Екзаменаційний білет № 17

1. Навчання з питань охорони праці (ст.18 ЗУ ПроОП).

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

2. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони.

1. Контроль вмісту шкідливих речовин у повітрі проводиться в найбільш характерних робочих місцях. 2. Протягом зміни або на окремих етапах технологічного процесу в одній точці повинен бути послідовно відібрано не менше трьох проб. 3. Відбір проб повинен проводитися в зоні дихання при характерних виробничих умовах. 4. Для кожного виробничого ділянки повинні бути визначені речовини, які можуть виділятися в повітря робочої зони. При наявності в повітрі декількох шкідливих речовин контроль повітряного середовища допускається проводити за найбільш небезпечним і характерним речовин, що встановлюються органами державного санітарного нагляду. 5. Зміст шкідливої ​​речовини в даному конкретному місці характеризується наступним сумарним часом відбору: для токсичних речовин - 15 хв, для речовин переважно фіброгенного дії - 30 хв. За вказаний період часу може бути відібрана одна або кілька послідовних проб через рівні проміжки часу. 6. При можливому вступі в повітря робочої зони шкідливих речовин з остронаправленним механізмом дії повинен бути забезпечений безперервний контроль із сигналізацією про перевищення ГДК. 7. Періодичність контролю (за винятком речовин, зазначених у п.6) встановлюється в залежності від класу небезпеки шкідливої ​​речовини: для 1-го класу - не рідше 1 разу на 10 днів, 2-го класу не рідше 1 разу на місяць, 3-го і 4-го класу - не рідше 1 разу на квартал. 8. Залежно від конкретних умов виробництва періодичність контролю може бути змінена за погодженням з органами державного санітарного нагляду. При встановленому відповідно вмісту шкідливих речовин III, IV класів небезпеки рівню ГДК допускається проводити контроль не рідше 1 разу на рік. 9. При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин різноспрямованої дії ГДК залишаються такими ж, як і при ізольованому впливі. 10. При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії (за висновком органів державного санітарного нагляду) сума відношень фактичних концентрацій кожної з них (k _1, K ₂ ... До _n) в повітрі до їх ГДК (ПДk _1, ПДK ₂ , ... ГДК _n) не повинна перевищувати одиниці: 11. Прилади контролю повинні володіти чутливістю не нижче 0,5 рівня ГДК, з похибкою не більше ± 25% від обумовленої величини. 12. Результати вимірювань концентрацій шкідливих речовин у повітрі призводять до умов: температурі 293 К (20 ° С) і тиску 101, 3 кПа (760 мм рт.ст.).

3. Працівник їхав на роботу у власному транспортному засобі. Потрапив у аварію, який акт складається і чому.