електротравм
- •5.4. Класифiкацiя електричних мереж, що застосовуються у промисловості
- •5.5.Аналіз електробезпеки різних електричних мереж
- •5.6. Нормування напруги дотику
- •5.7. Захист від ураження електричним струмом
- •6. Основи пожежної безпеки
- •6.1. Загальні відомості про процес горіння. Пожежа.
- •6.2. Хаpактеpистика речовин по пожежо- та вибухонебезпеці
- •6.3. Класифiкацiя виробництв та зон за пожежо- та вибухонебезпекою
- •6.4.Вогнестiйкiсть будинків та споруд. Заходи пожежної безпеки
- •6.6. Способи та засоби тушіння пожеж
- •Тематика контрольних робіт
- •Список літератури
- •Методичні вказівки та контрольні завдання з курсу «основи охорони праці»
5.2. Чинники, що впливають на наслідки ураження електричним
струмом
Характер дії електричного струму на організм людини та важкість ураження залежать від таких основних факторів: сили струму, що протікає через тіло людини, тривалості його дії, роду і частоти струму, шляху струму у тілі людини, індивідуальних властивостей людини.
Сила струму, що проходить через тіло людини, (Ih), є основним фактором, що обумовлює наслідок ураження. За характером дії на організм виділяють:
- відчутний струм – викликає при проходженні через організм відчутні подразнення;
- невідпускаючий струм – викликає непереборні судомні скорочення м’язів руки, в якій затиснуто провідник;
- фібриляційний струм – викликає фібриляцію серця.
Порогові значення перелічених струмів наведені у таблиці 5.1.
Таблиця 5.1 Порогові значення струму при впливі на людину
Порогові значення струму |
Змінний струм, мА (50Гц) |
Постійний струм, мА |
Відчутний |
0,6 – 1,5 |
5 - 7 |
Невідпускаючий |
10 - 15 |
50 - 80 |
Фібріляційний |
50 - 100 |
400 - 500 |
При якому миттєво зупиняється серце |
5000 |
5000 |
Струм більший за 5 А (50 Гц) як змінний так і постійний викликає миттєву зупинку серця.
Опір тіла людини (Rh) визначається опором внутрішніх органів Rвн, та опором зовнішніх шкіряних тканин Rз, Сз, причому опір шкіри складає основну долю загального опору. Найбільший опір має верхній шар шкіри (епідерміс), він складає десятки кОм. Опір внутрішніх тканин тіла людини незначний і дорівнює 300-500 Ом.
Опір шкіри різко знижується у разі ушкодження її рогового шару, наявності вологи на її поверхні, збільшенні потовиділення, забрудненні. Зі збільшенням величини напруги, струму і часу його дії опір шкіри, а також і тіла людини в цілому, падає.
Опір тіла людини залежить від її статі і віку: у жінок він менший, ніж у чоловіків, у дітей менший ніж у дорослих, у молодих людей менший ніж у літніх. Спричиняється така залежність товщиною і ступенем огрубіння верхнього шару шкіри. Струм, що викликає незначні відчуття у одної людини може бути тим, що не відпускає для іншої. Характер дії струму однієї величини залежить від маси людини, її фізичного розвитку та темпераменту, а також від стану організму. Так, у стані стомлення і сп’яніння люди значно більш чуттєві до дії струму. Фізично здорові люди переносять електричні удари легше, ніж хворі.
Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, під час оцінки умов небезпеки ураження людини електричним струмом опір тіла людини вважають стабільним, і рівним 1000 Ом.
Напруга дотику (Uдот) впливає на наслідки ураження. Чим вище напруга дотику тим небезпека поразки більше, так як при напрузі більше 100 В відбувається пробій зовнішнього шкіряного покрову, загальний опір людини зменшується і струм, що протікає по тілу, збільшується.
Тривалість дії електричного струму в багатьох випадках є чинником, від якого залежать наслідки ураження струмом: зі збільшенням тривалості впливу електричного струму загальний опір людини зменшується, тому небезпека поразки зростає.
Рід та частота струму також впливають на наслідки ураження. Найбільш небезпечним є електричний струм частотою 20 - 1000 Гц.
Шлях струму через тіло людини суттєво впливає на наслідки ураження. Небезпечність ураження особливо велика, якщо струм проходить через життєво важливі органи - серце, легені, головний мозок та безпосередньо на них діє.
Можливі шляхи струму через тіло людини називають петлями струму: “рука-рука”, “голова-ноги” , “рука-ноги”, та інші. Серед випадків з тяжкими і смертельними наслідками частіше спостерігаються петлі “рука-рука”(40 %), “права рука-ноги”(20 %), “ліва рука-ноги” (17 %). Особливо небезпечними є петлі “голова-руки” і “голова-ноги”, але трапляються вони досить рідко.