10 Підходи до визначення суті стратегії , складові стратегії, ознаки формалізованої стратегії

Підходи до визначення суті стратегії:

1. Стратегія як метод установлення довгостро­кових цілей організації, програми її дій і пріори­тетних напрямків розмі­щення ресурсів А. Чандлер, 1962 р.;

2. Стратегія як метод визначення конкурент­них цілей організації Гарвардська школа бізне­су, 1965 р

3. Стратегія як спосіб установлення цілей для корпоративного, ділово­го і функціонального рівнів І. Ансофф, 1965 р., Д. Стейнер, 1977 р. та ін.

4 Стратегія як спосіб реакції на зовнішні мож­ливості і загрози, внут­рішні сильні і слабкі сторони нкціонального рівнів М. Портер, 1980-1985 рр

5. Стратегія як послідов­на, погоджена та інтег­рована структура управ­лінських рішень М. Мінцберг, 1987 р.

Добре розроблені стратегії охоплюють три складові:

1. Особлива компетентність організації.

2. Сфера дії.

3 Розміщення ресурсів

Ознаки формалізованої стратегії:

- місія;

- візія;

- система стратегічних цілей;

- стратегічний план.

11 Етапи процесу стратегічного менеджменту

1) Вибір концепції підприємства і концепції управління;

2) Аналіз діяльності організації та середовище її функціонування;

3) Цілі, формування цілей діяльності підприємства та управління підприємством;

4) Стратегії розвитку;

5) Система забезпечення виконання стратегічних планів: організаційного забезпечення, підсистема фінансово-економічного забезпечення;підсистема соціально-психологічного забезпечення, підсистема інформаційно-аналітичного забезпечення;

7) Стратегічний контроль.

12 Стратегічний набір, стратегічна прогалина, стратегічні рішення ( суть та х-ка)

Стратегічний набір — це система стратегій різного типу, що їх розробляє підприємство на певний відрізок часу, яка відбиває специфіку функціонування та розвитку підприємства, а також рівень його претендування на місце й роль у зовнішньому середовищі.

. Існують такі групи стратегій, які складають «стратегічний набір»:

• загальні для всієї організації в цілому;

• загальні конкурентні за окремими бізнес-напрямками;

• продуктово-товарні для кожного з напрямків діяльності організації (як з виробництва різних видів товарів, так і з надання різних послуг);

• функціональні для кожної з функціональних підсистем підприємства;

ресурсні для забезпечення досягнення стратегічних орієнтирів загального, функціонального та продуктово-товарного типів стратегій

Стратегічна прогалина — це інтервал між можливостями, зумов­леними наявними тенденціями зростання підприємства, та бажаними орієнтирами, необхідними для розв’язання нагальних проблем зростання та зміцнення підприємства в довгостроковій перспективі.

Стратегічні рішення – це управлінські рішення принципового характеру, які мають кардинальне значення для функціонування об’єкта і які обумовлюють довготермінові невідворотні наслідки.

Х-ка стратегічних рішень:

- невизначеність та інноваційність їх природи;

- суттєвий вплив на перспективний розвиток;

- високий рівень суб’єктивності у прийнятті;

- творчий підхід та відсутність жорстких часових обмежень для вироблення;

- довгостроковий характер наслідків.