65.Надбавки, доплати, премії та їх правове регулювання.

Преміювання — виплата працівникам грошових сум понадтосновний заробіток з метою стимулювання результатів праці татїх заохочення.

Преміювання здійснюють у двох формах:

• преміювання, передбачене системою оплати праці;

• преміювання як вид заохочення (поза системою оплати праці).

За цільовим призначенням премії в рамках системи оплати праці поділяють на два види: 1) премії за основні результати господарської діяльності; 2) премії за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності.

Винагорода за підсумками роботи за рік — особливий вид преміювання.

Законодавство України передбачає широкий вибір доплат і надбавок до основної заробітної плати працівників.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30. 08. 2002 р.

№ 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” також передбачено доплати, надбавки і підвищення посадових окладів (ставок заробітної плати).

Законодавством передбачено такі надбавки:

• за високу професійну майстерність;

• за високі досягнення у праці;

• за виконання особливо важливої роботи на певний термін;

• у деяких галузях економіки — працівникам, що мають почесне звання “Майстер за професією”, “Майстер високого класу”, “Майстер 1-го класу”;

• надбавка за стаж за спеціальністю або винагорода за вислугу років;

• на підприємстві — надбавки за вислугу років або одноразові винагороди;

• надбавки за вислугу років державним службовцям;

• надбавки за вислугу років і доплати за кваліфікаційні чини суддям;

• надбавки за вислугу років і класні чини прокурорським працівникам;

• надбавки за вислугу років працівникам органів контрольно-ревізійної служби, які здійснюють державний контроль за витрачання бюджетних коштів;

• надбавки за вислугу років педагогічним та науково-педагогічним працівникам навчальних закладів і установ освіти;

Нормативно-правовими актами передбачено такі доплати:

• за суміжні професії;

• за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу робіт;

• за виконання роботи тимчасово відсутнього працівника;

• за роботу у важких і шкідливих умовах;

• за роботу в особливо важких і особливо шкідливих умовах;

• за інтенсивність роботи;

• за роботу в нічний час;

• за роботу у надурочні години;

• за роботу у вихідні та святкові дні тощо.

66.Гарантійні виплати та доплати: поняття, правові підстави, розмір.

Гарантiйнi виплати — це передбаченi законом виплати грошових сум з метою запобiгання втратам у заробiтку працiвника за час, коли вiн з поважних причин фактично був звiльнений вiд виконання трудових обов’язкiв на постiйному робочому мiсцi.

Гарантiйнi виплати встановлюються в таких випадках.

1. Виплата заробiтку за час простою працiвника не з його вини та при освоєннi нового виробництва (ст. 113 КЗпП, ст. 7 Закону України «Про охорону працi»).

2. Виплата середнього заробiтку працiвникамза час виконання державних або громадських обов’язкiв: при здiйсненнi виборчого права; при виконаннi депутатських обов’язкiв; за участь у роботi з’їздiв, конференцiй профспiлкових та iнших громадських органiзацiй; у зв’язку з викликомяк свiдка, експерта, народного засiдателя, громадського захисника або обвинувача в органи дiзнання, попереднього слiдства, в прокуратуру, суд та iн. (ст. 119 КЗпП).

3. Виплата заробiтної плати працiвникам, якi переїжджають на роботу в iншу мiсцевiсть, за час збирання в дорогу, перебування у дорозi та влаштування на новому мiсцi (до 6 днiв, ст. 120 КЗпП).

4. Виплата середньої заробiтної плати працiвникамза час перебування у службовому вiдрядженнi (ст. 121 КЗпПУ) (за працiвникомзберiгається мiсце роботи (посада) та його заборонено звiльняти чи переводити).

5. Виплата середнього заробiтку працiвникам, направленим на пiдвищення квалiфiкацiї з вiдривомвiд виробництва за весь час навчання (ст. 122 КЗпП).

6. Виплата середнього заробiтку за час перебування в медичних установах з метою обстеження працiвникiв згiдно iз статтями 123,169 i 191, КЗпП.

7. Виплата середнього заробiтку донорамза днi обстеження в закладах охорони здоров’я i здавання кровi для переливання (ст. 124 КЗпПУ, ст. 9 Закон України «Про донорство кровi та її компонентiв» вiд 23 червня 1995 р.).

8. Виплата рацiоналiзаторамi винахiдникамсереднього заробiтку за днi звiльнення вiд виконання основних трудових обов’язкiв пiд час впровадження їх винаходiв, корисних моделей, рацiоналiзаторських пропозицiй та iн. (ст. 126 КЗпП).

9. Виплата середнього заробiтку незалежнимпосередникам , членам примирних комiсiй та трудових арбiтражiв за час роботи у примирних органах (ст. 14 Закону України «Про порядок вирiшення колективних трудових спорiв (конфлiктiв)»).

10. Оплата щорiчних основних i додаткових вiдпусток (ст. 21 Закону України «Про вiдпустки»). До гарантiйних виплат можна вiднести також оплату днiв затримки розрахунку зi звiльненим працiвником, оплату вимушеного прогулу працiвника при незаконному звiльненнi чи переведеннi працiвника та iн.

Трудове законодавство крiмгарантiйних виплат передбачає для деяких категорiй працiвникiв гарантiйнi доплати — грошовi суми, що виплачуються працюючим понад заробленi ними кошти згiдно з чиннимзаконодавством .

До основних видiв вiдносять такi доплати: а) неповнолiтнiмпрацiвникамза час скорочення тривалостi їх роботи (ст. 194 КЗпП); б) працiвникам, якi працюють у холодну пору року на вiдкритому повiтрi (за час перерв для зiгрiвання, що входять у робочий час); в) вантажникамта iншимкатегорiямпрацiвникiв (за час перерв для вiдпочинку, що входять у робочий час); г) за перерви в роботi матерям, що мають дiтей вiком до пiвтора