63.Системи та форми заробітної плати та їх правові особливості.

Існують дві основні системи оплати праці — відрядна і погодинна.

Відрядна система має такі різновиди:

• пряма відрядна — полягає в тому, що кожна одиниця продукції оплачується за незмінною відрядною розцінкою;

• непряма відрядна — застосовується для оплати праці допоміжних працівників, які обслуговують основне виробництво. Їх заробіток визначається за відрядними розцінками, що встановлені за одиницю продукції, виготовлену робітниками основного виробництва;

• відрядно-прогресивна — полягає в тому, що працівник у разі перевиконання норми виробітку за дотримання якісних показників отримує винагороду за відрядними розцінками;

• акордна — винагорода виплачується за кінцевий результат комплексу виконуваних робіт. Наприклад, у будівництві остаточний розрахунок за роботу проводиться після прийому всього об’єкта.

Розрізняють відрядну систему індивідуальну і колективну залежно від способу організації праці.

Погодинна система має такі різновиди:

• погодинна;

• поденна;

• помісячна.

Погодинна система оплати праці застосовується переважно для оплати праці службовців. У разі помісячної оплати за відпрацьований повний місяць виплачується тарифна ставка або посадовий оклад незалежно від кількості робочих днів у цьому місяці.

64.Відхилення в організації оплати праці.

Особливостi оплати працi в надурочний та нiчний час. Тарифи заробiтної плати застосовуються для оплати працi робiтникiв i службовцiв при нормальних умовах: виконаннi норм виробiтку, належнiй якостi роботи, дотриманнi встановленої закономтривалостi робочого дня тощо. Але в окремих випадках можливi вiдхилення вiд умов, передбачених тарифами, що веде до змiни порядку i розмiрiв оплати працi. Так, вiдповiдно до ст. 106 КЗпП за погодинною системою оплати працi робота в надурочний час оплачується в подвiйному розмiрi годинної ставки. За вiдрядною системою оплати працi за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмiрi 100 вiдсоткiв тарифної ставки працiвника вiдповiдної квалiфiкацiї, оплата працi якого здiйснюється за погодинною системою, за всi вiдпрацьованi надурочнi години. У разi пiдсумованого облiку робочого часу оплачуються як надурочнi всi години, вiдпрацьованi понад встановлений робочий час в облiковому перiодi. Компенсацiя надурочних робiт наданнямвiдгулу не допускається. Трудове законодавство передбачає ряд особливостей в оплатi працi при роботi в нiчний час. Згiдно зi ст. 108 КЗпП робота у нiчний час (ст. 54 КЗпП) оплачується у пiдвищеному розмiрi, встановлюваному генеральною, галузевою (регiональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 вiдсоткiв тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нiчний час.

Оплата роботи у святковi та неробочi днi. Робота у святковi та неробочi днi оплачується у подвiйному розмiрi: 1) вiдрядникам — за подвiйними вiдрядними розцiнками; 2) працiвникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмiрi подвiйної годинної або денної ставки; 3) працiвникам, якi одержують мiсячний оклад, — у розмiрi одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий i неробочий день провадилася у межах мiсячної норми робочого часу, i в розмiрi подвiйної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад мiсячну норму. Оплата у зазначеному розмiрi провадиться за години, фактично вiдпрацьованi у святковий i неробочий день. На бажання працiвника, який працював у святковий i неробочий день, йому може бути наданий iнший день вiдпочинку (ст. 107 КЗпП).

Оплата працi у випадку сумiсництва та сумiщення професiй (посад) залежить вiд системи оплати працi й може бути пропорцiйною виконанiй роботi чи вiдпрацьованому часу або проводиться шляхомвстановлення надбавки до основного окладу (статтi 1021, 105 КЗпП). Працiвникам, якi виконують на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовимдоговором , додаткову роботу за iншою професiєю (посадою) або обов’язки тимчасово вiдсутнього працiвника без звiльнення вiд своєї основної роботи, провадиться доплата за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника. Розмiри доплат за сумiщення професiй (посад) або виконання обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працiвника як правило не обмежуються за винятком пiдприємств та установ що фiнансуються з держаного бюджету (встановлюється надбавка до 30—50% основного окладу). Розмiри цих оплат передбачаються в Генеральнiй угодi на 2008—2009 роки та умовах колективного договору окремих пiдприємств.

При виконаннi робiт рiзної квалiфiкацiї праця почасових робiтникiв, а також службовцiв оплачується за роботою вищої квалiфiкацiї. Праця робiтникiв-вiдрядникiв оплачується за розцiнками, встановленими для роботи, яка виконується. У тих галузях народного господарства, де за характеромвиробництва робiтникам-вiдрядникам доручається виконання робiт, тарифiкованих нижче присвоєних їмрозрядiв, робiтникам, якi виконують такi роботи, виплачується мiжрозрядна рiзниця. Виплата мiжрозрядної рiзницi та умови такої виплати встановлюються колективними договорами.

При замiщеннi тимчасово вiдсутнього працiвника з вищим посадовимокладомпрацiвнику, який замiщує вiдсутнього, виплачується рiзниця мiж вищимта його окладомабо зберiгається вищий. Це не стосується випадкiв замiщення вакантної посади та виконання обов’язкiв начальника його заступником, головнимiнженером .

Оплата працi за незакiнченим вiдрядним нарядом. У разi, коли працiвник залишає вiдрядний наряд незакiнченимз незалежних вiд нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцiнкою, визначеною за погодженнямсторiн вiдповiдно до iснуючих нормi розцiнок.

Оплата працi при виготовленнi продукцiї, що виявляється браком не з вини працiвника, провадиться за зниженими розцiнками. Мiсячна заробiтна плата працiвника в цих випадках не може бути нижчою вiд двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). Брак виробiв, що стався внаслiдок прихованого дефекту в оброблюваному матерiалi, а також брак не з вини працiвника, виявлений пiсля приймання виробу органом технiчного контролю, оплачується цьому працiвниковi нарiвнi з придатними виробами. Повний брак з вини працiвника оплатi не пiдлягає. Частковий брак з вини працiвника оплачується залежно вiд ступеня придатностi продукцiї за зниженими розцiнками (ст. 112 КЗпП).

Оплата працi при простоях. Час простою не з вини працiвника, якщо працiвник попередив власника або уповноважений ниморган (бригадира, майстра, iнших посадових осiб) про початок простою, оплачується з розрахунку не нижче 2/3 тарифної ставки встановленого працiвниковi розряду (окладу). За час простою, коли виникла виробнича ситуацiя, небезпечна для життя чи здоров’я працiвника, або для людей, якi його оточують, i навколишнього природного середовища не з його вини, за нимзберiгається середнiй заробiток.

Час простою з вини працiвника не оплачується (ст. 113 КЗпП).

На перiод освоєння нового виробництва (продукцiї) власник може провадити працiвникам доплату до попереднього середнього заробiтку на строк не бiльш як шiсть мiсяцiв (ст. 113 КЗпП).

На важких роботах, на роботах iз шкiдливими i небезпечними умовами працi, на роботах з особливими природними географiчними i геологiчними умовами та умовами пiдвищеного ризику для здоров’я встановлюється пiдвищена оплата працi.

При переведеннi працiвника на iншу постiйну нижчеоплачувану роботу за працiвникомзберiгається його попереднiй середнiй заробiток протягомдвох тижнiв з дня переведення. У тих випадках, коли в результатi перемiщення працiвника (частина друга ст. 32) зменшується заробiток з не залежних вiд нього причин, провадиться доплата до попереднього середнього заробiтку протягом двох мiсяцiв з дня перемiщення.