
- •Завдання на курсову роботу
- •Потрібно
- •2. Розрахунок радіально-поршньоого гідромотора
- •2.1 Визначення геометричних параметрів
- •2.2 Визначення витратних параметрів
- •2.3 Уточнений розрахунок моменту сил тертя з урахуванням геометричних розмірів радіально-поршньоого гідромотора
- •2.4 Визначення ефективності радіально-поршньоого гідромотора
- •3.1 Вибирання помпи
- •3.2 Вибирання гідроапаратів
- •3.3 Вибирання гідрорідини
- •4. Розрахунок трубопроводів
- •4.1 Визначення діаметрів трубопроводів
- •4.2 Визначення дійсних швидкостей руху рідини в трубопроводах
- •5.1 Визначення втрат тиску в трубопроводах
- •5.2 Втрати тиску в гідроапаратах
- •5. Визначення тиску нагнітання
- •6. Розрахунок потужності гідроприводу
- •7. Розрахунок гідробака
- •7.1 Визначення розміру гідробаку як резервуару для запасу рідини
- •7.2 Визначення розміру гідробаку як охолоджувача рідини
- •7.3 Визначення об’єму гідробаку
5.2 Втрати тиску в гідроапаратах
Втрати тиску в гідроапаратах визначаємо за формулою:
де: Q – витрата рідини в трубопроводі, де встановлений гідроапарат, м3/с;
Qном – номінальна витрата рідини в гідроапараті, м3/с;
∆pm – перепад тиску в гідроапараті за номінальної витрати, Па.
Перепад тиску в фільтрі рівний:
5. Визначення тиску нагнітання
Тривала робота насоса можлива тільки за умови, коли
де:
- номінальна величина тиску, що утворюється
насосом;
-
фактична величина тиску нагнітання(на
виході із насосу).
Фактичну величину тиску нагнітання визначаємо за формулою:
де:
– перепад тиску в гідродвигуні, Па;
-
втрати тиску в нагнітальному трубопроводі,
Па;
-
втрати тиску в зливному трубопроводі,
Па;
-
втрати тиску в і-му гідроапараті, Па.
Визначаємо перепад тиску в гідромоторі за формулою:
Фактична величина тиску нагнітання (на виході з помпи) рівна:
Перевірка можливості тривалої роботи помпи
pном=10 МПа
6. Розрахунок потужності гідроприводу
Визначаємо ефективну потужність гідроприводу за формулою:
Визначаємо потужність підведену до валу помпи:
де: pн – тиск на виході із помпи, Па;
Q – витрата рідини в нагнітальному трубопроводі, м3/с;
ηн – повний коефіцієнт корисної дії помпи.
Коефіцієнт корисної дії гідроприводу рівний:
7. Розрахунок гідробака
Гідробак повинен забезпечувати розміщення необхідного запасу рідини та її охолодження шляхом передачі тепла в навколишнє середовище.
7.1 Визначення розміру гідробаку як резервуару для запасу рідини
Об’єм рідини, що циркулює в гідросистемі, визначаємо із залежності:
де:
- робочі об’єми відповідно помпи і
гідродвигуна;
-
внутрішні діаметри відповідно
нагнітального і зливного трубопроводів;
-
довжини відповідних трубопроводів.
Для мобільних машин, що працюють на відкритому повітрі
забезпечення 0,3-1- хвилинної подачі помпи:
вмістимість не менше, як 1,5-2 –х об’ємів рідини, що циркулює в системі:
розмір гідробаку, як резервуару для запасу рідини визначаємо як більше з двох визначених вище об’ємів:
7.2 Визначення розміру гідробаку як охолоджувача рідини
Визначаємо кількість теплоти, що передається рідині за формулою:
де: θ - кількість теплоти, що передається рідині за одиницю часу, кДж/год;
Nп – потужність підведена до валу помпи, кВт;
Nе – ефективна потужність гідроприводу, кВт;
tн – тривалість роботи гідроприводу під навантаженням, год;
tц – тривалість робочого циклу гідроприводу,год.
Приймаємо співвідношення між часом роботи гідроприводу під навантаженням до загального часу як 1:2.
Об’єм бака визначаємо за формулою:
де: К – коефіцієнт теплопередачі, приймаємо К=63 кДж/м2 год °С згідно рекомендацій [1] в залежності від умов розташування та конструкції гідробаку;
– максимально-допустима
температура робочої рідини, приймаємо
Т – мінімальна температура оточуючого середовища.