Ярий ячмінь

Вимоги до ґрунту Ярий ячмінь має слаборозвинену кореневу систему, тому краще росте на родючих, добре забезпечених поживними речовинами ґрунтах. Найкращими ґрунтами для нього є чорноземи, темно-сірі та сірі лісові ґрунти, які найбільше поширені в Лісостепу. Малоефективне вирощування ячменя на ґрунтах, які мають піщаний та супіщаний гранулометричний склад, у зв’язку з їх низькою родючістю та нестійким водним режимом. Непридатні для вирощування ячменю ґрунти з близьким заляганням підґрунтових вод.

Вибір попередника Попередниками для ячменю повинні бути культури, які залишають у ґрунті достатньо вологи та поживних речовин і чисте від бур'янів поле. Кращими попередниками для ячменю є цукрові буряки, кукурудза на зерно і силос, картопля. Високої якості кормове і продовольче зерно можна отримати при розміщенні ячменю по пласту багаторічних трав, після зернобобових культур. Проте ці попередники, як правило, використовують передусім під пшеницю. Допускається вирощування ячменю після озимої пшениці, яка розміщувалась у сівозміні після зайнятих або чистих парів. В кормових і ґрунтозахисних сівозмінах ячмінь є покривною культурою для багаторічних трав. Розміщення ярого ячменю в коротко ротаційних сівозмінах у повторних посівах знижує його врожайність. Система удобрення Ячмінь найкраще з усіх колосових реагує на внесення добрив та їх післядію. Норми мінеральних добрив найкраще розраховувати на заплановану врожайність або відповідно до зональних рекомендацій. На чорноземах типових, темно-сірих опідзолених ґрунтах для одержання 40 ц/га рекомендується вносити основне добриво N40-60Р40-60К40-60 (менша норма після угноєних попередників, більша - неугноєних). Обробіток ґрунту Основний обробіток. Ячмінь проявляє підвищені вимоги до обробітку ґрунту. Грунт має бути пухким, чистим від бур’янів. Залежно від попередника, ґрунту і погодних умов обробіток проводиться по-різному. При розміщенні ярого ячменю після зернових культур система зяблевого обробітку включає мульчування грунту та оранку на зяб на глибину 20-22 см. При незначному засміченні однорічними бур’янами і наявності вологи замість оранки слід проводити безполицевий обробіток плоскорізами або чизельними знаряддями. Після кормових і цукрових буряків на відносно чистих від бур’янів площах проводять безполицевий обробіток наявними знаряддями (важкими боронами, чизельними культиваторами, плоскорізами або комбінованими агрегатами). Глибина обробітку від 16 до 20 см. При розміщення ярого ячменю після кукурудзи спочатку проводять дискування важкими боронами на глибину 8-10 см, а потім оранку або плоскорізний обробіток на глибину 20-22 см. Передпосівний обробіток. Навесні, при досягненні ґрунтом фізичної стиглості проводять боронування важкими або середніми зубовими боронами, а потім, в день сівби, передпосівну культивацію на глибину загортання насіння. Якісний передпосівний обробіток забезпечується при використанні комбінованих агрегатів (“Європак”, „Резидент”, „Кардінал”, Wil-Rich EXCEL DCIII34-37, Horsch FG18.30та ін.). Сівба Строки сівби. Сіяти ячмінь потрібно в ранні строки, відразу після настання фізичної стиглості ґрунту. Запізнення з сівбою на 5-7 днів приводить до зниження урожаю, а в пивоварному ячменю підвищується плівчастість зерна, зменшується його крупність та знижується вміст крохмалю. Способи сівби. Основний спосіб сівби ярого ячменю –звичайний рядковий. Норма висіву залежить від кліматичних і ґрунтових умов, рівня культури землеробства, якості насіння, особливостей сорту та інших факторів. Орієнтовна норма висіву ячменю у Лісостепу становить 4,5-5,0 млн. схожих насінин на гектар. Для сортів, схильних до вилягання, норми зменшують на 0,5 млн. шт./га, для стійких проти вилягання і менш кущистих –збільшують на таку ж величину. При сівбі ячменю після кращих попередників застосовують меншу норму, ніж після гірших. Глибина загортання насіння ячменю становить на важких глинистих ґрунтах 3-4 см, на легких –5-6 см, у посушливих умовах –6-8 см. Догляд за посівами При висіванні ячменю в посушливу весну для підвищення польової схожості і дружного проростання насіння проводять післяпосівне коткування посівів кільчасто-шпоровими котками, крім випадків застосування посівних агрегатів зарубіжного виробництва та сучасних вітчизняних машин. На перезволожених, важких, схильних до запливання ґрунтах, а також в умовах холодної затяжної весни коткування посівів проводити недоцільно. При утворенні кірки проводять боронування посівів по діагоналі рядків. Боротьба з бур’янами. Основну загрозу посівам ячменю складають коренепаросткові багаторічні та ранні ярі бур'яни. При їх появі проводять обприскування посівів відповідними гербіцидами. Захист від хвороб та шкідників.

Збирання врожаю Збирають ячмінь прямим і роздільним способом. Забур’янені та полеглі посіви високорослих сортів ячменю збирають роздільним способом, скошуючи у валки, при вологості зерна 30-38 %, а зріджені і чисті посіви низькорослих сортів – прямим комбайнуванням при повній стиглості зерна (вологість 14-17 %). Між скошуванням і підбиранням валків не слід допускати розриву більше 3-4 днів, особливо для пивоварених сортів. Перестій посіву веде до значного зниження урожаю і якості зерна. Збирання проводять комбайнами «Дон-1500Б», СК-5 „Нива”, „Джон-Дир”, „Бизон”, „Славутич”, „Обрій”, „Лан”, „Дніпро-350”, «Class Lexion-600» та ін. Після збирання зерно ячменю очищають, доводять його вологість до 14-15 % і використовують за призначенням.

ОВЕС

Вимоги до ґрунту Овес до ґрунтів невибагливий. Він добре росте на кислих піщаних і супіщаних, заболочених ґрунтах. Вибір попередника Овес, порівняно з ячменем, є пластичною культурою, тому він менш вимогливий до попередників. Розміщають його у сівозміні після кукурудзи, цукрових буряків та стерньових попередників (озима пшениця, озимий ячмінь, озиме жито, гречка). У посушливі роки не рекомендується висівати його після цукрових буряків, які надто висушують грунт і мають спільних з вівсом шкідників. Система удобрення Овес завдяки добре розвиненій кореневій системі досить ефективно використовує поживні речовини як ґрунту, так і внесених добрив. Характерним для вівса є тривалий період засвоєння поживних речовин. На початку росту він різко реагує на забезпеченість ґрунту азотом. Потреба у фосфорі особливо значна до утворення вторинної кореневої системи, в калії -в усі періоду росту майже однакова. Обробіток ґрунту Основний обробіток. Овес вологолюбна культура, тому основний обробіток треба спрямовувати на нагромадження вологи. Система основного обробітку залежить від попередника, забур’яненості та грунтово-кліматичних умов. Після стерньових попередників проводять лущення стерні у два сліди дисковими лущильниками, а потім, після проростання бур'янів проводять чизельний обробіток на глибину 20-22 см або дискування на глибину 12-14 см. При розміщенні вівса у сівозміні після цукрових буряків, картоплі проводять дискування важкими боронами на глибину 10-12 см або мілкий безполицевий обробіток. На ущільнених та забур’янених полях проводять оранку на глибину 20-22 см. Після кукурудзи проводять дискування важкими боронами на глибину 8-10 см, а потім оранку на зяб на глибину 20-22 см. Передпосівний обробіток. Навесні, при досягненні ґрунтом фізичної стиглості, проводиться боронування важкими зубовими боронами і передпосівна культивація на глибину загортання насіння. При запізненні з сівбою закриття вологи не проводять, а при настанні фізичної стиглості ґрунту передпосівний обробіток проводять комбінованими агрегатами вітчизняного та зарубіжного виробництва. Підготовка насіння до сівби Для сівби вівса використовують крупну фракцію насіння з масою 1000 зерен не менше 30-35 г і силою росту не нижче 80 %. Перед сівбою насіння протруюють рекомендованими препаратами. Вибір препарату залежить від прогнозу ураження шкідниками і хворобами, сорту. Сівба Строки сівби. Сіють овес в перші дні весняних польових робіт, після настання фізичної стиглості грунту. Спосіб сівби. Основний спосіб сівби вівса -звичайний рядковий. Норма висіву. Норми висіву залежать від сорту, грунтово-кліматичних умов. Оптимальна норма висіву для Лісостепу становить 4,5-5,5 млн. схожих насінин на гектар. Вагова норма в залежності від якості та розміру насіння становить від 150 до 200 кг/га. Загущення посівів вівса на фоні підвищених доз добрив, за умов достатнього зволоження, призводить до їх вилягання, зниження врожаю і погіршення якості зерна. Глибина загортання насіння. За оптимальних умов зволоження, насіння загортають на глибину 4-6 см, за посушливої погоди на 6-7 см. Догляд за посівами Боротьба з бур'янами. Якщо після дощу на посівах утворюється ґрунтова кірка, поле боронують легкими зубовими або голчастими боронами у пасивному положенні. Для знищення бур'янів проводять посходове боронування. На сильно забур’янених полях вносять рекомендовані гербіциди. Боротьба з шкідниками та хворобами. При прогнозуванні та виявленні шкідників та хвороб проводять обробіток посівів рекомендованими пестицидами (таблиця Збирання врожаю Овес збирають переважно роздільним способом. Скошування вівса у валки починають тоді, коли зерно у верхній частині волоті досягне повної стиглості, а в середній - воскової. При підсиханні скошеної маси валки підбирають і обмолочують комбайнами ДОН-1500, СК-5 “Нива”, “Єнісей 1200”, “Джон Дір”, “Бізон”, “Claas Lexion600”та ін. Низькорослі, зріджені, чисті посіви вівса, особливо при дружньому їх достиганні, збирають прямим комбайнуванням. Зерно очищають, при потребі підсушують і зберігають при вологості 14-15 %. Післязбиральну обробку зерна проводять на зерноочисних агрегатах ЗАВ-20, ЗАВ-40, ОВС-25та ін. Для сушіння зерна рекомендується використовувати зерноочисні сушильні комплекси КЗС-20Ш, КЗС-40Ш, КЗС-25Ш, КЗС-25Б, КЗС-50 та ін., а також зерносушильні установки “Україна”.