68.Трудова дисципліна: поняття, зміст та засоби її укріплення.

Трудова дисципліна — це заснований на загальновизнаних принципах моралі та санкціонований правовими нормами порядок взаємодії між сторонами щодо неухильного виконання учасниками трудових функцій у процесі праці.

Дисципліна праці регламентується певними правилами. Згідно з ними її поділяють на виробничу, технологічну, дисципліну робочого часу тощо. Правовими нормами (правовими актами), що забезпечують трудову дисципліну, є правила внутрішнього трудового розпорядку, статути і положення про дисципліну, технічні правила, посадові положення та інструкції, інші локальні нормативні акти. Чинним законодавством України передбачено три методи (засоби) впливу щодо забезпечення трудової дисципліни : • переконання; • виховання; • примус; • заохочення.

Переконання і виховання — методи впливу, спрямовані на стимулювання суб’єкта права до поведінки, яка відповідає його волі. Переконання передбачає засоби заохочення, а виховання тісно пов’язане з переконанням і ґрунтується на вихованні свідомості працівника, його відповідального ставлення до праці та сумлінного виконання ним своїх обов’язків.

Примус — метод впливу, що забезпечує виконання певних дій суб’єктами права всупереч їх волі. Примус здійснюють накладанням на працівника дисциплінарної відповідальності.

Заохочення — метод впливу, що ґрунтується на публічному вияві поваги і пошани до працівника у формі матеріального та морального стимулювання. Чинним законодавством передбачено два основні види заохочень (ст. ст. 145,146 КЗпП): Заохочення за успіхи у роботі — пільги в галузі соціальнокультурного, житлово-побутового обслуговування (путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, поліпшення житлових умов, просування по роботі тощо). Заохочення за особливі трудові заслуги — подання у вищі органи на заохочення, нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і присвоєння почесних звань, звання кращого працівника за професією тощо. Заохочення застосовують власник або уповноважений ним орган разом або за погодженням з профспілковим комітетом підприємства, установи, організації. Його оголошують наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносять до трудових книжок працівників відповідно до правил їх ведення.

69.Основні види порушень трудової дисципліни та засоби впливу на порушників.

Дисциплінарна відповідальність — це вид юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівника, який вчинив дисциплінарний проступок, нести відповідальність перед роботодавцем і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбачених нормами трудового права.

Дисциплiнарний проступок — це протиправне винне невиконання або неналежне виконання працiвникомпокладених на нього законодавством, колективнимi трудовимдоговоромчи контрактомтрудових обов’язкiв, вчинене шляхомдiї або бездiяльностi.

Елементи дисциплiнарного проступку:

— об’єкт — внутрiшнiй трудовий розпорядок, дисципліна працi;

— об’єктивна сторона — невиконання або неналежне виконання працiвникомтрудових обов’язкiв, час i мiсце скоєння проступку;

— суб’єктивна сторона — вина у формi намiру або необережностi;

— суб’єкт — особа, яка перебуває у трудових правовiдносинах з конкретним пiдприємством, установою чи органiзацiєю.

У трудовому законодавстві України визначено два види дисциплінарної відповідальності: загальна і спеціальна. Загальна дисциплінарна відповідальність виникає на підставі визначених КЗпП норм (ст. ст. 147–152) і правил внутрішнього трудового розпорядку. Спеціальну дисциплінарну відповідальність несуть працівники, на яких поширюється дія статутів і положень про дисципліну праці.

За порушення трудової дисципліни законодавством установлено дисциплінарні стягнення.

Дисциплінарне стягнення — захід примусового впливу, що застосовується органом, якому надано право приймати на роботу працівника, який здійснив дисциплінарний проступок.

Згідно зі ст. 147 КЗпП установлено два види дисциплінарних стягнень:

• догана;

• звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Догана — дисциплінарний захід особистого характеру, який полягає у негативній оцінці та засудженні поведінки працівника трудовим колективом.

Звільнення — дисциплінарний захід, пов’язаний із припиненням з працівником, який порушив дисципліну, трудових відносин.

Слід зазначити, що згідно з чинним законодавством за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано лише один із видів дисциплінарного стягнення — або догану, або звільнення.

Відповідно до ст.147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовує орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) цього працівника.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також органами, вищестоящими щодо органів, зазначених вище.

Працівники, які обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише на підставах, передбачених законодавством.

На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями та іншими законодавчими актами про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися органами, яким надано право прийняття на роботу, та вищестоящими органами, а працівники, що обіймають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише на передбачених Законом підставах (ст. 147-1 КЗпП).